Сероло́гія (лат. serum — сироватка) — наукове дослідження властивостей сироватки крові та їх змін під час захворювань.

На практиці, проте, термін ототожнюють з визначенням антитіл у сироватці. Такі антитіла, як результат імунної реакції організму, можуть бути сформовані проти певного мікроорганізму або проти чужорідних білків (у відповідь, наприклад, на невідповідне переливання крові), або проти деяких власних білків (наприклад, у випадку автоімунних хвороб). Серологічні тести можуть використовувати для діагностичних цілей, коли існує необхідність підтвердження інфекційного захворювання, при хворобах сполучної тканини тощо, і в деяких інших випадках, наприклад, під час визначення групи крові.

Деякі серологічні тести не обмежені сироваткою крові, можуть проводитися з іншими рідинами тіла, зокрема, в спермі, слині тощо, які мають приблизно подібні властивості до сироватки.

Методи ред.

Існує кілька серологічних методів залежно від антитіл, визначення яких проводять. Вони зокрема включають аглютинацію, преципітацію, зв'язування комплементу, використання флюоресцентних антитіл тощо.

Завдання ред.

Серологічні аналізи крові допомагають діагностувати хворих на певні імунні дефіцити, пов'язані з недоліком антитіл, наприклад X-пов'язану агаммаглобулінемію. У таких випадках, дослідження антитіл будуть послідовно негативними.

Див. також ред.

Посилання ред.

Джерела ред.