Вікіпедія

Ґодзілла (франшиза)

«Ґодзілла» (яп. ゴジラ, Ґодзіра) — японська медіафраншиза, створена кінокомпанією Toho, які й є власниками франшизи. Головним героєм франшизи є однойменний персонаж. Це друга найдовша франшиза фільмів після «Кінг-Конга». Фільми франшизи виробляються з 1954 року, з декількома перервами різної довжини.[10] «Ґодзілла» складається з 36 фільмів: 32-ох японських та 4-х американських, серед яких 1 студії TriStar Pictures та 3 студії Legendary Pictures.

Ґодзілла
Логотип фільму «Ґодзілла» 2014 року
Ор. твір«Ґодзілла» (1954)
Фільми і серіали
Фільми36 фільмів (див. розділ Список фільмів)
Серіали7 серіалів (див розділ Список серіалів)
Різне
СтудіїToho[1]
Jewell Enterprises[2]
UPA[3]
New World Pictures[4]
TriStar Pictures[5]
Legendary Pictures[6]
Warner Bros. Pictures
Polygon Pictures[7]
Роки1954–наш вас
ЖанриКайдзю[8]
Токусацу[9]
Фантастика

Перший фільм, який зняв Ісіро Хонда, він вийшов у 1954 році. Він став класикою жанру та вплинув та надихнув багато інших фільмів. В ньому звучать політичні та соціальні теми, характерні для Японії того часу. Також у ньому була використана музика Акіри Іфукубе, яка пізніше повторно була використана в багатьох інших фільмах. Спецефекти у ньому були зроблені Ейдзі Цубураєю, який використав мініатюри будинків та машин та костюмацію, щоб передати велетенські розміри монстра та масштаби руйнувань. У Північній Америці була випущена трохи перероблена версія фільму під назвою «Ґодзілла, король монстрів!», в якій були видалені деякі сцени, проте натомість додані нові з Реймондом Берром в ролі журналіста Стіва Мартіна.

Популярність фільмів призвела до поширення франшизи на інші засоби масової інформації, такі як телебачення, література, відеоігри та навіть музика. Ґодзілла став одним з найвпізнаваніших символів японської поп-культури у всьому світі, та є одним із найпопулярніших персонажів японських фільмів. Фільм «Ґодзілла» 1954 року є одним із найперших прикладів фільмів жанрів кайдзю та токусацу у японському кінематографі.

Тон і теми фільмів різняться залежно від фільму. Деякі фільми були зроблені у дусі жахів, деякі мають політичну тематику, інші ж є звичайними бойовиками за участю інших монстрів або ж іншопланетян, тоді як ще інші мають простіші теми, доступні для дітей.[11] Роль Ґодзілли варіюється від руйнівної сили природи, до союзника людей, захисника Японії та героя дітей. Ім'я «Ґодзілла» є романізованою версією оригінального японського імені «Ґодзіра» (яп. ゴジラ), яке своєю чергою є поєднанням японських слів «ґоріра» (яп. ゴリラ, горилла) та «кудзіра» (яп. クジラ, кит). Ім'я було дане істоті щоб підкреслити його розмір, силу та водне походження. Він був вигаданий як стародавній динозавр із радіоактивними силами, що робить його майже незнищенним.

Історія

ред.

Серія фільмів «Ґодзілла» розбита на декілька епох, які зазвичай базуються на епохах правління японських імператорів, та носять ту ж саму назву. Також ці епохи характеризують певний стиль фільму. Пізніше, по аналогії з «Ґодзіллою», фільми франшизи «Ґамера» та серіали та фільми «Ультра Серії» також були розділені на епохи, згідно з правлінням імператорів. Перша, друга та четверта епохи носять імена японських імператорів: Сьова, Хейсей та Рейва. Фільми, випущені між «Ґодзіллою проти Руйнівника» та «Шин Ґодзіллою» належать до епохи Міленіум, адже, хоч вони були вироблені під час епохи Хейсей, вони мають трохи інший стиль та тематику.

Фільми часто мають соціальну та політичну тематику, та відображають їхній стан у Японії. В оригінальному фільмі Ґодзілла був алегорією атомних бомб і показував, яку шкоду така зброя може завдати Землі.[12][13][14][15] Радіоактивне забруднення японського рибацького човна «Дайґо Фукурю Мару» через випробування термоядерної збої Castle Bravo на атолі Бікіні 1 березня 1954 року призвело до того, що ця подія була широко висвітлена в газетах в рік виходу фільму.[16] Фільми епох Хейсей та Міленіум значною мірою продовжили цю концепцію. Загалом на виробництво першого «Ґодзілли» Toho надихнули «Чудовисько з глибини 20 000 сажнів» (першого фільму, в якому присутнє радіоактивне чудовисько[17]) та оригінальний «Кінг-Конг», який перевипустили 1952 року. Однак пізніше сама франшиза «Ґодзілла» стала надзвичайно успішною, та надихнула багато інших фільмів.

Епоха Сьова (1954–1975)

ред.

Ця серія фільмів була названа на честь періоду Сьова в Японії, який закінчився в Японії в 1989 році, після смерті імператора Сьови (Хірохіто).[18] Серія розпочалася з фільму «Ґодзілла» 1954 року та закінчилась у 1975 році разом з «Терором Мехаґодзілли». За винятком фільмів «Ґодзілла», «Ґодзілла знову нападає», «Мотра проти Ґодзілли», «Гідора, триголовий монстр», «Знищити всіх монстрів» та «Терор Мехаґодзілли», фільми цієї епохи були навмисно зроблені комічними та смішними, щоб заохотити дітей. Починаючи з «Гідори, триголового монстра», Ґодзілла почав ставати все героїчнішим і з часом став супергероєм, який захищає людство. Це перетворення на супергероя завершилося з фільмом «Син Ґодзілли», де він остаточно перетворився на позитивного персонажа.

