Вікіпедія

5,45×39 мм

5,45×39 мм — радянський проміжний унітарний набій центрального займання. Розроблений на початку 1970-х років групою конструкторів і технологів під керівництвом В. М. Сабельникова: Л. І. Булавський, Б. В. Сьоміним, М. Є. Федоровим, П. Ф. Сазоновим, В. І. Волковим, В. А. Ніколаєвим, Є. Є. Зиміним, П. С. Корольовим. Прийнятий на озброєння в 1974 році.

Тип набою:проміжний патрон
Країна-виробник:СРСР СРСР Росія Росія СРСР і колишні радянські республіки,[1]
Історія виробництва:
Конструктор:В. М. Сабельников
Час створення:1972
Виготовлялось:з 1974
Характеристики
Діаметр кулі, мм:5,62
Діаметр шиї гільзи, мм:6.29 mm
Діаметр плеча гільзи, мм:9,25
Діаметр фланця гільзи, мм:10 мм
Довжина гільзи, мм:39,82
Довжина набою, мм:57 дюйм (1 400 мм)
Максимальний тиск, МПа:915 psi (6,31 МПа)
Вага порохового заряду, г:2,43
Вага кулі, г:3,2
Потужність:1316

При проектуванні набою 5,45×39 мм розробники враховували досвід створення і бойового застосування американського набою 5,56×45 мм, тому новий набій вийшов схожим за ефективністю, незважаючи на меншу потужність. Малокаліберна куля з високою початковою швидкістю забезпечує високу настильність траєкторії (у порівнянні з набоєм 7,62×39 мм, дальність прямого пострілу збільшилася на 100 метрів), має непогану пробивну дію і значну забійну дію. Малий імпульс відбою в момент пострілу сприятливо позначається на купчастості і влучності стрільби, а зменшення маси набою дозволяє стрільцю переносити більший боєзапас (200 набоїв 7,62×39 мм важать стільки ж, скільки 300 набоїв 5,45×39 мм).

Штатно набій споряджають цільнооболонковою кулею. Усередині стандартної кулі міститься серцевина з м'якої сталі, покрита оболонкою з мідного сплаву. Гільза набою пляшкової форми, з кільцевою «проточкою» біля основи, без виступу фланця.

Армійські набої 5,45×39 мм виробляли в СРСР, НДР, Югославії, і виробляють в Болгарії, Польщі, Румунії. Також їх виробляють в Україні, Киргизстані, Узбекистані, Росії.

Номенклатура патронів

ред.
 
Розріз патрона (A — металева оболонка, B — сталевий сердечник, C — пустотіла виїмка, D — свинцева вставка, E — пороховий заряд, капсуль не показаний)

Розроблено і серійно виробляються різні варіанти набоїв 5,45 × 39 мм[2]:

  • 5,45 ПС (Індекс ГРАУ — 7Н6) — патрон зразка 1974 р. зі звичайною кулею ПС зі сталевим сердечником. Куля не пофарбована, червоний лак герметизатора. Маса кулі — 3,4 г; маса сердечника (сталь Ст10) — 1,43 г; початкова швидкість — 880-900 м/с. В наш час[коли?] не випускається.
  • 5,45 ПС (Індекс ГРАУ — 7Н6М) — патрон із звичайною кулею ПС зі сталевим сердечником. Куля не пофарбована, червоний лак герметизатора. Розроблено в 1986 році. Маса кулі — 3,4 г; маса сердечника (сталь — Ст65) — 1,43 г; початкова швидкість — 880-900 м/с.
  • 5,45 ПП (Індекс ГРАУ — 7Н10) — патрон з кулею підвищеної пробивальності ПП зі сталевим термозміцненим сердечником. Куля не пофарбована, фіолетовий лак герметизатора. Маса патрона — 10,8 г; маса кулі — 3,62-3,74 г; маса сердечника (сталь ст70(ДСТУ 8429)) — 1,72-1,80 г; початкова швидкість кулі — 880-900 м/с. З 1992 року з метою економії свинцю та підвищення пробивної дії кулі, набій 7Н10 став стандартним.
  • 7Н20 — дослідний патрон з бронебійною кулею.
  • 7Н22 — патрон з бронебійною кулею БП. Носик кулі чорного кольору, лак-герметизатор червоного кольору. Прийнятий на озброєння у 1998. Маса кулі — 3,68 г; маса сердечника (сталь У12А) — 1,75 м. Виробник — Барнаульський верстатобудівний завод[3]
  • 5,45 БС (Індекс ГРАУ — 7Н24) — патрон з бронебійною кулею БС. Різні заводи і в різні часи по різному маркували даний патрон, маркування було як в 7Н22, потім як в 7Н10, наразі воно відповідає 7Н6. Маса кулі — 4,15 г.; маса сердечника (вольфрам-кадмієвий сплав) — 2,1 г; початкова швидкість кулі — 840 м/с. Виробник — ФГУП ВО «Вимпел» (м. Амурськ).
  • 7БТ4 — патрон з бронебійно-трасувальною кулею[4]. Носик кулі забарвлений в зелений колір. Маса патрона – 10,15 г; маса кулі – 3,02 г; початкова швидкість – 870-895 м/с. Патрон розроблений фахівцями ВАТ «Конструкторське бюро автоматичних ліній ім. Л. М. Кошкіна». Патрон з кулею БТ призначений для ураження живої сили, в тому числі оснащеної засобами індивідуального захисту, коригування вогню і цілевказання. Куля БТ складається зі сталевої плакованої томпаком оболонки, сталевого осердя, свинцевої сорочки, трасувального заряду і каліброваного кільця. 80 % куль трасує на дальності 850 м, а також 80 % куль забезпечують пробиття сталевого листа Ст.3КП товщиною 8 мм на дальності 200 метрів або бронеплити товщиною 5 мм зі сталі 2П на дальності 70 метрів. Випуск патронів з кулею БТ був улаштований на патронному заводі Ульянівський машинобудівний завод (№3) і ВАТ «Тульський патронний завод» (№539). Серійні патрони мають маркування ідентичне патрону 7Т3 – зелений носик кулі і зелена смуга на упаковці, хоча спочатку передбачали, що набої БТ маркуватимуть у вигляді зеленого паска навколо носика кулі.
  • 7Т3 — патрон з трасувальною кулею Т. Носик кулі забарвлений в зелений колір. Маса патрона — 10,3 г; маса кулі — 3,23 г; початкова швидкість — 883 м/с;
  • 7Т3М — модернізований патрон з трасувальною кулею. Носик кулі забарвлений в зелений колір.
  • 5,45 УС (Індекс ГРАУ — У1) — набій з кулею УС зі зменшеною швидкістю. Патрон призначений для безшумної автоматичної стрільби з автомата обладнаного штатним глушником ПБС (Пристосування безшумної стрільби). Вершинка кулі забарвлена чорно-зеленим кольором. Маса патрона — 12,25 г; маса кулі — 5,15 г; початкова швидкість кулі — 303 м/с.
  • 5,45 ПРС — патрон з кулею зниженою рикошетною здібністю (розроблений для спецслужб і правоохоронних органів). Розроблений в 2002—2003 рр. Куля оболонкова з свинцевим сердечником[5]. Виробляється з 2007 р. на ВАТ «Барнаульський верстатобудівний завод».
  • 5,45 ПСП — патрон для підводної стрільби
  • 7Х3 — холостий набій. Маса патрона — 6,6 г; маса порожнистої пластмасовою кулі — 0,22-0,26 г; заряд спеціального швидкозгораючого пороху масою 0,24 г.
  • 7Х3 м — модернізований холостий патрон
  • 7Х4 — навчальний патрон з інертним спорядженням. Відрізняється наявністю чотирьох поздовжніх виштамповок на гільзі і подвійного кільцевого обтиску кулі в дульце гільзи.
  • Зразковий патрон — призначений для порівняльної перевірки балістичних характеристик патронів, що зберігаються на складах. Відповідає штатному патрону (7Н6), але виготовлений з підвищеною точністю. Носик кулі пофарбований у білий колір.
  • Патрон з посиленим зарядом (УЗ) — вся куля цілком чорного кольору. Використовується в технологічних цілях при виробництві зброї.
  • Патрон високого тиску (ВД) — вся куля цілком жовтого кольору. Використовується в технологічних цілях при виробництві зброї[6].
  • Патрон МЖВ-13 (?)
  • 5,45 SP / HP — патрон з напівоболонковою/експансивною кулею. У порівнянні зі звичайними 5,45 ці типи куль мають більшу забійну силу і відсутній рикошет, але мають меншу пробивну здібність. Застосовуються в основному для полювання. Офіційно заборонені для використання у військових цілях.
  • 7Н39 — експериментальний набій з серцевиною з карбіду вольфраму.

