82 Алкмена

астероїд
(Перенаправлено з 82 Alkmene)

82 Алкме́на (82 Alkmene) — астероїд головного поясу, відкритий 27 листопада 1864 року німецьким астрономом Робертом Лютером в Дюссельдорфі, Німеччина. Астероїд названий на честь Алкмени, дочки мікенського царя Електріона у давньогрецькій міфології[2].

82 Алкмена
Відкриття
ВідкривачРоберт Лютер
Місце відкриттяДюссельдорф
Дата відкриття27 листопада 1864
Позначення
Позначення82 Alkmene
Названа на честьАлкмена
Тимчасові позначення1952 BB,
1963 OA,
1973 GO
Категорія малої планетиАстероїд головного поясу
Орбітальні характеристики[1]
Епоха 4 листопада 2013 (2 456 600,5 JD)
Велика піввісь2,765396840065 а. о.
Перигелій2,161085490378 а. о.
Афелій3,369708189752 а. о.
Ексцентриситет0,218526086719
Орбітальний період1679,711208630 д
Середня орбітальна швидкість0,214322556252 °/д
Середня аномалія106,9295526767°
Нахил орбіти2,828720972147°
Довгота висхідного вузла25,52517324187°
Аргумент перицентру111,2007192263°
Фізичні характеристики
Розміри60,96 км
Маса2,4× 1017 кг
Прискорення вільного падіння на поверхні0,0170 м/с²
Друга космічна швидкість0,0322 км/с
Період обертання12,999 год
Альбедо0,2075
Температура~168 K
Спектральний типS (Толен)
Sq (SMASS)
Стандартна зоряна величина8,40
CMNS: 82 Алкмена у Вікісховищі

Період обертання астероїда був визначений у 1984 році[3]. За результатами аналізу зміни кривої блиску, опублікованими в 1985 році, у астероїда було припущено наявність супутника[4]. Проте, наступні спостереження поки це не підтвердили[5].

Алкмена належить до спектрального типу S не перетинає орбіту Землі й обертається навколо Сонця за 4,59 юліанського року.

Тіссеранів параметр щодо Юпітера — 3,301.

Примітки

ред.
  1. База даних малих космічних тіл JPL: 82 Алкмена (англ.) . Процитовано 2013.12.26. Останнє спостереження 2013.06.17.
  2. Lutz D. Schmadel. (2003). Dictionary of minor planet names. Springer. ISBN 978-3-540-00238-3. (англ.)
  3. Harris, A. W.; Young, J. W.; Scaltriti, F.; Zappala, V. (1984). Lightcurves and phase relations of the asteroids 82 Alkmene and 444 Gyptis. Icarus. 57: 251—258.
  4. Cellino, A., Pannunzio, R., Zappala, V., Farinella, P., & Paolicchi, P. (1985). Do we observe light curves of binary asteroids?. Astronomy and Astrophysics. 144: 355—362.
  5. Asteroids with Satellites by Wm. Robert Johnston. Архів оригіналу за 19 березня 2012. Процитовано 30 вересня 2009.

Див. також

ред.

Посилання

ред.