Також у фільмі «Гідора, триголовий монстр» є важливий тис, шо у ньому вперше з'являється антагоніст всієї франшизи — Кінг Гідора. Фільми «Син Ґодзілла» та «Атака всіх монстрів» були орієнтовані на дитячу аудиторію. Головним героєм у них є не тільки Ґодзілла, а й його син Мінілла. «Ґодзілла проти Мехаґодзілли» (1974) відзначився тим, що у ньому вперше з'являється робот-дублікат Ґодзілли — Мехаґодзілла. Також серія Шова важлива тим, що є одним із перших (а точніше другим) кінематографічним всесвітом. Низка інших фільмів Toho, такі як «Родан», «Великий монстр Варан», «Мотра» (1961), «Франкенштейн проти Барагона», «Війна гаргантюа» та багато інших є напряму пов'язані з фільмами про Ґодзіллу. Деякі персонажі з цих фільмів з'являються в фільмах про Ґодзіллу (однак деякі кайдзю насправді є різними втіленнями одного й того ж персонажа; наприклад, Горозавр із фільму «Знищити всіх монстрів» не є тим ж самим Горозавром з «Втечі Кінг-Конга», хоча його походження залишається незмінним).

Ґодзіллу переважно зображував актор Харуо Накаджіма, до виходу на пенсію в 1972 році. Однак багато інших акторів зображували персонажа за його відсутності. Це наприклад Кацумі Тезука, Ю Секіда, Ріосаку Такасугі, Сейдзі Онака, Сінджі Такагі, Ісао Цуші та Тору Каваі.[19][20] Ейдзі Цубурая створив спецефекти для перших шести фільмів серії. Його учень Садамаса Арікава створив спецефекти для наступних трьох фільмів, під керівництвом Ейдзі Цубураї, тоді як Теруйосі Накано створив спецефекти для останніх шести фільмів. The Criterion Collection випустили фільми цієї епохи разом з іншими фільмами серії на Blu-ray у США та Канаді 29 жовтня 2019 року.[21]

Епоха Хейсей (1984–1995)

ред.

Toho перезавантажили франшизу у 1984 році з фільмом «Повернення Ґодзілли», який започаткував другу епоху у франшизі — Хейсей.[22] «Повернення Ґодзілли» є альтернативним продовженням фільму 1954 року та ігнорує всі інші фільми епохи Сьова. Хоча фільм вийшов за 5 років до початку правління нового імператора, він вважається частиною цієї ери, оскільки він є прямим попередником фільму «Ґодзілла проти Біолланте» (1989), який вийшов в перший рік правління нового імператора.[23]

Фільми епохи Хейсей розміщені в одній послідовності, причому кожен з фільмів є прямим продовженням попереднього. У фільмах цієї епохи Ґодзілла знову грає роль руйнівної сили природи, яку бояться люди.[22] Відтепер наука та природа Ґодзілли стали набагато обговорюванішою темою у фільмах. Фільм «Ґодзілла проти Біолланте» демонстрував посилену увагу на моральних аспектах генетики. Фільм «Ґодзілла проти Кінг Гідори» продемонстрував першу конкретну історію походження персонажа. У ньому виявляється, що Ґодзілла — це Ґодзіллазавр, який мутував після того, як на острів Лагос, на якому він проживав, була скинена ядерна бомба.

У фільмах епохи Хейсей Ґодзіллу зіграв Кенпачіро Сацума, а спецефекти зробив Коічі Каваката, за винятком першого фільму, спецефекти для якого зробив Теруйосі Накано.

Епоха TriStar Pictures (1999–2000)

ред.

У 1980-х роках режисер Стів Майнер розповів Toho про свою ідею американського 3D-фільму за сценарієм Фреда Деккера та Вільяма Стаута, під назвою «Ґодзілла: Король монстрів в 3D». У ньому Ґодзілла напав би на Сан-Франциско з метою знайти своє єдине потомство.[24] Багато студій зацікавились проєктом, але його відкинули через бюджетні проблеми.[25] У фільмі повинні були бути присутні повномасштабна аніматронна голова Ґодзілли, побудована Ріком Бейкером, анімація зупинки руху, виконана Девідом В. Алленом, фігура Ґодзілли для анімації зупинки руху, створена Стівеном Черкасом та додатковими спецефектами Дуга Уайлді. Дизайн проєкту повинен був контролювати Вільям Статуат.[26][27]

У жовтні 1992 компанія TriStar Pictures придбала права на Ґодзіллу у Toho, плануючи випустити трилогію.[5] Режисер Ян де Бонт та сценаристи Террі Росіо та Тед Еліот розробили сценарій, в якому Ґодзілла боровся би з інопланетним монстром під назвою Грифон, який здатний змінювати форму. Пізніше, через бюджетні розбіжності зі студією, де Бонт покинув проєкт.[28] Роланд Еммеріх став режисером фільму та співавтором нового сценарію разом з Діном Девліном.

Фільм «Ґодзілла» вийшов у театрах 20 травня 1998 року, і хоч і заробив $379 мільйонів у всьому світі при виробничому бюджеті приблизно в $130–150 мільйонів[29], отримав негативні відгуки[30][31]. Два заплановані продовження були скасовані. Замість них був створений мультсеріал, який є прямим сиквелом фільму. На відміну від фільму, його добре прийняли шанувальники.[32] Термін дії ліцензії TriStar на Ґодзіллу закінчився в 2003 році. 2004 року Toho перейменували TriStar Ґодзіллу в Зілла, хоча всі продукти з TriStar Ґодзіллою, випущені до того, продаються під торговою маркою Godzilla.[31][33]

Епоха Міленіум (1999–2004)

ред.

Toho перезавантажили франшизу вдруге з фільмом «Ґодзілла 2000: Міленіум», який розпочав третю епоху в франшизі, відому як Міленіум.[34] Серія Міленіум подібна до антології, в якій кожна історія є самостійною. Всі фільми, крім «Ґодзілла проти Мехаґодзілли» (2002) та «Ґодзілла: Токіо S.O.S» не пов'язані один з одним. Більшість фільмів цієї епохи пов'язані лише з оригіналом 1954 року. Дилогія про Кір'ю є також пов'язаною з такими фільмами, як «Родан», «Варан», «Мотра» (1961), «Горас», «Атрагон», «Догора», «Франкенштейн проти Барагона», «Війна гаргантюа», «Втеча Кінг-Конга» та «Космічна Амеба». Фільм «Ґодзілла, Мотра, Кінг Гідора: Атака всіх монстрів» пов'язаний також і з фільмом «Ґодзілла» 1998 року. «Ґодзілла: Фінальні війни» взагалі не пов'язаний ні з яким іншим фільмом у серії, попри те, що у ньому ж багато відсилань до попередніх фільмів.

Цутому Кітагава зобразив Ґодзіллу у більшості фільмів фільмів цієї епохи, за винятком фільму «Ґодзілла, Мотра, Кінг Гідора: Атака всіх монстрів», в якому Ґодзіллу зіграв Мідзухо Йошіда. На відміну від серій Сьова та Хейсей, спецефекти для фільмів цієї епохи були зроблені режисерами численних спецефектів, такими як Кенджі Судзукі («Ґодзілла 2000: Міленіум», «Ґодзілла проти Мегагіруса»), Макото Камія («Ґодзілла, Мотра, Кінг Гідора: Атака всіх монстрів»), Юічі Кікучі (Ґодзілла проти Мехаґодзілли (2002)) та Еїчі Асада («Ґодзілла: Токіо S.O.S», «Ґодзілла: Фінальні війни»).

Після виходу «Фінальних воєн», присвяченого 50-річчю франшизи, Toho вирішили не випускати фільми про Ґодзіллу 10 років, щоб пізніше відновити інтерес публіки. Toho навіть зруйнували басейн на території кінокомпанії, який використовувався для водних сцен у численних фільмам жанрів кайдзю та токусацу.[35] Йошіміцу Банно, який режисерував фільм «Ґодзілла проти Хедори», надав Toho права на створення короткометражного фільму IMAX 3D за мотивами історії, схожої на історію його фільму. Цей проєкт врешті-решт призвів до розробки фільму «Ґодзілла» кінокомпанії Legendary.

MonsterVerse (2014–наш час)

ред.

У 2004 році режисер Йошіміцу Банно отримав дозвіл від Toho на виробництво короткометражного фільму «Ґодзілла» на IMAX. 2009 року проєкт передали кінокомпанії Legendary Pictures, яка переробила його на повнометражний художній фільм.[36][37][38] У 2010 році було оголошено, що фільм виробляється спільно з Warner Bros. Pictures, а його режисером є Гарет Едвардс.[6][39]

Фільм вийшов у театрах 16 травня 2014 року, мав касовий успіх, заробивши $529 мільйонів у всьому світі при виробничому бюджеті в $160 мільйонів[40], та отримав позитивні відгуки[41][42]. Успіх фільму спонукав Toho зробити власне перезавантаження, а Legendary створили ще три фільми, які відбуваються в тому ж всесвіті.[43] Цей кінематографічний всесвіт назвали MonsterVerse. Прямими продовженнями фільму «Ґодзілла» 2014 року є «Ґодзілла ІІ: Король монстрів», випущений 31 травня 2019 року[44], та майбутній «Ґодзілла проти Конга», який має вийти 26 березня 2021 року[45].

Епоха Рейва (2016–наш час)

ред.

Після успіху фільму 2014 року, у грудні того ж року, Toho оголосили про плани створення нового фільму «Ґодзілла» їхнього виробництва.[46] Було оголошено, що це ще одне перезавантаження франшизи, режисерами якого є Хідеакі Анно (який також є сценаристом) та Сінджі Хігучі (який також створив спецефекти).[47][48][49] Хідеакі Анно та Сінджі Хігучі вже працювали разом над аніме «Неон Ґенезіс Євангеліон». Також було оголошено, що фільм вийде в 2016 році. Основне знімання розпочали у вересні і закінчили у жовтні. Спецефекти до фільму були зроблені у листопаді того ж року.[50][51] Фільм «Шин Ґодзілла» вийшов у Японії 29 липня 2016 року в IMAX, 4DX та MX4D. Він отримав позитивні відгуки та касовий успіх.[52]

У серпні 2016 року Toho оголосили, що вони планують створити аніме-трилогію про Ґодзіллу разом з Polygon Pictures, які зроблять анімацію для фільмів. Було оголошено, що кожен фільм вийде у театрах в Японії, а у решті світу вони будуть розповсюджені Netflix.[53][54] Перший фільм під назвою «Ґодзілла: Планета монстрів» вийшов 17 листопада 2017 року[55], другий — «Ґодзілла: Місто на грані битви» — 18 травня 2018 року[56], а третій і останній у трилогії — «Ґодзілла: Поїдач планет» — 9 листопада того ж року[57].

У січні 2018 року Toho розповіли про свої плани інвестувати ¥15 мільйонів (US$135 мільйонів) в найближчі 3 роки, починаючи з 2019 року, для спільного виробництва продуктів франшиз Toho, таких як «Ґодзілла», «Покемон» та «Твоє ім'я» разом з голлівудськими та китайськими студіями. Toho розповіли, що будуть інвестувати 25 % у виробничі витрати і отримуватиме більшу частину доходів та керуватиме творчими правами. Таким чином їхній внесок буде показаний в кожній роботі.[58]

Період Рейва розпочався у Японії 1 травня 2019 року. Таким чином американський фільм «Ґодзілла ІІ: Король монстрів» є фактично першим фільмом у франшизі, виробленим у період Рейва.

У 2019 році Toho інвестували ¥15, 4 мільярдів ($140 мільйонів) у свою дочірню компанію Toho International Inc., яка розташована у Лос-Анджелесі, в рамках «Середньострокової стратегії управління Toho Vision 2021 року», метою якої є виробництво контенту, будівництво нерухомості, перевищення ¥50 мільярдів прибутку та збільшення бізнесу на власностях Toho, таких як Ґодзілла. Директором проєкту призначили Хіроясу Мацуоку.[59] У 2019 році Toho також запустили перші офіційні англомовні вебсайт та аккаунти Twitter та Instagram, присвячені франшизі.[60][61]

У червні 2019 року Toho оголосили про плани відзначити 65-річчя франшизи на Comic-Con у Сан-Дієго, що було частиною їхнього плану по розширенню франшизи в США.[62] На Comic-Con Акіто Такахасі, керівник проєкту «Стратегічна конференція Ґодзілли Toho», розповів про наміри компанії розширювати фільми «Ґодзілла» від Toho та Legendary разом. Він також заявив, що можливість відновлювати політичну тематику у фільмах, а також вводити старих чи нових монстрів буде доступна режисерам, якщо вони вирішать це. Акіто також висловив зацікавленість у повторному показі Мехаґодзілли та Джет Ягуара у фільмах.[63][64]

У жовтні 2020 року Toho оголосили про виробництво аніме-серіалу «Ґодзілла: Точка сингулярності», який вийде на Netflix у 2021 році. Режисером серіалу буде Атсуші Такахаші, композитором — Кан Савада, сценаристом — Тох ЕнДжо, дизайнером персонажів — Кадзуе Като, а аніматором — Ейдзі Ямаморі. Він випускатиметься Bones Inc. в партнерстві з Orange Co., Ltd матиме мальовану та CG-анімацію і не матиме ніякого відношення до аніме-трилогії Polygon.[65] Серіал представить таких монстрів, як Ангірус, Родан, Ґабара, Джет Ягуар та інших. Деякі з них не з'являлися на екранах більш ніж 50 років.

