Відкрити головне меню

Державна корпорація з атомної енергії «Росатом» (скорочена назва — Держкорпорація «Росатом») — російський державний холдинг, який об'єднує понад 360 підприємств атомної галузі. До складу «Росатома» входять усі цивільні атомні компанії Росії, підприємства ядерного збройового комплексу, науково-дослідні організації, а також атомний криголамний флот.

Росатом
Тип бізнес і підприємство
Форма власності state corporation (Russia)[d]
Галузь паливно-енергетичний комплекс
Попередник(и) Федеральне агентство з атомної енергії
Засновано 2007
Засновник(и) Путін Володимир Володимирович
Штаб-квартира Москва і Bolshaya Ordynka Street[d]
Виторг
  • 967 400 000 000 російський рубль (2017)[2][3]
Чистий прибуток
  • 64 500 000 000 російський рубль (2014)[4]
Активи
  • 3 435 700 000 000 російський рубль (2017)[2]
Співробітники
  • 256 600 осіб (2015)
Дочірні компанії
  • Tekhsnabexport[d], ДКБМ імені І. І. Афрікантова, Atomenergoprom[d], Атомстройекспорт і Dukhov Research Institute of Automatics[d]
  • Сайт rosatom.ru/en/

    CMNS: Росатом на Вікісховищі

    Держкорпорація є одним з лідерів світової атомної промисловості, займає друге місце в світі за запасами урану і п'яте за обсягом видобутку, четверте місце в світі по виробництву атомної енергії, контролює 40 % світового ринку послуг зі збагачення урану і 17 % ринку ядерного палива[5].

    Зміст

    ІсторіяРедагувати

    Історія держкорпорації «Росатом» нерозривно пов'язана з історією атомної галузі Росії. 26 червня 1953 постановою Ради Міністрів СРСР Перше головне управління при Раді Міністрів, що займається атомну галузь, було перетворено на Міністерство середнього машинобудування СРСР (Мінсередмаш)[6]

    Крім проблеми розробки і випробування ядерної зброї, міністерство займалося і проблемами мирної атомної енергетики. Так, вже в 1954 в Обнінську (Калузька область, РРФСР) запущено першу в світі атомну електростанцію, створену під керівництвом Ігоря Курчатова. Розвиток атомної галузі супроводжувалося і зростанням міністерства — у 1970-1980-х на його організаціях і підприємствах працювало понад 1,5 млн осіб[7].

    У липні 2008 прийнято програму діяльності Росатому, розраховану на довгостроковий період — до 2023. Подальшому зміцненню позицій «Росатому» сприяла передача до його ведення атомного цивільного криголамного флоту Росії (ФДУП «Атомфлот»)[6].

    КерівництвоРедагувати

     
    Робоча зустріч Володимира Путіна з генеральним директором «Росатома» Сергієм Кирієнко, 9 січня 2014

    Вищим органом управління держкорпорації є Наглядова рада, що складається з десяти чоловік. Очолює раду Сергій Кирієнко.

    Одноосібним виконавчим органом «Росатома» є генеральний директор, який здійснює керівництво поточною діяльністю. З моменту утворення госкопрораціі посаду генерального директора займав Сергій Кирієнко, який очолив російську атомну галузь ще 2005 року[8].

    5 жовтня 2016 року указом президента Сергія Кирієнка призначено на посаду Першого заступника голови адміністрації президента РФ, а генеральним директором держкорпорації став Олексій Лихачов[9].

    Структура і діяльністьРедагувати

    За даними на початок 2014 року в склад «Росатома» входило понад 360 організацій різних організаційно-правових форм.[10] Більшість з них відносяться до підприємств ядерного енергетичного комплексу, до складу якого входять організації атомної енергетики, машинобудування і ядерного паливного циклу, в тому числі підприємства з розвідки і видобутку природного урану, конверсії та збагачення урану, виробництва ядерного палива, електроенергії і устаткування, розробки нових технологій ядерного палива і газоцентріфужной технологічної платформи. Цивільні активи російської атомної галузі сконцентровано в рамках холдингу «Атоменергопром», що об'єднує понад сімдесят підприємств.[11]

    Керуюча компанія «Концерн Росенергоатом» є оператором російських атомних електростанцій і належить до електроенергетичного дивізіону держкорпорації «Росатом». За даними на липень 2017 року, у Росії діяло десять атомних електростанцій (35 енергоблоків) сумарною потужністю 27,9 ГВт, які виробляли близько 18 % усієї електрики, що було вироблено у Росії.

