Одуд Вадим Миколайович
Вадим Миколайович Одуд (народився 29.11.1995. Стара Чортория, Любарський район, Житомирська область — 12 листопада 2022, Херсонська область) — майор Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, який загинув під час російського вторгнення в Україну, Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).
| Вадим Одуд Вадим Миколайович Одуд | ||||
|---|---|---|---|---|
 Майор | ||||
| Загальна інформація | ||||
| Народження |
с. Стара Чортория, Любарський район, Житомирська область, Україна | |||
| Смерть |
12 листопада 2022 Херсонська область, Україна (в ході бойових дій) | |||
| Громадянство |
 Україна | |||
| Національність | українець | |||
| Псевдо | «Маестро» | |||
| Військова служба | ||||
| Приналежність |
Україна | |||
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |||
| Рід військ |
 Гірська піхота | |||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |||
| Командування | ||||
| ||||
| Нагороди та відзнаки | ||||
| ||||
Життєпис ред.
| Цей розділ потребує доповнення. |
Народився в с. Стара Чортория Любарського району на Житомирщині.
Вадим Одуд стрімко просувався по службовій ієрархії: за три роки з лейтенанта став майором, із командира взводу — командиром батальйону. У свої 26 років він був одним із наймолодших командирів окремих військових частин Збройних сил України.[1]
З початком російського вторгнення в Україну пройшов з батальйоном усі найважчі бої, спочатку, як ротний 3-ї гірсько-штурмової роти 15-го окремого гірсько-штурмового батальйону, а з вересня 2022 року — як командир батальйону. Разом зі своїм підрозділом боронив міста Рубіжне та Кремінну Сєвєродонецького району, в подальшому брав участь в боях за визволення Херсонської області.[2]
Загинув 12 листопада 2022 року в боях з російськими окупантами під час звільнення Херсонської області[2][3].
Нагороди ред.
- звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (29 вересня 2023, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові
- орден «Богдана Хмельницького» II ступеня (11.05.2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[4].
- орден «Богдана Хмельницького» III ступеня (19.03.2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[5].
Джерела ред.
- Указ Президента України від 29 вересня 2023 року № 666/2023 «Про присвоєння В. Одуду звання Герой України »
Примітки ред.
- ↑ Командир, за яким хотілося йти. Історія комбата 128-ої бригади Маестро, який загинув у 26 років. Українська правда (укр.). Процитовано 1 серпня 2023.
- ↑ а б На Херсонщині загинув командир 15-го окремого гірсько-штурмового батальйону 128-ї ОГШБр Вадим Одуд. 14.11.2022
- ↑ Під час боїв за Херсонщину загинув майор Вадим Одуд. 16.11.2022
- ↑ Указ Президента України № 328/2022 від 11 травня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України № 149/2022 від 19 березня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |