Я́щур (англ. foot-and-mouth disease, лат. aphtae epizooticae, застаріле діалектне — сли́нівка, сли́нявка[1] [2]) — гостра зоонозна інфекційна хвороба вірусної етіології. Уражає велику і дрібну рогату худобу, свиней. Хворіють як окремі особини, так і виникає епізоотія. Люди на ящур хворіють казуїстично.

Ящур
Афтозне ураження ротової порожнини у тварини
Афтозне ураження ротової порожнини у тварини
Афтозне ураження ротової порожнини у тварини
Спеціальність інфекційні хвороби і ветеринарія
Симптоми гарячка, інтоксикація[d], артралгія, міалгія, афти і слиновиділення
Причини Foot-and-mouth disease virusd
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11 1F05.3
МКХ-10 B08.8
МКХ-9 078.4
DiseasesDB 31707
MeSH D005536
CMNS: Foot-and-mouth disease у Вікісховищі

Збудник ящуру віднесено до тих біологічних агентів, які офіційно визнано такими, що можуть бути застосовані як біологічна зброя.[3] Вірус ящура потенційно може бути використаний як біозброя для зараження свійської худоби.

Ящур у людини ред.

Епідеміологічні особливості ред.

Резервуаром та джерелом інфекції для людини є заражені парнокопитні тварини — переважно дійні корови, молоко яких містить у собі збудників ящура. Зараження відбувається при споживанні сирого зараженого молока, іноді при контакті із хворими тваринами. Хворіють переважно діти, оскільки вони частіше споживають молоко аніж дорослі. Захворювання від хворих людей не передається.

Патогенез ред.

Проникаючи через травний тракт, вірус потрапляє у кров і вкорінюється у клітини епітелію слизової оболонки рота та у шкіру біля основи нігтьового ложа, де утворюються невеликі пухирці, які перетворюються згодом на афти.

Клінічні ознаки ред.

Інкубаційний період триває 3-7 днів. Початок хвороби гострий: відчуття розбитості у всьому тілі, різкий головний біль, підвищення температури тіла за декілька годин до 39,5 °C. Через 6-8 годин з'являється печіння слизової ротової порожнини, стає болючим прожовування твердої їжі, з'являється велике слиновиділення.

На слизовій оболонці щік висипають численні дрібні білуваті пухирці. На 3-4-й день хвороби або дещо пізніше вони лопаються, на їхньому місці утворюються болючі поверхневі виразки — афти, краї яких гіперемійовані, а дно вкрите сіруватим нашаруванням. Нерідко афти розташовуються також на слизовій губ і кінчику язика. Слиновиділення настільки рясне, що з рота хворого витікає тонка цівка слини. Прожовування та ковтання їжі при появі виразок особливо утруднюються. Дрібні афти також з'являються біля нігтьового ложа на пальцях рук і ніг.

Картина крові характеризується еозинофілією. Гарячковий період триває 5-6 днів; температура знижується поступово. Висипання на слизовій рота та на шкірі зникають до 10-15-го дня хвороби.

Діагностика ред.

Діагноз встановлюють на основі епідеміологічних даних і клінічного перебігу. Застосовуються також методи серологічної діагностики (реакції зв'язування комплемента, пасивної гемаглютинації).

Лікування ред.

При тяжкому перебігу ящура в ослаблених дітей за наявності супутніх захворювань хворих госпіталізують; в інших випадках ізолюють на дому до зникнення клінічних симптомів. Афти на слизовій рота оброблюють ватним тампоном, просякнутим 4 % розчином нітрату срібла (ляпісу) або 3 % розчином перекису водню, необхідні часті полоскання ротової порожнини 0,1 % розчином перманганата калію, 0,25 % розчином новокаїну. При ураженні очей призначають краплі з протизапальним ефектом. Застосовують вітаміни, антигістамінні препарати. При появі бактеріальних ускладнень — антибіотики.

Профілактика ред.

Споживання тільки пастеризованого молока. Проведення ретельного ветеринарного нагляду за великою рогатою худобою, у першу чергу — у молочних господарствах; виявлення та ізоляція хворих тварин; дезінфекція.

Примітки ред.

  1. Тлумачення / значення слова "СЛИНІВКА" | Словник української мови. Словник Грінченка. hrinchenko.com. Процитовано 5 грудня 2022.
  2. слинявка — Словник синонімів української мови. Slovnyk.me (укр.). Процитовано 5 грудня 2022.
  3. Список товарів подвійного використання, що можуть бути використані у створенні бактеріологічної (біологічної) та токсинної зброї, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 січня 2004 р. № 86 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05.042012). Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 15 квітня 2022.

Джерела ред.