Вікіпедія

11-й зенітний ракетний полк (Україна)

(Перенаправлено з 11-й зенітний ракетний полк (ЗСУ))
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 11-й полк (значення).
Не плутати з 138 ЗРБр — з'єднанням з Дніпропетровщини, створеним у 2013.

11-й зенітний ракетний Шепетівський полк (11 ЗРП, в/ч А3730) — формування зенітних ракетних військ Повітряних сил Збройних сил України. Формування базується в Шепетівці.[1]

11-й зенітний ракетний полк
(20??—дотепер)
138-ма зенітна ракетна бригада
(1992—20??)
Нарукавний знак полку
На службі 1992
Країна  Україна
Вид  Повітряні сили
Тип  Зенітні ракетні війська
Чисельність полк
У складі ПвК «Захід»
Базування Хмельницька область
м.Шепетівка
Війни/битви Російська збройна агресія проти України
Нагороди
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Почесні найменування Шепетівський
Медіафайли на Вікісховищі

Історія ред.

В 1992 році 138-ма зенітна ракетна бригада 8-ї танкової армії Прикарпатського військового округу склала військову присягу на вірність українському народові. У 2000-х роках була скорочена до полку, який отримав назву 11-й зенітний ракетний полк.

15 червня 2022 року полк відзначений почесною відзнакою «За мужність та відвагу».[2]

Структура ред.

Станом на 2011 рік[3]:

  • 771-й окремий зенітний ракетний дивізіон (ЗРК «Бук-М1») (в/ч А2072);
  • 1003-й окремий зенітний ракетний дивізіон (ЗРК «Бук-М1») (в/ч А1861);
  • 1084-й окремий зенітний ракетний дивізіон (ЗРК «Бук-М1») (в/ч А2435).

Озброєння ред.

На озброєнні полку перебувають зенітно-ракетні комплекси Бук-М1.[1]

Втрати ред.

У боях війни на сході України загинуло дев’ятеро військовослужбовців частини[4]:

  • 30 грудня 2014 року загинув старшина Валентин Драчук.
  • 23 березня 2015 року загинув солдат Юрій Савіцький.
  • 9 січня 2017 року загинув молодший сержант Ус Сергій Володимирович[5].
  • 1 грудня 2017 року загинув солдат Горний Олександр Юрійович[6].
  • 24 березня 2022 року загинули:
    • старший лейтенант, Герой України (2022, посмертно) Артем Олександрович Слісарчук[7];
    • старший сержант Кукуєв Юрій Володимирович;
    • старший сержант Луценко Володимир Сергійович;
    • солдат Демків Богдан Володимирович;
  • 29 листопада 2022 року загинув старший сержант Конончук Сергій Васильович.

Примітки ред.

  1. ↑ а б Повітряні Сили. www.ukrmilitary.com. Архів оригіналу за 19 березня 2016. Процитовано 30 вересня 2016.
  2. ↑ Указ Президента України від 15 червня 2022 року № 408/2022 «Про відзначення почесною відзнакою "За мужність та відвагу"»
  3. ↑ 11 ЗРП на сайті http://ontology.inhost.com.ua. Архів оригіналу за 28 грудня 2018. Процитовано 27 грудня 2018.
  4. ↑ Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 29 червня 2016.
  5. ↑ Сергій Ус. Архів оригіналу за 13 лютого 2019. Процитовано 12 лютого 2019.
  6. ↑ Книга пам'яті. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 5 березня 2019.
  7. ↑ Герой України: у Харківській області у бою з окупантами загинув зенітник ЗСУ Артем Слісарчук // НВ. — 2022. — 26 квітня.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=11-й_зенітний_ракетний_полк_(Україна)&oldid=42352311