Відкрити головне меню

2Б16 «Нона-К» — радянська буксирована артилерійська система калібру 120 мм. 2Б16 містить в собі можливості гармати, гаубиці та міномета.

2Б16 «Нона-К»
2B16 gun-howitzer-mortar 3.jpg
2Б16 «Нона-К» у Музеї ВАТ «Мотовіліхінські заводи»
Тип: Буксирована артилерійська система
Походження: СРСР СРСР
Історія служби
Термін використання з 1986 по даний час
Використання у СРСР СРСРРосія РосіяУкраїна Україна
Війни Перша чеченська війна,Друга чеченська війна, Війна на сході України
Історія виробництва:
Конструктор Мотовіліхінські заводи
Розроблено 1986
Виробник Мотовіліхінські заводи
Виготовлено з 1986 по 1989
Кількість 188
Характеристики
Маса 1200
Довжина 4570
Довжина ствола, мм: 2900
Ширина 1790
Висота 1350
Обслуга 5
Калібр 120
Задок напівавтоматичний з клинковим затвором і пластичним обтюратором
Віддача гідравлічне дулове гальмо та гідропневматичний противідкатний пристрій
Лафет з розсувними станинами
Кут підвищення -10..+80
Кут повороту -30..+30
Бойова скорострільність 8..10
Дульна швидкість 109..307
Прицільна дальність 7100 (Мінометна міна)
8800 (Осколково-фугасний снаряд)
Максимальна дальність 12800 (Реактивний снаряд)
Приціл 1П9

Commons-logo.svg 2Б16 «Нона-К» у Вікісховищі

Артсистема була розроблена у спеціальному конструкторському бюро Заводу імені Леніна в м. Перм.

Історія створенняРедагувати

Гармата 2Б16 «Нона-К» була розроблена з урахуванням досвіду бойових дій сухопутних військ Радянської армії у Афганістані. У 1986 році гармата була прийнята на озброєння[1].

Опис конструкціїРедагувати

Гармата 2Б16 є буксированим варіантом гармати 2А51, встановленого на самохідну артилерійську установку 2С9 «Нона-С», та зберігає усі якості та особливості базової гармати. Призначена для артилерійських дивізіонів десантно-штурмових бригад[2].

ГарматаРедагувати

Завдяки використанню балістичної схеми «Гармата-постріл», 2Б16 містить в собі можливості гармати, гаубиці та міномета. Ствол має довжину у 24,2 калібри, на трубі міститься дулове гальмо, ефективність якого складає приблизно 30 %. Над стволом розміщено противідкатний пристрій, який складається з гідравлічного гальма відкату і гідропневматичного накатника. Труба кріпиться до казенника, в якому розміщений клинковий затвор[2].

Верхній станокРедагувати

На верхньому станку розміщено гармату та механізми горизонтального і вертикального наведення. Для захисту бойового розрахунку від куль та осколків на верхньому станку встановлено броньований щиток[2].

Противідкатний пристрійРедагувати

Противідкатний пристрій являє собою агрегат, котрий об'єднує гідравлічне гальмо відкату з клапанним регулюванням та з змінною довжиною відкату, гальмо накату з дросельним регулюванням, пневматичний накатник.

Нижній станок і лафетРедагувати

Нижній станок розміщений у двухстанинному лафеті. На нижньому станку встановлений верхній станок з гарматою. Перевід гармати у бойове положення здійснюється автоматичним розсуванням станин. В похідне положення станини зводяться за допомогою лебідки[2].

Використовувані боєприпасиРедагувати

Як і гармата 2А51, гармата 2Б16 здатна вести вогонь широкою нуменклатурою боєприпасів — всіма типами 120-мм мін, а також осколково-фугасними і кумулятивними снарядами з готовими насічками. По своїй бойовій потужності 120-мм снаряди наближені до 152-мм снарядів[2].

