Ґабріеле Венеціано

Ґабріеле Венеціано (італ. Gabriele Veneziano; нар. 1942 року, Флоренція, Італія) — італійський фізик-теоретик, засновник Теорії струн. Між 1968 і 1972 працював в MIT і ЦЕРНі. У 1972 став професором фізики в інституті Вейцмана, а в 1976 йому була запропонована посада в теоретичному відділі ЦЕРН у Женеві, Швейцарія, де він пропрацював понад 30 років. Очолює кафедру фізики елементарних частинок, гравітації і космології в Колеж де Франс в Парижі, Франція.

Ґабріеле Венеціано
італ. Gabriele Veneziano
Народився	7 вересня 1942(1942-09-07) (81 рік) Флоренція, Королівство Італія
Країна	Королівство Італія  Італія
Діяльність	фізик, викладач університету
Alma mater	Флорентійський університет Науково-дослідний інститут імені Вейцмана Массачусетський технологічний інститут
Галузь	теоретична фізика
Заклад	Колеж де Франс CERN
Науковий керівник	Harry J. Lipkind
Членство	Французька академія наук Національна академія дей-Лінчей Туринська академія наук
Нагороди	Медаль Оскара Клейна (2007) Премія Енріко Фермі (2005) медаль Альберта Ейнштейна (2006) премія Денні Гайнемана з математичної фізики (2004) Премія імені І. Я. Померанчукаd (1999) медаль Дірака Міжнародного центру теоретичної фізики (2014) Friedel-Volterra Prized (2016)
Особ. сторінка	college-de-france.fr/fr/personne/gabriele-veneziano
Ґабріеле Венеціано у Вікісховищі

Квантова теорія струн виникла в 1968 році, коли молодий Ґабріеле Венеціано зміг описати за допомогою ідеї квантових струн сильну взаємодію адронів. Венеціано відкрив, що амплітуда парного розсіювання високоенергетичних піонів досить точно описується однією з бета-функцій, введених Ейлером. Ця амплітуда, відома як амплітуда Венеціано, інтерпретується зараз як амплітуда розсіювання тахіонів, які відповідають чотирьом відкритим струнам.

Література

• Венеціано // Гіперпростір / Мічіо Кайку ; Пер. з англійської Анжела Кам’янець / Наук. ред. Іван Вакарчук. — Львів : Літопис, 2019. — С. 185-187, 191-192, 362.