    Компанією, що займається просуванням російських ядерних технологій за кордоном, є створена 2014 року ЗАТ «Русатом - Міжнародна мережа». До її завдань входить створення та керівництво регіональними центрами, а також просування продукції атомного енергопромислового комплексу Росатому.[12] Першою компанією, що увійшла до складу регіональної мережі став ТОВ «Росатом Східна Європа», з офісом у Києві.[13]

    Однією з складових стратегій «Росатому» на 2017 рік є укріплення ядерної інфраструктури країн, які тільки встали на шлях розвитку національної атомної енергетики, що виконується разом із МАГАТЕ. Угоду про реалізацію проектів щодо зміцнення ядерної інфраструктури було підписано головою МАГАТЕ Юкія Амано і головою «Росатому» Олексієм Лихачовим у штаб-квартирі МАГАТЕ, у рамках візиту генерального директора «Росатому» до Відня.[14]

    Навесні 2017 року «Росатом» виграв відкрітий тендер на розробку малого нейтронного детектору для вивчення реактора на АЕС «Фукусіма»[15]. Співпраця між Росією та Японією в галузі мирного атому не обмежується тільки енергетикою. Країни займаються ядерною медициною і ядерними технологіями у сільському господарстві.[16]

    В травні 2017 року МАГАТЕ і держкорпорація «Росатом» досягли угоди, спрямованої на посилення допомоги МАГАТЕ Нігерії для розвитку ядерної енергетики або розширення існуючих ядерно-енергетичних програм. За угодою, «Росатом» надасть фінансовий внесок у розмірі $1,8 млн протягом наступних трьох років на програми МАГАТЕ з розвитку ядерної інфраструктури.[17]

    З 14 по 18 травня 2017 року у Роттердамі (Нідерланди) пройшла Європейська конференція по дослідницьким реакторам (RRFM), присвячена новим проектам в області розвитку науково-дослідних реакторів. «Росатом» представив свій проект Багатоцільового швидкого дослідницького реактора — найбільш передовий з точки зору можливостей і найпотужнішої в світі дослідницької установки на швидких нейтронах (150 МВт).[18]

    У червні 2017 року Індія і «Росатом» підписали Генеральну рамкову угоду з будівництва третьої черги АЕС «Куданкулам» в штаті Таміл-Наду. Документ передбачає зведення за проектом «Росатому» енергоблоків № 5 і № 6 АЕС «Куданкулам». Угоду підписали президент Групи компаній ASE Валерій Лимаренко та керуючий директор Індійської корпорації з атомної енергії (NPCIL) Шрі Сатіш Кумар Шарма у ході XVIII Щорічного російсько-індійського саміту в Санкт-Петербурзі.[19]

    «Росатом» продовжить виконання контрактів на поставку урану до США. Сьогодні в експортному портфелі держкорпорації 25 контрактів загальною вартістю близько $ 6,5 млрд. До кінця 2020 року обсяги поставок російської уранової продукції досягатимуть 20 % від щорічних реакторних потреб АЕС США. Сумарно за ці роки на американських АЕС з використанням російського урану вироблено 7 трлн кВт год електроенергії.[20]

    6 червня 2017 року держкорпорація «Росатом» представила свої технології і дослідження на VI Міжнародній конференції Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) у Відні. Конференція була присвячена безпеці вдосконалених атомних електростанцій з водоохолоджуваними реакторами, які плануються до будівництва в найближчому майбутньому.[21] Фахівцями «Росатому» було продемонстровано високо деталізований 3D-макет реакторного будівлі енергоблоку покоління 3+ з реакторною установкою ВВЕР-1200, що забезпечує абсолютну безпеку при експлуатації і повністю відповідає вимогам МАГАТЕ, мультимедійна презентація реакторної установки ВВЕР-1200 та відеофільм про Нововоронезьку АЕС, де вперше в світі реалізований проект інноваційного енергоблоку покоління 3+ з реактором ВВЕР-1200.[22]

    10 червня 2017 року на міжнародній виставці «Астана ЕКСПО-2017» був представлений проект атомного криголама «Лідер».[23]

    З 19 по 22 червня 2017 року в Москві пройшов форум «Атомекспо-2017». Форум зарекомендував себе, як одна з головних подій світової атомній індустрії. Особливістю «Атомекспо-2017» стала підвищена увага до питань «зеленої» енергетики. Перший заступник голови державного підприємства Кирило Комаров заявив, що в ході форуму було підписано понад 50 угод з корпорацією «Росатом». Нові домовленості дозволять корпорації «Росатом» залишатися на передових ролях у сфері розвитку технологій.

    11 вересня 2017 року генеральний директор Міжнародної організації ІТЕР Бернара Біго і голова «Росатому» Олексій Ліхачов відвідали з робочим візитом майданчик міжнародного термоядерного реактора ІТЕР, що споруджується у Кадараші, Франція. Візит пов'язаний з переходом проекту ІТЕР до стадії повномасштабної практичної реалізації. «Росатом» створює для ІТЕР ключові компоненти реакторного комплексу, високотехнологічне обладнання: надпровідники, гіротрони, елементи захисту і діагностики — усього понад 25 унікальних систем[24].

    Показники діяльностіРедагувати

    За даними на середину 2015 року, держкорпорація залишається світовим лідером за кількістю проектованих енергоблоків АЕС[25]. Згідно з даними річного звіту АТ «Атомпроект», що входить до структури «Росатому», 2014 року підприємства держкорпорації проектували 30 атомних енергоблоків, що становить 41 % від загального числа блоків АЕС, що проектуються у світі[26]. На вересень 2015 року загальний портфель замовлень «Росатому» перевищив $300 млрд.[27]

    Основні показники діяльності:

    • Обсяг виробництва урану: 7,9 тис. тонн (включно з видобутком за кордоном — 4,9 тис. тонн), що становить 14 % світового виробітку урану;
    • Збагачення урану: 35 % світового ринку;
    • Вироблення електроенергії на АЕС: 196,37 млрд кВт.год (195,2 млрд кВт.год за підсумками 2015 року);
    • Частка атомної генерації у загальному енергобалансі Росії: 19,25 % (2017 року), 18,3 % (2016 року), 18,6 % (2015 року);
    • Коефіцієнт використання встановленої потужності (КВВП) у цілому по АЕС Росії: 83,1 % (85,95 % 2015 року);
    • Кількість енергоблоків, що будуються: 6 — у Росії, 36 — за кордоном (12 різних країн)[28].