Світ Ґодзілли

ред.

У травні 2018 року головний директор підрозділу Toho, присвяченому Ґодзіллі, заявив, що вони не планують знімати продовження «Шин Ґодзілли». Натомість Toho планують створити власний кінематографічний всесвіт «Світ Ґодзілли», присвячений монстрам Toho, після 2021 року. Він цитував Кінематографічний всесвіт Marvel як натхнення.[66] Ота заявив:

  Ми думаємо про потенційну стратегію після 2021 року, яка дозволяє випускати фільми «Ґодзілла» безперервно, з періодичністю раз на 2 роки, хоча є перерва та річний темп. Майбутнє серії — спільний всесвіт. Ґодзілла, Мотра, Кінг Гідора можуть існувати в одному світі, як у фільмі Marvel, в якому Залізна людина та Халк можуть утворювати кроссовер. Кожен фільм може вироблятися, якщо один з персонажів може вести власний фільм та бути головним персонажем в ньому.[66][67]  

Фільми

ред.

Епоха Сьова

ред.
Назва Оригінальна назва Дата виходу Інші монстри Постер
Ґодзілла яп. Gojira 27 жовтня 1954 Немає  
Ґодзілла знову нападає яп. Gojira no Gyakushū 24 квітня 1955 Ангірус  
Кінг-Конг проти Ґодзілли яп. Kingu Kongu tai Gojira 11 серпня 1962 Кінг-Конг, Оодако  
Мотра проти Ґодзілли яп. Mosura tai Gojira 29 квітня 1964 Мотра  
Гідора, триголовий монстр яп. Sandai Kaijū: Chikyū Saidai no Kessen 20 грудня 1964 Родан, Мотра, Кінг Гідора  
Вторгнення Астро-монстра яп. Kaijū Daisensō 19 грудня 1965 Родан, Кінг Гідора  
Ебіра, жах з глибини яп. Gojira, Ebira, Mosura Nankai no Daikettō 17 грудня 1966 Мотра, Ебіра, Оокондору  
Син Ґодзілли яп. Kaijū Shima no Kessen: Gojira no Musuko 16 грудня 1967 Мінілла, Камакураси, Кумонга  
Знищити всіх монстрів яп. Kaijū Sōshingeki 1 серпня 1968 Родан, Мотра, Кінг Гідора, Мінілла, Горозавр, Варан, Барагон, Кумонга
Атака всіх монстрів яп. Gojira-Minira-Gabara: Ōru Kaijū Daishingeki 20 грудня 1969 Мінілла, Ґабара, Родан, Мотра, Горозавр, Камакурас, Кумонга
Ґодзілла проти Хедори яп. Gojira tai Hedora 24 липня 1971 Хедора
Ґодзілла проти Ґайґана яп. Chikyū Kōgeki Meirei: Gojira tai Gaigan 12 березня 1972 Ґайґан, Ангірус
Ґодзілла проти Мегалона яп. Gojira tai Megaro 17 березня 1973 Мегалон, Ґайґан, Джет Ягуар
Ґодзілла проти Мехаґодзілли яп. Gojira tai Mekagojira 21 березня 1974 Мехаґодзілла, Ангірус
Терор Мехаґодзілли яп. Mekagojira no gyakushu 15 березня 1975 Мехаґодзілла, Кінг Сізар

Епоха Хейсей

ред.
Назва Оригінальна назва Дата виходу Інші монстри
Повернення Ґодзілли яп. Gojira 15 грудня 1984 Шокілас
Ґодзілла проти Біолланте яп. Gojira tai Biorante 16 грудня 1989 Біолланте
Ґодзілла проти Кінг Гідори яп. Gojira tai Kingu Gidora 14 грудня 1991 Кінг Гідора/МехаКінг Гідора
Ґодзілла проти Мотри яп. Gojira tai Mosura 12 грудня 1992 Мотра, Батра
Ґодзілла проти Мехаґодзілли II яп. Gojira tai Mekagojira 11 грудня 1993 Мехаґодзілла, Родан, Малюк Ґодзілла
Ґодзілла проти Спейсґодзілли яп. Gojira tai SupēsuGojira 10 грудня 1994 СпейсҐодзілла
Ґодзілла проти Руйнівника яп. Gojira tai Destoroyah 9 грудня 1995 Руйнівник

Епоха TriStar

ред.
Назва Оригінальна назва Дата виходу Інші монстри
Ґодзілла англ. Godzilla 20 травня 1998 Дитинчата Ґодзілли

Епоха Міленіум

ред.
Назва Оригінальна назва Дата виходу Інші монстри
Ґодзілла 2000: Міленіум яп. Gojira Nisen: Mireniamu 11 грудня 1999 Орга
Ґодзілла проти Мегагіруса яп. Gojira tai Megagirasu: Jī Shōmetsu Sakusen 2 листопада 2000 Мегагірус, Меганулони
Ґодзілла, Мотра, Кінг Гідора: Атака всіх монстрів яп. Gojira, Mosura, Kingu Gidora: Daikaijū Sōkōgeki 15 грудня 2001 Мотра, Кінг Гідора, Барагон
Ґодзілла проти Мехаґодзілли яп. Gojira x Mekagojira 14 грудня 2002 Мехаґодзілла
Ґодзілла: Токіо S.O.S яп. Gojira x Mosura x Mekagojira Tōkyō Esu Ō Esu 13 грудня 2003 Мехаґодзілла, Мотра
Ґодзілла: Фінальні війни яп. Gojira: Fainaru Wōzu 29 листопада 2004 Мотра, Родан, Ангірус, Мінілла, Ґайґан, Кінг Сізар, Зілла, Ебіра, Хедора, Монстер Ікс/Кайзер Гідора

