Ґудзоватий Петро Іванович

Петро Ґудзоватий (Псевдо: «Очеретенко», «Вояк», «Василь», «Василь Вечера») (6 червня 1912, с. Володимирці, Жидачівський район, Львівська область — 29 січня 1946, біля с. Ботинь, Луцький район, Волинська область) — шеф штабу ВО «Тютюнник» та З'єднання групи «44».

Петро Ґудзоватий
 Сотник
Загальна інформація
Народження 6 червня 1912(1912-06-06)
с. Володимирці, Жидачівський район, Львівська область
Смерть 29 січня 1946(1946-01-29) (33 роки)
біля с. Ботин, Луцький район, Волинська область
Псевдо «Очеретенко», «Вояк», «Василь», «Василь Вечера»
Військова служба
Приналежність  Українська держава (1941)
ОУН
Вид ЗС  УПА
Командування
шеф штабу ВО «Тютюнник» та Східна ВО (з'єднані групи «44»)
Нагороди та відзнаки
Срібний Хрест Бойової Заслуги 1 класу

Лицар Срібного Хреста Бойової Заслуги 1-го класу.

Життєпис ред.

Народився 6 червня 1912-го року в селі Володимирці (тепер Жидачівський район Львівська область).

Закінчив дяківську школу у Львові та працював дяком у селах Верчани та Підгірці на Стрийщині, а в 1935-37 роках у місті Долині. Саме в цей час стає членом ОУН.

Наприкінці лютого — 1 березня 1938 підсудний на процесі у Стрию разом із провідним активом ОУН Долинщини. Засуджений на 1 рік ув'язнення, утримувався під вартою у Стрийській в'язниці.

З 1938 року Петро проживає у рідному селі Володимирцях.

У жовтні 1939 року нелегально перейшов на територію Польщі, вступив до підрозділу Веркшуц (м. Страховиці), де служив до 1940 року.

Вояк легіону «Нахтігаль» у 1941 році, а згодом 201 бальйону «Шуцманшафт».

В УПА ред.

У березні 1943 року військовий інструктор УПА на Волині. Учасник боїв у с. Бутейки та Іванова Долина у квітні 1943 року. У травні під командуванням Федора Воробця-«Верещаки» вирушає з відділом повстанців у перший рейд на Житомирщину та Київщину, який тривав до вересня 1943 року.

У 1944 шеф штабу ВО «Тютюнник», а протягом 1944—1946 З'єднання груп «44»).

Одружився з підпільницею, зв'язковою ОУН родом з Житомирщини Ганною Дзьобас.

Підпорядковані йому підрозділи у 1944-45 роках мали 30 боїв з Внутрішніми військами НКВС, провели 16 диверсій та 7 засідок.

Під кінець осені 1945 року З'єднання груп «44» припинило своє існування як бойова одиниця, але Петро Ґудзоватий залишався на посаді військового референта крайового проводу «Одеса».

Федір Воробець-«Олекса» згодом розповідав про обставини у яких вони діяли у 1945 році наступне:

З моїм заступником «Василем» я майже ніколи не розлучався, а коли хтось з нас від'їжджав, то кожен з нас знав точне місце, де ми можемо зустрітись… ми ніколи не ховались у підземних сховищах, а мали стоянки у лісі чи зупинялись у визначених хатах на хуторах… «Василь» особисто здійснював зустрічі з керівниками Сарненського надрайонного проводу «Донцем» і «Чорногузом»
.

15 січня 1946 року був поранений у ногу під час сутички зі спецгрупою НКВС поблизу села Ботин Луцького району Волинської області, а його зверхник Федір Воробець-«Олекса» теж поранений і захоплений у полон.

Застрілився 29 січня 1946 року, оточений НКВС в криївці на хуторі поблизу села Ботин Луцького району Волинської області.

Обставини загибелі ред.

29 січня спецгрупа УНКВС Волинської області на чолі з агентом «Твердим» та за участі агента «Романа» під прикриттям підрозділу 277 стрілецького полку Внутрішніх військ НКВС провела у с. Ботин (неподалік від м. Луцьк) спецоперацію з метою виявлення місця переховування П. Ґудзоватого-«Василя». Був блокований один з хуторів, який складався з семи хат. Під час ретельного огляду в одній з хат був виявлений добре замаскований бункер, де переховувались два повстанці. Спроба їх захопити живцем не вдалася. Процитуємо доповідну: «У результаті ретельної розробки був виявлений бункер, у якому переховувався референт по військовим справам крайового проводу „ОУН“ Сходу, що мав псевдонім „Василь“, який не бажаючи здаватись, застрелився і був захоплений в полон… Паламарчук Іван Семенович, 1913 року народження, на псевдо „Юсак“…також вилучено 1 автомат,1 гвинтівку, 4 пістолети, 280 патронів, кавалерійське сідло, документи та листівки».

Нагороди ред.

  • Згідно з Постановою УГВР від 8.10.1945 р. і Наказом Головного військового штабу УПА ч. 4/45 від 11.10.1945 р. сотник УПА Петро Ґудзоватий — «Очеретенко» нагороджений Срібним хрестом бойової заслуги УПА 1 класу.

Вшанування пам'яті ред.

  • 14.10.2017 р. від імені Координаційної ради з вшанування пам'яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у Львові Срібний хрест бойової заслуги УПА 1 класу (№ 008) переданий Андрію Гудзоватому, племіннику Петра Гудзоватого — «Очеретенка».
  • У пам'ять 50-ліття від дня загибелі Петра Ґудзоватого 7 люто8о 1996 року на стіні Народного дому Просвіта в селі Володимирцях було відкрито меморіальну дошку.

Див. також ред.

Примітки ред.

Література ред.

Посилання ред.