48Я6-К1 «Подльот»
48Я6-К1 «Підліт» (рос. «Подлёт») — універсальна мобільна твердотільна трикоординатна станція радіолокації з ФАР[1] кругового огляду та виявлення повітряних цілей на малих і гранично малих висотах у складній перешкодовій обстановці[2].
| 48Я6-К1 «Подлет» | |
|---|---|
 На виставці «Армия-2016» | |
| Основна інформація | |
| Призначення | РЛС кругового огляду та виявлення повітряних цілей на малих і гранично малих висотах |
| Країна |  Росія |
| Виробник | Алмаз-Антей |
| Роки експлуатації | 2015-досі |
| Входить до складу | може видавати цілевказівки для ЗРК С-300, С-400 |
| Параметри | |
| Діапазон частот | сантиметровий |
| Період сканування | 5 с та 10 с |
| Максимальна дальність | 200-300 км |
| Максимальна висота | 10 км |
| Кути височин | -2°…+25° |
| Точність за дальністю | 200 м |
| Точність за азимутом | 1,6° |
Радіолокаційний комплекс розроблений концерном ППО «Алмаз-Антей» для Повітряно-Космічних Сил Росії. Комплекс призначений для видачі цілевказівки для ЗРК С-300, С-400 та подібних до них.
До 2009 р. концерном ППО «Алмаз-Антей» вже велося створення дослідного зразка РЛС. Державні випробування комплексу розпочато у 2010 р. Перші поставки РЛС «Подлет-К1» до військ ППО Росії розпочато у 2015 р.[3][4]
Можливості комплексу
ред.РЛС забезпечує:
Особливості конструкції
ред.РЛС має кілька режимів бойового чергування:
- Режим низьковисотного виявлення — основний бойовий режим, при якому забезпечується отримання трасової або координатної інформації за цілями, що діють на малих і гранично малих висотах
- Режим висотного виявлення — бойовий режим, у якому забезпечується отримання трасової чи координатної інформації з цілям, які діють на малих, середніх і великих висотах
- Режим далекого виявлення — режим забезпечення отримання трасової або координатної інформації за цілями, що діють на великих дальностях у простих перешкодах
- Гірський режим — режим отримання трасової або координатної інформації за цілями, що діють на малих і гранично малих висотах, при встановленні РЛС на позиціях у горах.
Склад комплексу
ред.Основні характеристики
ред.- Діапазон частот випромінювання — сантиметровий
- Кількість цілей, що одночасно виявляються, — 200
- Дальність дії:
- 10-200 км
- 10-300 км (дод. режим)
- Максимальна висота виявлення — 10 км.
- Зона виявлення:
- за азимутом — 360 град
- за кутом місця — від -2 до +25 град і (від -7 до +12 град в дод. режимі)
- Швидкість цілей — до 4400 км/год
- Точність вимірювання координат цілі:
- за дальністю — 200 м
- за азимутом — 1.6 град
- Період огляду простору — 5 і 10 с
- Коефіцієнт придушення відбиття від місцевих предметів — 50 Дб
- Час розгортання (згортання) засобів комплексу — 20 хв.
Час вмикання РЛС — 3 хв[не знайдено в джерелі 849 днів][6]
Бойове застосування
ред.Російсько-українська війна
ред.Застосовується в ході Вторгнення в Україну. Відомо про знищення українськими військовими однієї РЛС під Лазурним на узбережжі Чорного моря 19 липня 2022 року[7][8].
Менш ніж за тиждень після того, 24 липня 2022 року ОК «Південь» повідомило про знищення російської батареї ЗРК С-300 в районі Зеленотропинського (поблизу з ринком «Журавель», на відстані близько 23 км від знищеної РЛС під Лазурним)[9].
Попри те, оснащені такими РЛС зенітні ракетні комплекси виявились ефективним засобом закриття неба для українських літаків. Так, найбільша відстань ураження українського літака, що летів на надмалій висоті — менше 15 м над землею, становить близько 150 км[10].
1 листопада 2023 року ГУР повідомило про пошкодження РЛС біля села Червона Поляна Шебекінського району Бєлгородської області[11].
27 квітня група «Гуси-9» ГУР і 15 ОБрАР «Чорний ліс» виявили та уразили російську радіолокаційну станцію 48Я6-К1 «Подлет», що використовується комплексами С-300 та С-400. Ймовірно, РЛС уразили дронами-камікадзе Warmate.[12]
Експлуатанти
ред.Галерея
ред.-
-
-
перехід з транспортного в бойове
Примітки
ред.- ↑ 48Я6-К1 «Подлет-К1», www.radartutorial.eu
- ↑ Радиолокационные системы – 48Я6-К1 «Подлет-К1». www.radartutorial.eu (рос.). Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 21 січня 2021.
- ↑ 48Я6-К1 Подлет-К1. Новый оборонный заказ. Стратегии (ru-RU) . 8 серпня 2019. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 13 січня 2021.
- ↑ 48Я6-К1 Подлет-К1, militaryrussia.ru
- ↑ 48Я6-К1 «Подлёт-К1» - маловысотный РЛК. www.russianarms.ru. Архів оригіналу за 14 січня 2020. Процитовано 13 січня 2021.
- ↑ Мобильная трехкоординатная РЛС малых высот кругового обзора боевого режима межвидового применения «Подлёт-К1» на форуме «Армия-2019». Кубинка. Июнь 2019. Фоторепортаж. Часть 3. bastion-karpenko.ru. Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 13 січня 2021.
- ↑ У Лазурному знищили надсучасну РЛС росіян. www.pravda.com.ua. Процитовано 21 липня 2022.
- ↑ Найдальший удар із HIMARS: ЗСУ знищили радар "Підліт-К1" у Лазурному (фото). ФОКУС (рос.). 20 липня 2022. Процитовано 21 липня 2022.
- ↑ Українські військові знищили батарею ворожих С-300 на Херсонщині. Мілітарний. 24 липня 2022.
- ↑ Адаптація. Як російська армія змінилася за час війни з Україною. Тексти. 22 травня 2023.
- ↑ Катерина Денісова (1 листопада 2023). Бійці уразили РЛС Подлет росіян під Бєлгородом. ГУР показало відео. НВ.
- ↑ Дрони-камікадзе уразили елементи російської РЛС 48Я6-К1 «Подлет». Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 27 квітня 2024. Процитовано 12 червня 2024.