MonsterVerse

ред.
Назва Оригінальна назва Дата виходу Інші монстри
Ґодзілла англ. Godzilla 8 травня 2014 МУТО
Ґодзілла ІІ: Король монстрів англ. Godzilla: King of the Monsters 13 травня 2019 Мотра, Родан, Кінг Гідора, Бегемот, Мафусаїл, Сцилла, МУТО, Кінг-Конг
Ґодзілла проти Конга англ. Godzilla vs. Kong 26 березня 2021 Кінг-Конг, Мехаґодзілла, Варбати, Черепозаври

Епоха Рейва

ред.
Назва Оригінальна назва Дата виходу Інші монстри
Шин Ґодзілла яп. Shin Gojira 25 липня 2016 Немає
Ґодзілла: Планета монстрів яп. Gojira: Kaijū Wakusei 17 листопада 2017 Камакурас, Догора, Дагара
Ґодзілла: Місто на грані битви яп. Gojira: Kessen Kidō Zōshoku Toshi 18 травня 2018 Мехаґодзілла
Ґодзілла: Поїдач планет яп. Gojira: Hoshi o Kū Mono 9 листопада 2018 Кінг Гідора, Мотра

Короткометражні фільми

ред.
Назва Оригінальна назва Дата виходу Інші монстри
Планета Монстрів Ґодзілли яп. Kaijū Puranetto Gojira 18 травня 1994 Мотра, Родан
Ґодзілла: Реальний 4D яп. Gojira Za Riaru Fō Dī 13 січня 2017 Немає
Ґодзілла з'являється в Сукаґава яп. Yume no Chōsen Gojira Sukagawa ni Arawaru 11 січня 2019 Немає
Ґодзілла проти Євангеліона: Реальний 4D яп. Gojira tai Evangerion Za Riaru Fō Dī 31 травня 2019 Немає
Ґодзілла: Операція перехоплення Авадзі 10 жовтня 2020 Немає
Ґодзілла з'являється на Godzilla Fest яп. Gojira Gojira Fesu ni Arawaru 2020 Немає

Американські версії фільмів

ред.
Назва Оригінальна назва Дата виходу Інші монстри
Ґодзілла, король монстрів! англ. Godzilla, King of the Monsters! 4 квітня 1956 Немає
Ґіґантіс, вогняний монстр англ. Gigantis, the Fire Monster 2 червня 1959 Ангірус
Ґодзілла 1985 англ. Godzilla 1985 23 серпня 1985 Шокілас

Пов'язані фільми

ред.
Назва Оригінальна назва Дата виходу Монстри Зв'язок Постер
Родан яп. Sora no Daikaijū Radon 26 грудня 1956 Родан, Меганулони Події фільму відбуваються в тій ж послідовності, що і фільми про Ґодзіллу епохи Сьова.[68] Третє втілення Родана пізніше з'явилося в фільмі «Гідора, триголовий монстр». Також фільм є каноном до дилогії про Кір'ю.[69]  
Містеріани яп. Chikyū Bōeigun 28 грудня 1957 Могера Події фільму можливо відбувалися в послідовності фільмів про Ґодзіллу епохи Хейсей[70], хоча це не оригінальна послідовність фільму. Могера пізніше з'явився у фільмі «Ґодзілла проти Спейсґодзілли».  
Великий монстр Варан яп. Daikaiju Baran 14 жовтня 1958 Варан Події фільму відбуваються в тій ж послідовності, що і фільми про Ґодзіллу епохи Сьова.[68] Варан пізніше з'явився в фільмі «Знищити всіх монстрів». Також фільм є каноном до дилогії про Кір'ю.[69]  
Битва у відкритому космосі яп. Uchū Daisensō 26 грудня 1958 Немає Події фільму відбуваються в оригінальній послідовністі фільму «Містеріани»  
Мотра яп. Mosura 30 липня 1961 Мотра, хижа рослина Події фільму відбуваються в тій ж послідовності, що і фільми про Ґодзіллу епохи Сьова.[68] Мотра пізніше з'явилася в фільмі «Гідора, триголовий монстр», та стала постійним персонажем фільмів про Ґодзіллу. Також фільм є каноном до дилогії про Кір'ю.[69]  
Горас яп. Yōsei Gorasu 21 березня 1962 Магума Події фільму відбуваються в оригінальній послідовністі фільму «Містеріани». Також він є каноном до дилогії про Кір'ю.[69]  
Матанго яп. Matango 11 серпня 1963 Матанго Матанго пізніше з'явилися в телесеріалі «Острів Ґодзілли».
Атрагон яп. Kaitei Gunkan 22 грудня 1963 Манда Події фільму відбуваються в тій ж послідовності, що і фільми про Ґодзіллу епохи Сьова. Манда пізніше з'явилася у фільмі «Знищити всіх монстрів». Також фільм є каноном до дилогії про Кір'ю.[69]  
Догора яп. Uchū Daikaijū Dogora 11 серпня 1964 Догора Фільм є каноном до дилогії про Кір'ю.[69] Також Догора пізніше з'являлася у телесеріалі «Острів Ґодзілли» та аніме «Єодзілла: Планета монстрів».  
Франкенштейн проти Барагона яп. Furankenshutain tai Chitei Kaijū Baragon 8 серпня 1965 Франкенштейн, Барагон Події фільму відбуваються в тій ж послідовності, що і фільми про Ґодзіллу епохи Сьова.[68] Друге втілення Барагона пізніше з'явилося в фільмі «Знищити всіх монстрів». Також фільм є каноном до дилогії про Кір'ю.[69]  
Війна гаргантюа яп. Furankenshutain no Kaijū: Sanda tai Gaira 31 липня 1966 Санда, Ґайра Події фільму відбуваються в тій ж послідовності, що і фільми про Ґодзіллу епохи Сьова.[68] Також він є каноном до дилогії про Кір'ю.[69]  
Втеча Кінг-Конга яп. Kingu Kongu no Gyakushū 22 червня 1967 Кінг-Конг, Горозавр, Механі-Конг Події фільму відбуваються в тій ж послідовності, що і фільми про Ґодзіллу епохи Сьова.[68] Друге втілення Горгозавра пізніше з'явилося в фільмі «Знищити всіх монстрів». Також фільм є каноном до дилогії про Кір'ю.[69]  
Космічна Амеба яп. Gezora, Ganime, Kamēba: Kessen! Nankai no Daikaijū 1 серпня 1970 Ґезора, Ґанімес, Камебас, Космічна Амеба Фільм є каноном до дилогії про Кір'ю.[69]
Відродження Мотри яп. Mosura 14 грудня 1996 Мотра, Десгідора, Фейрі, ҐаруҐару Одним із головних персонажів фільму є Мотра, яка з'являлася в багатьох фільмах про Ґодзіллу.
Парк Юрського періоду 2: Загублений світ англ. The Lost World: Jurassic Park 19 травня 1997 Численні динозаври В японському дубляжі, коли тиранозавр атакує Лос-Анджелес, можна помітити трьох японців, які кричать «Ми покинули Японію, щоб втекти від цього!»[71], таким чином натякаючи на Ґодзіллу. В оригінальній англомовній версії вони просто втікають.
Відродження Мотри II яп. Mosura Tsū Kaitei no Daikessen 13 грудня 1997 Мотра, Дагра, Фейрі, ҐаруҐару Одним із головних персонажів фільму є Мотра, яка з'являлася в багатьох фільмах про Ґодзіллу.
Відродження Мотри III яп. Mosura Surī Kingu Gidora Raishū 12 грудня 1998 Мотра, Кінг Гідора Одним із головних персонажів фільму є Мотра, яка з'являлася в багатьох фільмах про Ґодзіллу.
Завжди: Захід сонця на Третій вулиці 2 яп. Always Zoku Sanchōme no Yūhi 3 листопада 2007 Ґодзілла У фільмі з'являється Ґодзілла.
Конг: Острів Черепа англ. Kong: Skull Island 28 лютого 2017 Кінг-Конг, Черепозаври, гігантський восьминіг Події фільму відбуваються у MonsterVerse. Пізніше Конг з'явиться у фільмі «Ґодзілла проти Конга».
Першому гравцю приготуватися англ. Ready Player One 11 травня 2018 Кінг-Конг, Мехаґодзілла, тиранозавр У фільмі з'являється Мехаґодзілла.
Шінкансен Хенкей Робо Шінкаліон Фільм: Мірай Кара Кіта Шінсоку но АЛЬФА-ІКС яп. Gekijō-ban Shinkansen Henkei Robo Shinkarion Mirai Kara Kita Shinsoku no Arufaekkusu 27 грудня 2019 Сніговий Ґодзілла У фільмі з'являється Сніговий Ґодзілла.

Неофіційні фільми

ред.
Назва Оригінальна назва Дата виходу Інші монстри
Спадщина англ. Heritage 10 квітня 2020 Ангіруси
Людина-вовк проти Ґодзілли яп. Densetsu no Kyojū Ōkami Otoko tai Gojira невідомо Людина-вовк

Фільми про схожих істот

ред.

Фільми про Ґодзіллу надихнули багатьох інших режисерів та продюсерів на виробництво фільмів зі схожими істотами. Деякі з них були створені як пародії, які копіюють дизайн Ґодзілли.

Назва Оригінальна назва Дата виходу Монстри Постер
Ґорґо англ. Gorgo 29 березня 1961 Ґорґо, Огра  
Йонґґарі кор. Daekoesu Yonggari 13 серпня 1967 Йонґґарі
Рептилианин кор. Yonggari 17 липня 1999 Йонґґарі
Глибоководний монстр Райга яп. Shinkaijū Raiga 15 серпня 2009 Райги
Бог Райга проти Короля Оуги яп. Shinkaijū Raiga tai Yōganjū Ōga 7 травня 2019 Райга, Оуга
Незілла яп. Notzilla 2019 Незілла, Мама Незілла

Послідовність

ред.

Послідовність епохи Сьова

ред.

Послідовність епохи Хейсей

ред.

Послідовність TriStar Pictures

ред.

Послідовність «Ґодзілли 2000»

ред.

Послідовність «Ґодзілли проти Мегагіруса»

ред.

Послідовність «ҐМК»

ред.

Послідовність Саги Кір'ю

ред.

Послідовність MonsterVerse

ред.

Послідовність аніме-трилогії

ред.

Одиночні фільми та серіали

ред.

Кожен з цих фільмів не пов'язаний ні з яким іншим та відбувається в своїй власній послідовності.

Пов'язані фільми

ред.

Послідовність «Містеріан»

ред.

Послідовність «Відродження Мотри»

ред.

Одиночні фільми

ред.

Джерела

ред.
  • Baker, J. I. (2019). Life Special: Godzilla, the King of the Monsters. Life Magazine. ISBN 978-1547846993.
  • Galbraith IV, Stuart (1994). Japanese Science Fiction, Fantasy, and Horror Films: A Critical Analysis of 103 Features Released in the United States, 1950–1992. McFarland. ISBN 0899508537.
  • Galbraith IV, Stuart (1998). Monsters Are Attacking Tokyo! The Incredible World of Japanese Fantasy Films. Feral House. ISBN 0922915474.
  • Galbraith IV, Stuart (2008). The Toho Studios Story: A History and Complete Filmography. Scarecrow Press. ISBN 978-1461673743.
  • Godziszewski, Ed (1994). The Illustrated Encyclopedia of Godzilla. Daikaiju Enterprises.
  • Kalat, David (1997). A Critical History and Filmography of Toho's Godzilla Series. McFarland. ISBN 978-0-7864-4749-7.
  • Kalat, David (2010). A Critical History and Filmography of Toho's Godzilla Series - Second Edition. McFarland. ISBN 9780786447497.
  • Kennedy, Kostya та ін. (2019). Life: Godzilla. Life Books. New York, New York, U.S. (Vol. 19, No. 15, May 31, 2019).
  • Lees, J. D.; Cerasini, Marc (1998). The Official Godzilla Compendium. Random House. ISBN 0-679-88822-5.
  • Lichtenfeld, Eric (2007). Action Speaks Louder: Violence, Spectacle and the American Action Movie. Wesleyan University Press. ISBN 978-0819568014.
  • Ragone, August (2007). Eiji Tsuburaya: Master of Monsters. Chronicle Books. ISBN 978-0-8118-6078-9.
  • Rhoads and McCorkle, Sean and Brooke (2018). Japan's Green Monsters: Environmental Commentary in Kaiju Cinema. McFarland. ISBN 9781476663906.
  • Ryfle, Steve (1998). Japan's Favorite Mon-Star: The Unauthorized Biography of the Big G. ECW Press. ISBN 9781550223484.
  • Ryfle, Steve; Godziszewski, Ed (2017). Ishiro Honda: A Life in Film, from Godzilla to Kurosawa. Wesleyan University Press. ISBN 9780819570871.
  • Solomon, Brian (2017). Godzilla FAQ: All that's Left to Know about the King of the Monsters. Applause Theatre & Cinema Books. ISBN 9781495045684.
  • Tsutsui, William (2004). Godzilla on my Mind: Fifty Years of the King of Monsters. Palgrave MacMillan. ISBN 1-4039-6474-2.

