Відкрити головне меню

15-й окремий гірсько-штурмовий Севастопольський батальйон (15 ОГПБ, в/ч А1778) — підрозділ гірської піхоти Сухопутних військ Збройних сил України. Перебуває у складі 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади, що базується в Ужгороді.

15-й окремий гірсько-штурмовий батальйон
(з 2016)

15-й окремий гірсько-піхотний батальйон
(2004—2016)


327-й механізований полк
(1992—2004)
15 ОГПБ.png
Нарукавний знак
На службі 1992 — дотепер
Країна  Україна
Вид Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Тип БЕ ГП (2016).png Гірська піхота
У складі
128 ОГШБр.png
 128 ОГШБр
Гарнізон/Штаб  Закарпатська область
м.Ужгород
Війни/битви

Російська збройна агресія проти України

Командування
Визначні
командувачі
Василь Зубанич

Зміст

ІсторіяРедагувати

Після розпаду СРСР 327-й гвардійський мотострілецький полк у складі 128 дивізії перейшов під юрисдикцію України.

У 2004 р. у рамках реформування Збройних сил України полк був переформований на 15-й окремий гірсько-піхотний батальйон. Він тривалий час був єдиним підрозділом Збройних сил України, призначеним для ведення бойових дій у гірських умовах.[1] Тренування батальйону проходять на 234-му Ужгородському загальновійськовому полігоні (с. Оріховиця), спорудженому у 1982 р. для гірсько-піхотної підготовки підрозділів, які направлялися до Афганістану.

Станом на 2006 рік на полігоні було відновлено стрільбище. На гірському спортивному комплексі було споруджено підвісну стелю для занять альпінізмом. Функціонували гірські танкова директриса та директриса бойових машин піхоти. Директриса БМП призначена для тренування батальйону, який був переозброєний із БТР-70 на БМП-2.[1]

2013 року підрозділ був визнаний найкращим у сухопутних військах України.

Війна на сході УкраїниРедагувати

В часі російсько-української війни військовослужбовці батальйону брали безпосередню участь у бойових діях — на передовій з березня 2014-го. До його складу набирали добровольців-контрактників, вони проходили підготовку, отримавши всю необхідну амуніцію, спрямовані на блокпости в Сумську область, по тому — в район бойових дій, під відносно спокійне село Співаківка, перевіряли проїжджий транспорт й документи. Згодом надійшла команда — передислокуватися до селища Металіст — північна околиця Луганська.[2] В середині червня тут почалися запеклі бої.

17 червня під час бою терористи знищили 3 українські танки[джерело?] (командир одного з яких підірвав себе гранатою),[джерело?] та захопили в полон українських військових. Серед загиблих — механік-водій БТР Сергій Мартин.

У полоні бойовиків місяць перебували Микола Копчанський, В'ячеслав Пономаренко, Антон Шимко. Втрати — в червні 2014-го 3 БТРи вирушили на розвідку, підбиті терористами, 3 БТРи вирушили на підмогу, потрапили в засідку; 1-й БТР підбитий, механік-водій загинув, 3 військовики полонені, 2-й зумів повернутися, 3-й також підбитий, в ньому важкопоранений командир роти капітан Сергій Ланецький, загинули навідник Олександр Попаданець і механік-водій.[2] До полонених приходив оператор каналу «Росія-24», який їх відповіді перекрутив, буцім вони дезертири і воюватимуть за ЛНР.

19 червня 2014 року з'явилася інформація, що силовики знищили батальйон терористів «Зоря»: так зване керівництво так званої ЛНР визнало, що від батальйону лишилося не більше 26 чоловік.[3]

У липні 2014-го військовослужбовці 15-го батальйону, котрі провели майже місяць в катівнях так званої «ЛНР», були звільнені внаслідок робіт, які координував Володимир Рубан.

Оргкомітет «Євромайдан Рим» в липні 2014-го придбав та передав військовим 60 бронежилетів, з них десять — 15-му гірсько-піхотному батальйону.

2 жовтня 2014 року у Закарпатському обласному музично-драматичному театрі ім. братів Шерегіїв відбулося урочисте вшанування військовиків, котрі повернулися в місця дислокації після піврічної перерви. Грамотами та подяками Закарпатської ОДА було відзначено близько 150 військовослужбовців батальйону.

З військовиками в зоні бойових дій 5 місяців ніс військову та службу Божу капелан о. Ігор Войтович (УПЦ КП).

Станом на 18 листопада 2015 року формування мало назву 15 окремий гвардійський гірсько-піхотний Севастопольський ордена Богдана Хмельницького батальйон. В ході загальновійськової реформи, з назви було виключено радянські нагороди. Батальйон отримав назву 15 окремий гвардійський гірсько-піхотний Севастопольський батальйон.[4][5]

22 серпня 2016 року у рамках загальновійськової реформи, з назви формування було виключено гвардійське найменування.[6][7]

ДіяльністьРедагувати

ВтратиРедагувати

Станом на грудень 2017 року, за даними книги Пам'яті, батальйон втратив 36 бійців загиблими.[8]

КомандириРедагувати

  • (2005) підполковник Василь Максименко
  • (2009) підполковник Микола Кулинич
  • підполковник Олександр Зима
  • (до 2015) підполковник Василь Зубанич, Герой України.

ВідзнакиРедагувати

Один військовослужбовець батальйону отримав звання Героя України і орден «Золота Зірка»:

ПриміткиРедагувати

  1. а б На Ужгородському полігоні завершився польовий вихід гірсько-піхотного батальйону @ Закарпаття онлайн. zakarpattya.net.ua. Процитовано 2018-03-18. 
  2. а б Uzhgorod.in. "Переговорщик" Володимир Рубан: "Намагаюся переконати бойовиків, що люди - не товар" / 2014 / Статті / UZHGOROD.in - Закарпатський інформаційно-діловий портал. uzhgorod.in. Процитовано 2016-10-30. 
  3. InfoResist.org. В ходе боя в поселке Металлист террористы потеряли свыше 100 человек. InfoResist. Процитовано 2016-10-30. 
  4. Про внесення змін до Указу Президента України від 30 жовтн... | від 18.11.2015 № 646/2015. zakon3.rada.gov.ua. Процитовано 2016-09-27. 
  5. Указ Президента
  6. Про впорядкування присвоєння почесних найменувань військовим частинам, установам, вузлам зв'язку, органам та підрозділам. zakon.rada.gov.ua. Процитовано 2019-07-25. 
  7. Про внесення змін до Указу Президента України від 30 жовтн... | від 22.08.2016 № 344/2016. zakon3.rada.gov.ua. Процитовано 2016-09-27. 
  8. Втрати 15-го гірсько-піхотного батальйону. Книга пам'яті загиблих. Процитовано 2017-12-04. 

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати