Ячевський Леонард Антонович

Леонард Антонович Ячевський (11 вересня 1858(18580911) — 16 квітня 1916) — геолог та гірничий інженер.

Леонард Ячевський
пол. Leonard Feliks Stefan Jaczewski
Народився 30 серпня (11 вересня) 1858
Вількув, Ґміна Далікув, Поддембицький повіт, Лодзинське воєводство, Республіка Польща або Конін, Великопольське воєводство, Республіка Польща
Помер 20 квітня (3 травня) 1916 (57 років)
Петроград, Російська імперія
·рак шлунка
Країна  Російська імперія
Діяльність мандрівник-дослідник, географ, геолог, гірничий інженер, картограф
Alma mater Санкт-Петербурзький гірничий інститут[d] (1883)
Знання мов польська і російська
Заклад Уральський державний гірничий університет і НТУ ДП
Нагороди
орден Святого Володимира III ступеня орден Святої Анни III ступеня орден Святого Станіслава III ступеня

Життєпис ред.

Леонард Ячевський народився в селі Вількове Конінського повіту Калишської губернії в родині шляхтича Антона Ячевського. Після навчання у Варшавському реальному училищі вступив до С.-Петербурзького гірничого інституту і у 1883 році отримав диплом гірничого інженера та чин 10-го класу відповідно Табелю про ранги.

З 1883 по 1887 роки працював на різних посадах на приватних золотих промислах Східного Сибіру, Троїцькому солеварному заводі, у Гірничому управлінні Східного Сибіру. У 1887 році був учасником Саянської експедиції, що проходила по північно-західній Монголії і західній частині Саянської гірської області. У 1889—1890 роках шукав кам'яновугільні родовища в киргизьких степах, а в 1890—1893 — у Сибіру.

У 1893—1894 роках працював у геологічної партії, яка проводила дослідження для будівництва Транссибірської залізниці. У 1895—1898 роках Л. А. Ячевський займався пошуками родовищ нефриту у верхів'ях річок Кітой, Онот, Урік і Біла. Відкрив родовища нефриту в Іркутській губернії (1896—1897 роки).

З 1899 року — професор мінералогії в Катеринославському вищому гірничому училищі, завідував мінералогічним кабінетом. У 1901 - 1903 роках очолював Катеринославське відділення Імператорського Російського технічного товариства.

З 1903 року служив у Геологорозвідувальному Комітеті у Петербурзі. З 1905 року викладав за сумісництвом геологію і петрографію у Миколаївській Військово-Інженерній академії, тому що 5-6 місяців щорічно проводив польові дослідження Сибіру, керуючи Єнісейською геологічною партією.

Наукова діяльність ред.

Леонард Ячевський по приїзді в Сибір став членом Східно-Сибірського відділення Російського географічного товариства. В «Известиях» цього товариства він почав з 1884 року друкувати свої статті. З 1888 — почав друкуватися у столичних геологічних виданнях. За його ініціативи було відкрито Сибірське відділення Геологічного комітету.

За час викладання у в Катеринославському вищому гірничому училищі він підготував та видав три підручники: «Конспект лекцій з мінералогії», «Кристалофізика», «Мінералогія» та «Кристалографічні таблиці»

Значна частина робіт вченого присвячена питанням температури верхнього шару Землі в межах Російської держави. У 1910 році очолив Геотермічну комісію створену при Географічному товаристві.

У некролозі Л. А. Ячевському В. І. Вернадський зазначав:

  Подобно многим современным натуралистам – и я думаю подобно всем натуралистам будущего – для него не было границы между прикладной и теоретической наукой. Он к вопросам практики подходил с научным методом и извлекал оттуда вопросы, интересовавшие жизнь, но ставившие в то же время и науке новые задачи. Он много сделал для познания полезных ископаемых Сибири, в частности золота(рос.)  

Основні праці ред.

  • «Геологический очерк золотых промыслов вблизи слияния рек Онона и Ингоды»;
  • «Алиберовское месторождение графита»;
  • «Геотермические наблюдения в Сибири»;
  • «Ueber die thermische Regime der Erdoberfläche».

Джерела ред.