Вікіпедія

2008 TC3

астероїд

2008 TC3 (тимчасове позначення Каталінського огляду 8TA9D69) — астероїд діаметром 4,1 м і масою 80 тонн[1], який увійшов в атмосферу Землі 7 жовтня 2008 року[2]. Він вибухнув на висоті близько 37 км над Нубійською пустелею в Судані. Було знайдено близько 600 метеоритів загальною масою 10,5 кг. Багато з них належать до рідкісного типу, відомого як уреїліти, і містять, серед інших мінералів, наноалмази[1][3][4].

Це був перший випадок, коли падіння астероїда було передбачено до того, як він увійшов в атмосферу Землі як метеор[5].

Відкриття ред.

 
Анімація збуреного обертання 2008 TC3 перед входом в атмосферу

Астероїд був відкритий Річардом Ковальським на 1,5-метровому телескопі Каталінського огляду неба на горі Леммон[en], на північ від Тусона, штат Аризона, США, 6 жовтня, 06:39 UTC, за 19 годин до зіткнення[6][7][8].

Цей астероїд став першим небесним тілом, яке спостерігали в космосі до того, як воно впало на Землю[5]. Це дозволило перевірити методи значення фізичних параметрів астероїдів за спостережними даними. Загалом менш ніж за 19 годин 27 спостерігачами-аматорами та професійними спостерігачами було виконано 586 астрометричних і майже стільки ж фотометричних спостережень астероїда та повідомлено Центру малих планет. Центр малих планет за одинадцять годин випустив 25 електронних циркулярів з новими орбітальними рішеннями в міру того, як надходили нові спостереження. 7 жовтня о 01:49 UTC[8] астероїд увійшов у тінь Землі, що унеможливило подальші спостереження.

Прогнози зіткнення були виконані за допомогою напівавтоматичної системи моніторингу CLOMON 2 Пізанського університету[9][10], а також системи Sentry[en] Лабораторії реактивного руху. Спектральні спостереження, проведені астрономами на 4,2-метровому телескопі Вільяма Гершеля[en] в обсерваторії Роке-де-лос-Мучачос на Канарських островах узгоджувались з астероїдом C-типу або M-типу.

Вхід в атмосферу ред.

 
Анімація орбіти 2008 TC3
  2008 TC3 ·   Sun ·   Earth

Метеор увійшов в атмосферу Землі над північним Суданом о 02:46 UTC (05:46 за місцевим часом) 7 жовтня 2008 року зі швидкістю 12,8 км/с за азимутом 281 градус під кутом 19 градусів до горизонту. Він вибухнув на висоті кілька десятків кілометрів над землею з енергією від 0,9 до 2,1 кілотонн тротилу над віддаленим районом Нубійської пустелі, спричинивши великий болід[11].

Світло боліда було настільки яскравим, що воно освітлювало небо, як повний місяць. Спалах було видно з авіалайнера на відстані 1400 км[12]. Веб-камера зафіксувала спалах, який освітлював пляж Ель-Гуна за 725 кілометрів на північ від вибуху[13]. Знімок вибуху з низькою роздільною здатністю зробив метеосупутник Метеосат 8[en][14]. На знімках Метеосата болід знаходився в точці 21°00′ пн. ш. 32°09′ сх. д. / 21.00° пн. ш. 32.15° сх. д. / 21.00; 32.15[15]. Матриці інфразвукових детекторів у Кенії також зафіксували звукову хвилю з напрямку очікуваного удару, що відповідає енергії 1,1-2,1 кілотонн тротилу[16]. Астероїди такого розміру потрапляють на Землю приблизно два-три рази на рік[17].

Траєкторія, визначена з астрономічних спостережень, перетиналася з поверхнею Землі в точці 20°18′ пн. ш. 33°30′ сх. д. / 20.3° пн. ш. 33.5° сх. д. / 20.3; 33.5[18], але очікувалось, що об'єкт розпадеться від тертя об атмосферу за 100—200 км на захід, коли він спускався, дещо на схід від річки Ніл і приблизно в 100 км на південь від кордону Єгипту та Судану.

Згідно з урядовими джерелами США[19][20], супутники США зафіксували вхід тіла в атмочферу о 02:45:40 UT, з початковим виявленням тіла в координатах 20°54′ пн. ш. 31°24′ сх. д. / 20.9° пн. ш. 31.4° сх. д. / 20.9; 31.4 на висоті 64,5 км та кінцевим вибухом на 20°48′ пн. ш. 32°12′ сх. д. / 20.8° пн. ш. 32.2° сх. д. / 20.8; 32.2 на висоті 37 км. Ці зображення не були опубліковані.

Знайдені метеорити ред.

 
Студенти і співробітники Хартумського університету обшукують Нубійську пустелю в пошуках уламків метеорита
 
Пітер Дженніскенс[en] і один з фрагментів метеорита, знайдений 28 лютого 2009 року

Під час обшуку зони падіння, який розпочався 6 грудня 2008 року, було виявлено 10,5 кг метеоритів в приблизно 600 фрагментах. Ці метеорити мають загальну назву Альмахата Сітта[21] (араб. المحطة ستة‎), що означає «Шоста станція»[22] і є залізничною станцією між Ваді Халфа та Хартумом, Судан. Цей пошук очолили Пітер Дженніскенс[en] з Інституту SETI[en] в Каліфорнії, США, та Муавіа Шаддад з Хартумського університету в Судані, і він проводився у співпраці зі студентами та співробітниками Хартумського університету. Перші 15 метеоритів були знайдені в перші три дні пошуків. Було опитано багато свідків. Пошук вівся в області, розрахованій Лабораторією реактивного руху НАСА[23][24][25][26][27].

Аналіз знайдених метеоритів проводив так званий «онсорціуму Альмахата Сітта», що включав Дослідницький центр Еймса у Каліфорнії, Космічний центр Джонсона в Х'юстоні, Інститут Карнегі у Вашингтоні та Фордгемського університету в Нью-Йорку. На чолі консорціуму стояв Пітер Дженніскенс[en]. Перший виміряний зразок був аномальним наддрібнозернистим пористим поліміктовим уреїлітовим ахондритом з великими вуглецевими зернами. Спектри відбиття метеорита в поєднанні з астрономічними спостереженнями ідентифікували астероїд 2008 TC3 як астероїд класу F. Ці тендітні аномально темні багаті вуглецем уреїліти тепер міцно пов'язані з групою астероїдів F-класу[1]. На метеориті виявлено амінокислоти[28]. Було показано, що наноалмази, знайдені в метеориті, росли повільно, в зародку планети, розміром більше від Меркурія і менше від Марса[29]. Виявлені у фрагменті під назвою AhS 202 гідратовані кристали, відомі як амфіболи, свідчать про те, що 2008 TC3 на початку, ймовірно, належав карликовій планеті розміром з Цереру[30].

Річард Ковальський, який відкрив астероїд, отримав у подарунок від друзів і доброзичливців крихітний фрагмент Альмахата Сітта[31].

Примітки ред.

