Відкрити головне меню

Ґустав Віґеланд (норв. Gustav Vigeland; 11 квітня 186912 березня 1943) — норвезький скульптор.

Ґустав Віґеланд
Gustav Vigeland 1929.jpg
Народився 11 квітня 1869(1869-04-11)
хутір Віґеланд
Помер 12 березня 1943(1943-03-12) (73 роки)
Осло
Громадянство Flag of Norway.svg Норвегія
Навчання Осло, Париж, Флоренція
Напрямок реалізм, постмодернізм
Роки творчості 1889 - 1942
Працював у містах Париж, Флоренція, Нідарос, Осло
Основні роботи Парк скульптур Вігеланна

Зміст

ЖиттєписРедагувати

РодинаРедагувати

Повне ім'я скульптора — Адольф Ґустав Віґеланд. Батько — Елесеус Торсен (1835-1886), був теслярем, робив меблі. Мати — Енн Аненсдаттер (1835-1907). В родині був також молодший син Емануель Віґеланд. Аби Ґустав опанував ремесло тесляра, сина відправили до школи в Осло. Рання смерть батька перервала навчання юнака і той повернувся на хутір, аби допомагати родині.

Навчання і подорожіРедагувати

У віці 19 років (1888 р.) він знову прибув до Осло з метою стати скульптором. Здібного юнака зауважив скульптор Брійнульф Берґслін, що й підтримав його. Вже 1889 року Ґустав представив на виставку свій перший твір біблійної тематики — «Агар та Ізмаїл». Аби вдосконалити власну майстерність, подорожував по країнам Західної Європи, зокрема бував у Копенгагені, Берліні, Парижі, Флоренції. В столиці Франції відвідував майстерню Огюста Родена, але працював у іншій художній манері.

Більш значущими були тематика і впливи італійської середньовічної скульптури та доби раннього відродження. На свідомість скульптора вплинули біблійні і сердньовічні теми — танок смерті, людина та смерть, алегорії людського віку, стосунки між жінками та чоловіками, тема кохання. Подорожі за кордоном (1891-1896) закінчилися і він повернувся на батьківщину.

Продовження творчого шляхуРедагувати

Творчий шлях продовжився створенням нових скульптур і участю в виставках 1894, 1896 років. Серед цікавих для скульптора завдань були реставраційні роботи в місті Тронхеймі, в Нідароському соборі.

Початок 20 століття був важливим етапом в житті митця і в житті країни. До 1902 року він працював в Тронхеймі, 1905 року Норвегія отримала незалежність від Швеції, провінцією якої була. Скульптор посів головне місце серед митців нової держави і через продуктивність, і через рівень обдарованості. Уряд віддав йому під майстерню покинуте приміщення, він почав отримувати значні гонорари. Серед замов цього періоду — фонтан, який планували розташувати на площі перед парламентом країни. Проект мав затримку в реалізації, тому скульптор продовжив працю над ним. Був вироблений цілий комплекс із фонтаном, скульптурними групами, кульмінацією комплексу стала велетенська скульптурна колона.

ТворчістьРедагувати

Художня манераРедагувати

Ґустав Віґеланд відмовився від відтворення одягу, його персонажі узагальнені й оголені, фігури приземкуваті, акцент зроблено на ракурс, на жест. З роками посилюються риси символізму та філософії — звідси алегоричність скульптурних груп, поєднання реальних фігур і скелетів.

На базі фонтану скульптором створено рельєф — закохана пара намагається утримати один одного, бо між ними Смерть, що силоміць розриває їх обійми. Рельєф — своєрідна програма всього творчого шляху Ґустава Віґеланда.

Парк скульптур ВігеландаРедагувати

За планом уряду, від 1921 року розпочалася реконструкція в Осло. Будинок скульптора підлягав знесенню. Уряд запропонував митцю нову велику студію в обмін на його твори. Обмін відбувся і Ґустав Віґеланд перебрався в район Кіркевейн, неподалік від парку Фроньєр. Саме цей парк і став місцем для збільшеного і детально проробленого архітектурно-скульптурного комплексу з фонтаном і величною колоною. Віґеланд працював 20 років. Комплекс отримав назву Парк скульптур Вігеланна.

Музей скульптора в ОслоРедагувати

 
Музей скульптора.

Друга майстерня стала і будинком для скульптора. Він мешкав на третьому поверсі споруди. По смерті Віґеланда споруда стала музеєм митця.

ДжерелаРедагувати

  • Gjengset, Gunnar Forsteinet liv. En biografisk fortelling om Gustav Vigeland (Direkte forlaget. 2000) ISBN 82-91690-23-5 Norwegian
  • Hennum, Gerd Gustav Vigeland i svart og hvitt (Fædrelandsvennen. 1985) ISBN 82-90581-01-7. Norwegian
  • Wikborg, Tone Gustav Vigeland - mennesket og kunsten (Oslo: Aschehoug, 1983) ISBN 82-03-11042-8 Norwegian
  • Wikborg, Tone Gustav Vigeland - His Art and Sculpture Park (Oslo: Aschehoug, 1985) ISBN 82-03-16150-2.
  • Wikborg, Tone Gustav Vigeland. En biografi (Gyldendal. 2001) ISBN 82-05-27590-4. Norwegian
  • Матеріали періодичних видань.

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ґустав Віґеланн