Відкрити головне меню

Савіцький Юрій Миколайович (11 липня 1984(19840711), смт Летичів, Хмельницька область, Українська РСР — 23 березня 2015, м. Авдіївка, Донецька область, Україна) — солдат Повітряних сил Збройних сил України, учасник російсько-української війни, позивний «Партизан».

Савіцький Юрій Миколайович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).svg Солдат
Савіцький Юрій Миколайович.jpg
Загальна інформація
Народження 11 липня 1984(1984-07-11)
УРСР, Летичів
Смерть 23 березня 2015(2015-03-23) (30 років)
Україна Україна, Авдіївка
Псевдо Партизан
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Air Force.svg Повітряні сили
Рід військ БЕ ППО (2016).png Зенітні ракетні війська
Формування
11 ZRP.png
 11 ЗРП
Зведений загін ПС «Дика качка».png
 «Дика качка»
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народився 1984 в смт Летичів на Хмельниччині. З 1990 по 2001 навчався у Летичівській школі № 1.

Строкову службу проходив в 19-ій ракетній бригаді Сухопутних військ у Хмельницькому. Кілька років служив за контрактом у Військовій службі правопорядку України в м. Хмельницький. Займався виготовленням меблів на замовлення. Був активним учасником Революції Гідності.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України 31 липня 2014 року призваний Летичівсько-Старосинявським ОРВК за частковою мобілізацією — як доброволець.

Солдат, гранатометник взводу охорони 11-го зенітного ракетного полку, в/ч А3730, м. Шепетівка. Пройшов перепідготовку та здобув військовий фах гранатометника. 9 разів писав рапорт, аби його відправили на фронт.

З лютого 2015 виконував завдання на території проведення антитерористичної операції поблизу Донецька у складі четвертої ротації зведеного загону Повітряних сил «Дика качка». Обороняв позицію «Зеніт» поблизу Донецького аеропорту.

23 березня 2015, коли під час бою впав український прапор, під обстрілами проповз до нього і встановив на місце. Того ж дня, під час мінометно-танкового обстрілу позицій в районі Опитне — Авдіївка, разом зі своїм побратимом Олександром вів спостереження за діями противника і сповіщав про небезпеку. Ворожий снаряд з танкової гармати влучив в окоп, Сашко отримав численні поранення, а Юрій дістав поранення у голову, що несумісне з життям.

Похований 26 березня з усіма військовими почестями на центральному цвинтарі Летичева[1]. Залишились батьки Надія Іванівна і Микола Миколайович, сестра Наталя та дружина Марія з дитиною.

Нагороди та званняРедагувати

Вшанування пам'ятіРедагувати

  • 13 жовтня 2015 в Шепетівці на території «12-го містечка» зенітно-ракетного полку встановлено пам'ятну стелу з іменами загиблих Героїв: Савіцький Юрій і Драчук Валентин[3].
  • Наказом Міністерства оборони України № 47 від 29.01.2016 рядовий Савіцький Юрій Миколайович зарахований навічно до особового складу в/ч А3730.
  • В Летичеві вул. 50-річчя Жовтня перейменована на вулицю Юрія Савіцького.
  • 21 серпня в Летичівському НВК № 1 «ЗОШ І-ІІІ ступенів — ліцеї» відкрили меморіальну дошку пам'яті учасника АТО Юрія Савіцького[4].

ПриміткиРедагувати

  1. Летичівщина попрощалася з героєм // Летичівська РДА, 27 березня 2015
  2. Указ Президента України від 15 травня 2015 року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  3. В «дванадцятому містечку» встановили меморіальну стелу Героям // Сайт міста Шепетівка, 19 жовтня 2015
  4. В Летичеві відкрили меморіальну дошку загиблому в АТО Герою Юрію Савіцькому // Летичівська РДА, 26 серпня 2015

ДжерелаРедагувати