    ПриміткиРедагувати

    1. Fundref registrydoi:10.13039/501100008687
    2. а б Итоги деятельности Государственной корпорациипо атомной энергии «Росатом» за 2017 год — С. 12.
    3. Рейтинг крупнейших компаний России по объему реализации продукцииExpert RA.
    4. http://www.rosatom.ru/upload/iblock/28e/28e6864617b177fc10b55d1e7e8cf544.pdf
    5. О госкорпорации Архівовано 27 November 2014[Дата не збігається] у Wayback Machine. // Государственная корпорация по атомной энергии «Росатом»: Официальный сайт. (Перевірено 9 грудня 2014)(Проверено 9 декабря 2014)
    6. а б Росатом Архівовано 19 December 2014[Дата не збігається] у Wayback Machine. // РБК Инновации. (Перевірено 9 грудня 2014)(Проверено 9 декабря 2014) Помилка цитування: Некоректний теґ <ref>; назва «РБК» визначена кілька разів з різним вмістом
    7. Отечественный локомотив экономического прогресса // Деловая газета. — Декабрь 2010. — С. 66—67.
    8. Генеральный директор // Государственная корпорация по атомной энергии «Росатом»: Официальный сайт. (Перевірено 9 грудня 2014)(Проверено 9 декабря 2014)
    9. "Росатом" виграв японський тендер на розробку нейтронного детектора Новини 24. nesam.net.ua (uk). Процитовано 2017-04-25. 
    10. Информация о компании // Публичный годовой отчёт госкорпорации «Росатом» за 2013 Архівовано 29 November 2014[Дата не збігається] у Wayback Machine.. — 2014. — С. 16—17.
    11. Предприятия Архівовано 19 October 2009[Дата не збігається] у Wayback Machine. // АО «Атомэнергопром»: Официальный сайт. (Перевірено 9 грудня 2014)(Проверено 9 декабря 2014)
    12. О компании. www.rosatominternational.com. Процитовано 2016-11-14. 
    13. Novosti, RIA. Росатом открыл в Украине маркетинговый офис своей глобальной сети. РИА Новости Украина. Процитовано 2016-11-14. 
    14. МАГАТЭ и Росатом будут укреплять ядерную инфраструктуру «атомных» стран-новичков. elektrovesti.net. Процитовано 2017-05-15. 
    15. Русская блоха для «Фукусимы» - РОСРАО. rosrao.ru (en-US). Процитовано 2018-01-10. 
    16. «Росатом» одержал победу японский тендер на разработку нейтронного детектора. newsler.info. Процитовано 2017-05-15. 
    17. Nuclear Energy: IAEA, Rosatom to Assist Nigeria, Others - Nigeria Today. Nigeria Today (en-GB). 2017-05-06. Процитовано 2017-05-15. 
    18. Росатом представил свои передовые атомные технологии на Европейской конференции по исследовательским реакторам. www.rosatom.ru. Процитовано 2017-05-22. 
    19. Индия и Росатом подписали генсоглашение на строительство третьей очереди АЭС «Куданкулам». elektrovesti.net. Процитовано 2017-06-06. 
    20. "Росатом" поставит уран для АЭС в США на $6,5 млрд. vestifinance.ru. Процитовано 2017-06-06. 
    21. Росатом представил свои технологии на VI Международной конференции МАГАТЭ по безопасности АЭС с водоохлаждаемыми реакторами. www.rosatom.ru. Процитовано 2017-06-13. 
    22. Росатом представил свои технологии на VI Международной конференции МАГАТЭ по безопасности АЭС с водоохлаждаемыми реакторами. 
    23. «Росатом» представил инновационные разработки в павильоне Россия, открывшемся на Международной выставке «Астана ЭКСПО-2017». 
    24. Проект ИТЭР перешел в стадию полномасштабной практической реализации || Госфинансы и налоги || E-FINANCE.COM.UA: Финансовые новости. e-finance.com.ua. Процитовано 2017-09-19. 
    25. Росатом лидирует в мире по числу проектируемых энергоблоков АЭС // РИА Новости. — 3 июля 2015. (Перевірено 5 липня 2015)(Проверено 5 июля 2015)
    26. Атомпроект (2015-07-02). Годовой отчёт 2014. «Росатом». Процитовано 2015-07-05. 
    27. Кириенко: общий портфель заказов "Росатома" превысил 300 млрд долларов. ria.ru (ru). 
    28. Карта глобального присутствия. www.rosatom.ru. Процитовано 2018-09-24. 

    ЛітератураРедагувати

    • Атомная промышленность // Россия после кризиса: сб. статей / Гуриев С., Качинс Э., Ослунд А. — М.: Юнайтед Пресс, 2011. — 394 c. — С. 153—158. — ISBN 9785904522728.
    • ГК «Росатом» // Сулакшин С. С., Колесник Ю. И. Крупнейшие российские компании. Эволюция и проблемы. — М.: Научный эксперт, 2009. — 782 с. — ISBN 9785457046931.
    • Ядерный энергетический комплекс // Топливно-энергетический комплекс России 2000—2009 гг. Справочно-аналитический обзор / Бушуев В. В., Мастепанов А. М., Громов А. И., Куричев Н. К. — М.: ИАЦ Энергия, 2010. — 423 с. — С. 316—346. — ISBN 9785984200738.