Таблиця ТТХ пострілів, використовуваних гарматою 2Б16[3][4][5]
Індекс Тип боєприпасу Масса снаряду, кг Дальність, км Площа ураження живої сили, м² Площа ураження техніки, м² Бронебійність, мм
3ВО32 касетний з КОС 23,3 0,2..8,0 2800 100
3ВОФ54 ОФС 19,8 0,1..8,8 2200 2100
3ВОФ54-1 ОФС 19,8 0,1..8,8 4400..6600 2100
3ВОФ55 ОФС АРС 19,8 0,7..12,8 1800 1700
3ВОФ55-1 ОФС АРС 19,8 0,7..12,8 3600..5400 3400..5100
3ВБК14 кумулятивний 13,1 0,04..1,0 600
3ВОФ112 ОФС 25 9..12
КМ-8 «Грань» ОФМ 27 1,5..9
3ВОФ79 ОФМ 16 7,1 1500 200
53-ВОФ-843Б ОФМ 16 0,45..5,7 1500 200
3ВОФ68 ОФМ 16,1 7,247 2250 1200
3ВОФ53 ОФМ 16,1 0,45..5,7 2250 1200
3ВОФ69 ОФМ 16,1 7,0 1700 700
3ВОФ57 ОФМ 16,1 0,45..5,6 1700 700
3В34 запалювальна міна 16,3 0,45..5,7
3ВС24 Освітлювальна міна 16,3 1,0..5,4
53-ВД-543 Димова міна 16,6 1,0..5,4
3ВД17 Димо-куряща міна 16,1 6,8
3ВД16 Димо-куряща міна 16,1 1,0..5,4

ОператориРедагувати

Бойове застосуванняРедагувати

Друга чеченська війнаРедагувати

  1. Друга чеченська війна — застосовувались у складі 414-го окремого батальйону.[9]

Війна на сході УкраїниРедагувати

У серпні 2014 року щонайменше 1 екземпляр «Нони-К» використовувався загоном «Гіві» у боях за Іловайськ. У січні 2015 батальйон «Сомалі» мав вже щонайменше 3 екземпляри «Нони-К».[10]

ПриміткиРедагувати

  1. ОРУЖИЕ РОССИИ, Каталог вооружения, военной и специальной техники. 2Б16 «НОНА-К», буксируемое орудие. Архів оригіналу за 2012-05-12. Процитовано 2011-09-04. 
  2. а б в г д 2Б16 «Нона-К». Архів оригіналу за 2012-07-22. Процитовано 2011-09-04. 
  3. Десантура.ру. Броня «Крылатой пехоты»: Самоходное артиллерийское орудие «Нона-С». Архів оригіналу за 2012-01-28. Процитовано 2011-09-04. 
  4. А. В. Карпенко, «Оружие России». Современные самоходные артиллерийские орудия, стр. 48
  5. КБП. Комплекс управляемого вооружения «ГРАНЬ» для минометов калибра 120 мм. Архів оригіналу за 2012-01-28. Процитовано 2011-09-04. 
  6. Military Balance 2012, сторінка 193
  7. Military Balance 2012, сторінка 196
  8. Military Balance 2014, сторінка 195
  9. С. Васильев. Северные «Боги» южной войны. Архів оригіналу за 2012-06-19. Процитовано 2012-02-18. 
  10. Батарея гармат «Нона-К» у сил «ДНР». Військова панорама. Архів оригіналу за 2017-08-14. Процитовано 2017-08-14. 

ЛітератураРедагувати

  • «Оружие России». Современные самоходные артиллерийские орудия, А.Карпенко. Санкт-Петербург. «Бастион» 2009 рік.
  • Не последняя спица в колеснице. 120-мм орудия «Нона-С», «Нона-К» и «Нона-СВК». Широкорад А. Под ред. Л. С. Садырова. ООО «Студия „Зёбра“» 2011 рік.

ПосиланняРедагувати