  1. ↑ а б в Jenniskens, P. та ін. (2009). The impact and recovery of asteroid 2008 TC3. Nature. 458 (7237): 485—488. Bibcode:2009Natur.458..485J. doi:10.1038/nature07920. PMID 19325630.
  2. ↑ Plait, P. (6 жовтня 2008). Incoming!!!. Bad Astronomy. Архів оригіналу за 7 жовтня 2008. Процитовано 8 жовтня 2008.
  3. ↑ Chang, K. (25 березня 2009). Recovered Pieces of Asteroid Hold Clues to Early History. The New York Times. Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 26 березня 2009.
  4. ↑ Borenstein, S. (26 березня 2009). Astronomers catch a shooting star for 1st time. ABC news. The Associated Press. Архів оригіналу за 29 березня 2009. Процитовано 15 вересня 2009.
  5. ↑ а б Roylance, F. (7 жовтня 2008). Predicted meteor may have been sighted. Maryland Weather. Архів оригіналу за 10 жовтня 2008. Процитовано 8 жовтня 2008.
  6. ↑ Williams, G. V. (6 жовтня 2008). MPEC 2008-T50. Minor Planet Center. Архів оригіналу за 9 жовтня 2008. Процитовано 8 жовтня 2008.
  7. ↑ Huntington, J. (7 жовтня 2008). Small Asteroid Enters Earth's Atmosphere. eFluxMedia. Архів оригіналу за 10 жовтня 2008. Процитовано 8 жовтня 2008.
  8. ↑ а б Chesley, S.; Chodas, P.; Yeomans, D. (4 листопада 2008). Asteroid 2008 TC3 Strikes Earth: Predictions and Observations Agree. Near Earth Object Program. NASA. Архів оригіналу за 18 червня 2009. Процитовано 18 червня 2009.
  9. ↑ NEODys Main Risk Page. Процитовано 8 жовтня 2008.
  10. ↑ NEODys 2008 TC3 page. Процитовано 8 жовтня 2008.
  11. ↑ Astronomers predict shooting star over Sudan from space boulder. Agence France-Presse. 6 жовтня 2008. Архів оригіналу за 11 жовтня 2008. Процитовано 8 жовтня 2008.
  12. ↑ Simon, P. (8 жовтня 2008). Weather Eye: NASA spots asteroid before annihilation. The Times. Процитовано 8 жовтня 2008.
  13. ↑ Javaux, G. 2008 TC3... Première détection d'un astéroïde avant son impact sur Terre... quelques heures plus tard (фр.). Процитовано 15 вересня 2009. Une webcam de surveillance, située sur la plage de la Mer Rouge à El Gouna en Egypte, a enregistré indirectement le flash de l'explosion qui s'est produit à environ 725 km plus au sud.
  14. ↑ Asteroid Impact. SpaceWeather.com. 8 жовтня 2008. Архів оригіналу за 10 жовтня 2008. Процитовано 8 жовтня 2008.
  15. ↑ m8 HRV 200810070245. 8 жовтня 2008. Архів оригіналу за 17 жовтня 2008. Процитовано 8 жовтня 2008.
  16. ↑ Impact of Asteroid 2008 TC3 Confirmed. Near Earth Object Program. 7 жовтня 2008. Архів оригіналу за 10 жовтня 2008. Процитовано 8 жовтня 2008.
  17. ↑ Borenstein, S. (6 жовтня 2008). Small Asteroid Headed for Light Show Over Africa. ABC News. The Associated Press. Процитовано 15 вересня 2009.
  18. ↑ Mike (6 жовтня 2008). Very near NEO Meteoroid impact!. MKVH.de. Архів оригіналу за 10 жовтня 2008.
  19. ↑ Asteroid Update (англ.). SpaceWeather.com. 15 жовтня 2008. Процитовано 18 жовтня 2008.
  20. ↑ Fireball detection (англ.). University of Western Ontario. 15 жовтня 2008. Процитовано 18 жовтня 2008.
  21. ↑ Almahata Sitta. Meteoritical Bulletin Database. 12 серпня 2013. Процитовано 13 серпня 2013.
  22. ↑ Gebauer, S. (16 квітня 2008). Station Nr. 6. – Nubian Desert. Panoramio. Архів оригіналу за 30 грудня 2008. Процитовано 15 червня 2009.
  23. ↑ NASA Team Finds Riches in Meteorite Treasure Hunt. NASA. 27 березня 2009. Архів оригіналу за 31 березня 2009. Процитовано 5 квітня 2009.
  24. ↑ Found: Pieces of meteorite spotted before impact. New Scientist (2697): 15. 25 лютого 2009.
  25. ↑ Shiga, D. (19 лютого 2009). First tracked space rock recovered after impact. New Scientist.
  26. ↑ Courtland, R. (25 березня 2009). Meteorite hunters 'strike gold' in Sudan. New Scientist. Архів оригіналу за 29 квітня 2009. Процитовано 4 квітня 2009.
  27. ↑ Kwok, R. (26 березня 2009). Astronomy: The Rock That Fell to Earth. Nature. 458 (7237): 401—403. doi:10.1038/458401a. PMID 19325604.
  28. ↑ Life's Building Blocks Found on Surprising Meteorite. Space.com. 16 грудня 2010. Процитовано 13 серпня 2013.
  29. ↑ Nabiei, Farhang та ін. (17 квітня 2018). A large planetary body inferred from diamond inclusions in a ureilite meteorite. Nature Communications. Springer Nature. 9 (1): 1327. Bibcode:2018NatCo...9.1327N. doi:10.1038/s41467-018-03808-6. ISSN 2041-1723. PMC 5904174. PMID 29666368.
  30. ↑ Dockrill, Peter (22 грудня 2020). Meteorite Clues Point to a Huge, Unknown Object in The Early Solar System. SpaceAlert.com. Процитовано 22 грудня 2020.
  31. ↑ Lakdawalla, E. (20 вересня 2009). A piece of an asteroid returns to the telescope that discovered it. The Planetary Society. Архів оригіналу за 4 березня 2012. Процитовано 7 жовтня 2009.

Література ред.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=2008_TC3&oldid=42381162