Кулі 7Н6 та 7Н6М в період з 1987 по ~1995 рр могли випускатись у СРСР із термопосиленим осердям без зміни маркування набою, перевершуючи пробійну здібність 7Н10.[7]

Спортивні та мисливські патрони 5,45×39 мм

ред.

При розробці патрону 5,45×39 мм і аж до кінця 1980-х-1990-х років не ставилося завдання створення цивільної зброї під цей набій і спеціалізованих експортних варіантів комерційних патронів. На пострадянському просторі в більшості країн обіг патронів 5,45×39 мм законодавчо був заборонений або обмежений (у зв'язку з тим, що зброя під даний патрон перебуває на озброєнні). Дотепер[коли?], крім автоматів Калашникова і їх модифікацій, під даний патрон розроблена дуже невелика кількість моделей цивільної зброї (німецька гвинтівка SSG-82, український автомат «Вепр» (1994), російський карабін СОК-98 «Вепрь-5,45» (1998), американський карабін Smith&Wesson Model M&P15R). Це пояснює незначне поширення патрона 5,45×39 мм (у порівнянні з патроном 5,56×45 мм).

  • Після об'єднання Німеччини, патрони 5,45×39 мм зі складів Народної армії НДР деякий час продавалися як комерційні боєприпаси для цивільної зброї під найменуванням .215 RWS.
  • В Росії: спортивний набій 5,45×39 мм з оболонковою кулею ПСО зі свинцевим осердям випускається на експорт Тульським патронним заводом[8]. Барнаульський верстатобудівний завод випускає спортивно-мисливські патрони 5,45×39 мм — з оболонковою кулею FMJBT і з напівоболонковою кулею SPBT зі свинцевим осердям[9]
  • В Україні спортивно-мисливський патрон 5,45×39-4 з оболонковою кулею зі свинцевим осердям для конверсійних версій 5,45-мм автоматів Калашникова випускав до 2022 року ЗАТ Луганський патронний завод[10].
  • Також комерційні патрони 5,45×39 мм виробляються в Сербії на патронній фабриці «Prvi Partizan».

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Jones, Richard D. Jane's Infantry Weapons 2009/2010. — 35 edition.
  2. ↑ А. І. Благовіст. Те, з чого стріляють в СНД: Довідник стрілецької зброї./Під общ.ред. А. Є. Тараса. Мінськ, «Харвест», 2000. стр.541-542
  3. ↑ ~ stanok/rus/cart/milit/cart545x39.htm Офіційний сайт ВАТ БСЗ. Архів оригіналу за 3 березня 2011. Процитовано 1 березня 2011.
  4. ↑ Андрій Гаравскій. Все починається з патрона ...//«Червона зірка» від 15.07.2009 р. Архів оригіналу за 9 серпня 2011. Процитовано 1 березня 2011.
  5. ↑ журнал «МастерРужье», № 1 (82), 2004 р.
  6. ↑ Розпорядження Уряду РФ № 1207-РГ від 03.08.1996 р. «Державний кадастр службової та цивільної зброї РФ» (Додаток 2)
  7. ↑ (рос.)Якої якості бронежилети на фронті? І чому важливо міняти «ГОСТи»? на YouTube 25.54", 2022
  8. ↑ . htm Експозиція Тульського патронного заводу на виставці «ВТТВ-1999». Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 1 березня 2011.
  9. ↑ (рос.)Барнаульський ПЗ [Архівовано 2012-01-10 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Підприємства Україна: ЗАТ «Луганський патронний завод» (Товари та послуги). Архів оригіналу за 12 січня 2012. Процитовано 1 березня 2011.
  Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=5,45×39_мм&oldid=43263976