Вікіпедія

48Я6-К1 «Подлет»

48Я6-К1 «Підліт» (рос. «Подлет») — універсальна мобільна твердотільна трикоординатна станція радіолокації з ФАР[1] кругового огляду та виявлення повітряних цілей на малих і гранично малих висотах у складній перешкодовій обстановці[2].

48Я6-К1 «Подлет»

На виставці «Армия-2016»
Основна інформація
Призначення РЛС кругового огляду та виявлення повітряних цілей на малих і гранично малих висотах
Країна Росія Росія
Виробник Алмаз-Антей
Параметри
Роки експлуатації 2015-досі
Входить до складу може видавати цілевказівки для ЗРК С-300, С-400
Діапазон частот сантиметровий
Період сканування 5 с та 10 с
Максимальна дальність 200-300 км
Максимальна висота 10 км
Кути височин -2°…+25°
Точність за дальністю 200 м
Точність за азимутом 1,6°

Радіолокаційний комплекс розроблений концерном ППО «Алмаз-Антей» для Повітряно-Космічних Сил Росії. Комплекс призначений для видачі цілевказівки для ЗРК С-300, С-400 та подібних до них.

До 2009 р. концерном ППО «Алмаз-Антей» вже велося створення дослідного зразка РЛС. Державні випробування комплексу розпочато у 2010 р. Перші поставки РЛС «Подлет-К1» до військ ППО Росії розпочато у 2015 р.[3][4]

Можливості комплексу ред.

РЛС забезпечує:

  • автоматичне виявлення та визначення координат цілі
  • захоплення та супровід будь-яких аеродинамічних цілей у тому числі і малопомітних
  • визначення державної приналежності
  • видачу інформації про цілі зенітним ракетним комплексам (наприклад, С-300 та С-400) та винищувальної авіації.[5]

Особливості конструкції ред.

РЛС має кілька режимів бойового чергування:

  • Режим низьковисотного виявлення — основний бойовий режим, при якому забезпечується отримання трасової або координатної інформації за цілями, що діють на малих і гранично малих висотах
  • Режим висотного виявлення — бойовий режим, у якому забезпечується отримання трасової чи координатної інформації з цілям, які діють на малих, середніх і великих висотах
  • Режим далекого виявлення — режим забезпечення отримання трасової або координатної інформації за цілями, що діють на великих дальностях у простих перешкодах
  • Гірський режим — режим отримання трасової або координатної інформації за цілями, що діють на малих і гранично малих висотах, при встановленні РЛС на позиціях у горах.

Склад комплексу ред.

  • антенний пост на шасі КАМАЗ
  • кунг управління на шасі КАМАЗ
  • електрогенератор на шасі КАМАЗ

Основні характеристики ред.

  • Діапазон частот випромінювання — сантиметровий
  • Кількість цілей, що одночасно виявляються, — 200
  • Дальність дії:
    • 10-200 км
    • 10-300 км (дод. режим)
  • Максимальна висота виявлення — 10 км.
  • Зона виявлення:
    • за азимутом — 360 град
    • за кутом місця — від -2 до +25 град і (від -7 до +12 град в дод. режимі)
  • Швидкість цілей — до 4400 км/год
  • Точність вимірювання координат цілі:
    • за дальністю — 200 м
    • за азимутом — 1.6 град
  • Період огляду простору — 5 і 10 с
  • Коефіцієнт придушення відбиття від місцевих предметів — 50 Дб
  • Час розгортання (згортання) засобів комплексу — 20 хв.

Час вмикання РЛС — 3 хв[не знайдено в джерелі 641 день][6]

Бойове застосування ред.

Російсько-українська війна ред.

Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014) та Російське вторгнення в Україну (2022)

Застосовується в ході Вторгнення в Україну. Відомо про знищення українськими військовими однієї РЛС під Лазурним на узбережжі Чорного моря 19 липня 2022 року[7][8].

Менш ніж за тиждень після того, 24 липня 2022 року ОК «Південь» повідомило про знищення російської батареї ЗРК С-300 в районі Зеленотропинського (поблизу з ринком «Журавель», на відстані близько 23 км від знищеної РЛС під Лазурним)[9].

Попри те, оснащені такими РЛС зенітні ракетні комплекси виявились ефективним засобом закриття неба для українських літаків. Так, найбільша відстань ураження українського літака, що летів на надмалій висоті — менше 15 м над землею, становить близько 150 км[10].

1 листопада 2023 року ГУР повідомило про пошкодження РЛС біля села Червона Поляна Шебекінського району Бєлгородської області[11].

Експлуатанти ред.

Галерея ред.

  •  
  •  
  •  
    перехід з транспортного в бойове

Примітки ред.

  1. ↑ 48Я6-К1 «Подлет-К1», www.radartutorial.eu
  2. ↑ Радиолокационные системы – 48Я6-К1 «Подлет-К1». www.radartutorial.eu (рос.). Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 21 січня 2021.
  3. ↑ 48Я6-К1 Подлет-К1. Новый оборонный заказ. Стратегии (ru-RU) . 8 серпня 2019. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 13 січня 2021.
  4. ↑ 48Я6-К1 Подлет-К1, militaryrussia.ru
  5. ↑ 48Я6-К1 «Подлёт-К1» - маловысотный РЛК. www.russianarms.ru. Архів оригіналу за 14 січня 2020. Процитовано 13 січня 2021.
  6. ↑ Мобильная трехкоординатная РЛС малых высот кругового обзора боевого режима межвидового применения «Подлёт-К1» на форуме «Армия-2019». Кубинка. Июнь 2019. Фоторепортаж. Часть 3. bastion-karpenko.ru. Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 13 січня 2021.
  7. ↑ У Лазурному знищили надсучасну РЛС росіян. www.pravda.com.ua. Процитовано 21 липня 2022.
  8. ↑ Найдальший удар із HIMARS: ЗСУ знищили радар "Підліт-К1" у Лазурному (фото). ФОКУС (рос.). 20 липня 2022. Процитовано 21 липня 2022.
  9. ↑ Українські військові знищили батарею ворожих С-300 на Херсонщині. Мілітарний. 24 липня 2022.
  10. ↑ Адаптація. Як російська армія змінилася за час війни з Україною. Тексти. 22 травня 2023.
  11. ↑ Катерина Денісова (1 листопада 2023). Бійці уразили РЛС Подлет росіян під Бєлгородом. ГУР показало відео. НВ.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=48Я6-К1_«Подлет»&oldid=40946891