Мартин Сергій Васильович

український військовик

Сергі́й Васи́льович Марти́н (нар. 21 травня 1991(19910521), м. Ужгород, Закарпатська область, Українська РСР — пом. 17 червня 2014, сел. Металіст, Слов'яносербський район, Луганська область, Україна) — український військовослужбовець, солдат Збройних сил України.

Мартин Сергій Васильович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).svg Солдат
Мартин Сергій Васильович.jpg
Загальна інформація
Народження 21 травня 1991(1991-05-21)
Ужгород
Смерть 17 червня 2014(2014-06-17) (23 роки)
Металіст, Луганська область
(загиблий у бою)
Поховання Ужгород
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Рід військ БЕ ГП (2016).png Гірська піхота
Формування
15 ОГПБ.png
 15 ОГПБ 128-ї ОГПБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

ЖиттєписРедагувати

Сергій Мартин народився 1991 року в Ужгороді. батько працював робітником на заводі «Електродвигун», мати — продавцем. Закінчив ужгородську загальноосвітню школу № 6 ім. В. Гренджі-Донського, а у 2011 році — Карпатський університет ім. Августина Волошина. Сергій хотів працювати у правоохоронних органах, і коли його призвали на військову службу, 18 січня 2012 підписав контракт. З дитинства любив техніку, тож і військову спеціальність обрав відповідну — механік-водій БМП. Після підготовки в Навчальному центрі «Десна» служив в Ужгороді. У лютому 2014 року одружився.

Солдат, механік-водій гірсько-піхотного відділення гірсько-піхотного взводу гірсько-піхотної роти 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади, в/ч А1778, м. Ужгород.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України в березні 2014 року підрозділ Сергія був направлений на Чернігівщину для підсилення охорони кордону, а 21 травня — на Луганщину, де чергував на блок-постах, здійснював патрулювання колон військовиків, котрі були задіяні в антитерористичній операції.

Обставини загибеліРедагувати

17 червня 2014 року військова колона сил АТО, що рухалась польовими дорогами на ротацію до блокпосту, була обстріляна із засідки з гранатометів та великокаліберних кулеметів поблизу селища Металіст під Луганськом. В бою загинув ужгородець молодший сержант Олександр Попадинець, і механік-водій солдат Михайло Куля. За наказом командира 11 бійців на трьох бронемашинах вирушили на допомогу. Під'їхавши до місця бою, вони побачили підбиту техніку біля лісопосадки. Отримавши команду повертатися, механік-водій Сергій Мартин різко розвернув машину, і в цю мить у бік вдарив снаряд, що вилетів з заростей. Сергій спробував завести підбиту БМП, але ще один кумулятивний снаряд практично впитул ударив в лоб і, пробивши броню, буквально розірвав навпіл механіка-водія. Машину відкинуло в лісопосадку, гармату заклинило, але бійці продовжували відстрілюватись, поки не закінчилися набої. Вони були захоплені у заручники терористами[1][2][3].

Того дня у боях біля Металіста загинули також 9 десантників 80-ї бригади та 4 бійців батальйону «Айдар», в заручники було захоплено добровольця «Айдару» Надію Савченко[4].

21 червня в Ужгороді провели в останню путь Сергія Мартина та Олександра Попадинця, їх поховали на Пагорбі слави міського цвинтаря «Кальварія»[5].

Залишилися батьки Василь та Олена, брат Василь і вагітна дружина Юлія.

Нагороди та званняРедагувати

  • 26 липня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[6].
  • 19 вересня 2014 року присвоєне звання «Почесний громадянин м. Ужгорода» (посмертно)[7].

Вшанування пам'ятіРедагувати

  • В рамках декомунізації розпорядженням голови Закарпатської ОДА від 18 березня 2016 року вулицю Паризької Комуни в м. Ужгороді перейменовано на вулицю Сергія Мартина[8].
  • У травні 2016 року в Ужгороді на фасаді ЗОШ № 6 ім. Гренджі-Донського встановлено меморіальну дошку на честь випускника школи Сергія Мартина[9].
  • 28 червня 2016 року в Ужгороді на площі ім. майора В. Постолакі встановлено Меморіальний знак. На стелі викарбувані імена 18 загиблих земляків, серед яких і Сергій Мартин[10].

Див. такожРедагувати

Бої під Металістом

ПриміткиРедагувати

  1. Інформація про нових загиблих закарпатців на Сході отримала додаткові та офіційні підтвердження // «Мукачево.net», 18 червня 2014
  2. Під луганським містечком загинуло троє закарпатців // «Високий замок», 19 червня 2014. Архів оригіналу за 12 серпень 2017. Процитовано 16 серпень 2017. 
  3. «Переговорщик» Володимир Рубан: «Намагаюся переконати бойовиків, що люди — не товар» // Uzhgorod.in, 2 серпня 2014
  4. Минулої ночі біля с. Щастя загинуло 11 солдатів 128 ГПБ, яка у мирний час дислокується в Мукачеві // «Мукачево.net», 18 червня 2014
  5. День сліз: Ужгород попрощався із синами // Uzhgorod.in, 21 червня 2014
  6. Указ Президента України від 26 липня 2014 року № 619/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
  7. Ужгородським військовим, які загинули на Сході, присвоїли почесні звання // «Час Закарпаття», 20 вересня 2014
  8. Декомунізація вулиць по-ужгородськи: у кого перейменували? // Zaholovok.com.ua, 30 березня 2016
  9. В Ужгороді встановили меморіальні дошки трьом загиблим учасникам АТО // «Громадське радіо», 6 травня 2016
  10. В Ужгороді відкрили меморіал загиблим воїнам АТО // Zakarpattya.net, 28 червня 2016[недоступне посилання з червень 2019]

ДжерелаРедагувати