556
Раннє Середньовіччя. Триває чума Юстиніана. У Східній Римській імперії править Юстиніан I. Візантійська імперія повернула собі значну частину володінь колишньої Римської імперії. Франкське королівство розділене на частини між спадкоємцями Хлодвіга. Іберію займає Вестготське королівство, у Тисо-Дунайській низовині лежить Королівство гепідів. В Англії розпочався період гептархії.
Рік: | 553 · 554 · 555 — 556 — 557 · 558 · 559
|
---|---|
Десятиліття: | 530-ті · 540-ві — 550-ті — 560-ті · 570-ті
|
Століття: | IV · V — VI — VII · VIII
|
Тисячоліття: | 1-ше до н. е. — 1-ше — 2-ге
|
Григоріанський | 556 DLVI |
Ab urbe condita | 1309 |
Ассирійський | 5306 |
Бенгальський | −37 |
Берберський | 1506 |
Буддистський | 1100 |
Бірманський | −82 |
Візантійський | 6064–6065 |
Китайський | 乙亥年 (деревяний кабан) 3252 або 3192 — до — 丙子年 (вогняний щур) 3253 або 3193 |
Коптський | 272–273 |
Ефіопський | 548–549 |
Єврейський | 4316–4317 |
Індуські календарі | |
- Вікрам самват | 612–613 |
- Шака самват | 477–478 |
- Калі Юґа | 3656–3657 |
Іранський | 66 BP – 65 BP |
Ісламський | 68 BH – 67 BH |
Яванський | 444–445 |
Юліанський | 556 DLVI |
Корейський | 2889 |
Тайванський | 1356 до РК 民前1356年 |
Тайський сонячний | 1098–1099 |
У Китаї період Північних та Південних династій. На півдні править династія Лян, на півночі — Західна Вей та Північна Ці. Індія роздроблена. В Японії триває період Ямато. У Персії править династія Сассанідів.
На території лісостепової України в VI столітті виділяють пеньківську й празьку археологічні культури. VI століття стало початком швидкого розселення слов'ян. У Північному Причорномор'ї співіснують різні кочові племена, зокрема гуни, сармати, булгари, алани, авари.
ПодіїРедагувати
- Франкський король Хлотар I підкорив собі саксів та тюрингів Саксонії[1].
- Візантійське військо повернуло собі Археополіс у Лазіці.
- Перський шах Хосрав I розпочав переговори з Візантією, які приведуть до укладення миру в 562 році.
- 60-им Папою Римським став Пелагій I.
НародилисьРедагувати
ПомерлиРедагувати
ВиноскиРедагувати
- ↑ Henri Pirenne, Mahomet et Charlemagne, Paris, Presses Universitaires de France, 1937