Примітки

ред.
  1. ↑ David Kravets (24 листопада 2008). Think Godzilla's Scary? Meet His Lawyers. Wired. Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 25 січня 2020.
  2. ↑ Ryfle, 1998, с. 52.
  3. ↑ Ryfle та Godziszewski, 2017, с. 227.
  4. ↑ Kalat, 2010, с. 163.
  5. ↑ а б Frook, John Evan (29 жовтня 1992). TriStar lands monster of deal with 'Godzilla'. Variety. Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 28 січня 2020.
  6. ↑ а б McNary, Dave (29 березня 2010). 'Godzilla' stomps back to screen. Variety. Архів оригіналу за 9 лютого 2011. Процитовано 28 січня 2020.
  7. ↑ Andrew Nguyen (10 листопада 2018). Godzilla: A History in Animation. SciFi Japan. Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 25 січня 2020.
  8. ↑ Aaron Neuwirth (29 травня 2020). Stomping Through 'Godzilla' History: Where to Begin & What to Watch. First Showing. Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 25 січня 2020.
  9. ↑ Hikawa Ryūsuke (26 червня 2014). Godzilla's Analog Mayhem and the Japanese Special Effects Tradition. Nippon. Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 25 січня 2020.
  10. ↑ Guinness World Records (3 вересня 2014). Jennifer Lawrence, Game of Thrones, Frozen among new entertainment record holders in Guinness World Records 2015 book. Guinness World Records. Архів оригіналу за 6 грудня 2016. Процитовано 26 лютого 2016.
  11. ↑ Kalat, 1997, с. 1—5.
  12. ↑ Ryfle, Steve. Godzilla's Footprint. VQR Online. Архів оригіналу за 31 січня 2021. Процитовано 25 вересня 2014.
  13. ↑ Hoberman, J. (24 січня 2012). Godzilla: Poetry After the A-Bomb. Criterion. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 27 січня 2021.
  14. ↑ >«Ґодзілла» (1954)
  15. ↑ «Повернення Ґодзілли» (1984)
  16. ↑ Kennedy, et. al, 2019, с. 8.
  17. ↑ Hendershot, Cyndy (July 1998). Darwin and the Atom : Evolution/Devolution Fantasies in The Beast from 20,000 Fathoms, Them !, and The Incredible Shrinking Man. Science Fiction Studies. Greencastle (Indiana): SF-TH Inc: 320.
  18. ↑ Solomon, 2017, с. 29.
  19. ↑ Такео Мурата (сценарист) та Ісіро Хонда (сценарист/режисер) (2006). «Ґодзілла» (1954) (DVD). DreamWorks Classics.
  20. ↑ Ал. К. Вард (сценарист) та Ісіро Хонда, Тері Морс (сценаристи/режисери) (2006). «Ґодзілла, король монстрів!» (DVD). DreamWorks Classics.
  21. ↑ Patches, Matt (25 липня 2019). Criterion reveals the collection's 1000th disc: the ultimate Godzilla set. Polygon. Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 25 липня 2019.
  22. ↑ а б Solomon, 2017, с. 145.
  23. ↑ Lees та Cerasini, 1998, с. 12.
  24. ↑ Konow, David (27 березня 2014). The 3D Godzilla Movie That Almost Was. Tested. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 27 січня 2021. [Архівовано 2020-09-30 у Wayback Machine.]
  25. ↑ Jankiewicz, Pat (August 1993). 'Godzilla, American Style. № #193. Starlog.
  26. ↑ Quint (22 вересня 2014). Quint reports on William Stout's MondoCon panel about the unmade Fred Dekker-scripted Godzilla film!. Ain't It Cool News. Архів оригіналу за 28 вересня 2018. Процитовано 21 вересня 2015.
  27. ↑ Stout, William (28 квітня 2014). My Top Ten Dinosaur Films Part Two: Godzilla in 3D (1982–83). William Stout.com. Архів оригіналу за 15 грудня 2020. Процитовано 21 вересня 2015.
  28. ↑ Abrams, Simon (15 травня 2014). A History of the Disastrous Last Attempt to Make an American Godzilla. Vulture. Архів оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 4 березня 2015.
  29. ↑ Godzilla (1998). Box Office Mojo. Архів оригіналу за 6 липня 2019. Процитовано 8 березня 2016.
  30. ↑ Breihan, Tom (12 травня 2014). Worst Godzilla Ever: Why Japan Hated (And Murked) The '98 U.S. Remake. Concourse. Архів оригіналу за 19 червня 2018. Процитовано 22 червня 2015. [Архівовано 2018-06-19 у Wayback Machine.]
  31. ↑ а б Aiken, Keith (31 травня 2015). GODZILLA Unmade: The History of Jan De Bont's Unproduced TriStar Film – Part 4 of 4. Scifi Japan. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 8 березня 2016.
  32. ↑ GODZILLA 2 RUMORS UNFOUNDED « SciFi Japan. Scifijapan.com. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 16 жовтня 2013.
  33. ↑ Schaefer, Mark (November 2004). Godzilla Stomps into Los Angeles. Penny Blood. Архів оригіналу за 3 лютого 2005.
  34. ↑ Baker, 2019, с. 92.
  35. ↑ Bucket Hall of Fame: The Toho Big Pool. Архів оригіналу за 29 грудня 2010. Процитовано 16 лютого 2011.
  36. ↑ Godzilla 2014: Brian Rogers (Producer) On Legendary Pictures Film Plans. Zennie62 Youtube channel. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 20 липня 2015.
  37. ↑ McNary, Dave (29 березня 2010). 'Godzilla' stomps back to screen. Variety. Архів оригіналу за 4 лютого 2021. Процитовано 20 липня 2015.
  38. ↑ Corneth, Roth (22 вересня 2010). 'Godzilla' Will Return To His Roots In Legendary Pictures Reboot. Screen Rant. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 липня 2015.
  39. ↑ Kit, Borys (4 січня 2011). EXCLUSIVE: 'Monsters' Director Stomps to 'Godzilla'. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 24 січня 2013. Процитовано 9 лютого 2011.
  40. ↑ Godzilla. The Numbers. Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 13 березня 2020.
  41. ↑ Silman, Anna (16 травня 2014). Review Roundup: One of the Scariest Things in Godzilla Is Bryan Cranston's Wig. Vulture. Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 26 лютого 2016.
  42. ↑ Shaw-Williams, H. (2 травня 2014). 'Godzilla': First Audience Reactions Promise a Slow Reveal. Screen Rant. Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 26 лютого 2016.
  43. ↑ Legendary and Warner Bros. Pictures Announce Cinematic Franchise Uniting Godzilla, King Kong and Other Iconic Giant Monsters (Пресреліз). Legendary Pictures. 14 жовтня 2015. Архів оригіналу за 5 листопада 2015. Процитовано 14 жовтня 2015.
  44. ↑ Warner Bros. Pictures' and Legendary Pictures' MonsterVerse Kicks Into Gear as the Next Godzilla Feature Gets Underway. Warner Bros. (Пресреліз). 19 червня 2017. Архів оригіналу за 18 січня 2019. Процитовано 27 січня 2021.
  45. ↑ D'Alessandro, Anthony (15 січня 2021). 'Godzilla Vs. Kong' Jumps Up To March In HBO Max & Theatrical Debut. Deadline Hollywood. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 15 січня 2021.
  46. ↑ Blair, Gavin (7 грудня 2014). Japan's Toho to Produce New 'Godzilla' for 2016, First in 12 Years. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 27 січня 2021.
  47. ↑ Frater, Patrick (31 березня 2015). Hideaki Anno and Shinji Higuchi to Direct 'Godzilla 2016'. Variety. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 31 березня 2015.
  48. ↑ Ragone, August (31 березня 2015). "EVANGELION" CREATOR HELMS NEW "GODZILLA" Hideaki Anno & Shinji Higuchi Revive the King!. The Good, The Bad, and Godzilla. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 31 березня 2015.
  49. ↑ Evangelion's Hideaki Anno Is New Japanese Godzilla Film's Chief Director, Writer. Anime News Network. 31 березня 2015. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 31 березня 2015.
  50. ↑ Rigney, Todd (1 вересня 2015). New Japanese Godzilla Movie Filming This Weekend in Tokyo. Dread Central. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 2 вересня 2015.
  51. ↑ Shin-Godzilla Wraps Shooting, Begins FX Work. scified.com. 1 листопада 2015. Архів оригіналу за 3 листопада 2015. Процитовано 2 листопада 2015. [Архівовано 2015-11-03 у Wayback Machine.]
  52. ↑ Blair, Gavin J. (1 серпня 2016). Japan Box Office: Toho's 'Godzilla Resurgence' Opens With $6.1 Million. Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 1 серпня 2016.
  53. ↑ Godzilla Anime Is Film Trilogy Starring Mamoru Miyano. Anime News Network. 21 березня 2017. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 27 березня 2017.
  54. ↑ Godzilla Anime Film to Stream on Netflix Globally This Year. Anime News Network. 13 березня 2017. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 13 березня 2017.
  55. ↑ Godzilla: Planet of the Monsters Press Notes from Toho. SciFi Japan. 30 липня 2017. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 30 липня 2017.
  56. ↑ Godzilla: City on the Edge of Battle Press Notes From Toho. SciFi Japan. Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 28 квітня 2018.
  57. ↑ Godzilla: The Planet Eater Press Notes, Trailer and Pics From Toho. SciFi Japan. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 12 жовтня 2018.
  58. ↑ 'Godzilla' studio Toho to co-produce content with foreign filmmakers. Архів оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 27 січня 2021.
  59. ↑ Frater, Patrick (18 квітня 2019). 'Godzilla' Owner Toho Poised for Expansion in Hollywood. Variety. Архів оригіналу за 18 квітня 2019. Процитовано 18 квітня 2019.
  60. ↑ Alvarez, Daniel (14 травня 2019). Godzilla Site Launches With The Franchise's First Official Monsterpedia. Screen Rant. Архів оригіналу за 22 липня 2019. Процитовано 22 липня 2019.
  61. ↑ Alvarez, Daniel (16 липня 2019). Godzilla Joins Instagram & Twitter For The First Time. Screen Rant. Архів оригіналу за 22 липня 2019. Процитовано 22 липня 2019.
  62. ↑ Anderton, Ethan (27 червня 2019). Toho Studios is Giving 'Godzilla' an Entire Booth at San Diego Comic-Con. Slash Film. Архів оригіналу за 22 липня 2019. Процитовано 22 липня 2019.
  63. ↑ Zakarin, Jordan (19 липня 2019). Toho's Godzilla hits Comic-Con with its first booth, part of a master plan. Syfy Wire. Архів оригіналу за 22 липня 2019. Процитовано 22 липня 2019. [Архівовано 2019-07-22 у Wayback Machine.]
  64. ↑ Kleinman, Jake (19 липня 2019). Godzilla Creator Teases the Next Movie After 'Godzilla vs. King Kong'. Inverse. Архів оригіналу за 22 липня 2019. Процитовано 22 липня 2019.
  65. ↑ Otterson, Joe (6 жовтня 2020). Godzilla Anime Series Set at Netflix. Variety. Архів оригіналу за 6 жовтня 2020. Процитовано 6 жовтня 2020.
  66. ↑ а б Stephens, David (19 травня 2018). Toho Planning Godzilla Cinematic Universe, Shin Godzilla 2 Canceled. Screen Rant. Архів оригіналу за 9 лютого 2021. Процитовано 20 травня 2018.
  67. ↑ Musnicky, Sarah (21 травня 2018). Toho Planning Their Own Shared Universe For Future Godzilla Films. ComingSoon. Процитовано 21 травня 2018.
  68. ↑ а б в г д е ж и к л м н п Godzilla Dictionary. Kasakura. 1 липня 2014. с. 133. ISBN 4773087250.
  69. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц Fantastic Collection: Godzilla: Tokyo S.O.S. Asahi Sonorama. 30 грудня 2003. с. 79. ISBN 4-257-03688-5.
  70. ↑ а б Godzilla vs. SpaceGodzilla Super Complete Works. Shogakukan. 12 December 1994. с. 62—65. ISBN 978-4-09-101444-3.
  71. ↑ Факти про фільм Парк юрського періоду 2 на сайті IMDb (англ.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ґодзілла_(франшиза)&oldid=44112895