Остапчук Яцко Дмитрович
Яцко Дмитрович Остапчук (4 січня 1873, с. Луб'янки Нижні, нині с. Нижчі Луб'янки Збаразького району — 30 січня 1959, м. Ужгород, УРСР, СРСР) — український громадсько-політичний діяч.
| Яцко Дмитрович Остапчук | |
|---|---|
 Фото з Wiener Bilder | |
| Посол до Австрійського парламенту | |
| 17.06.1907 — 30.03.1911 | |
| Народився | 4 січня 1873 с. Луб'янки Нижні, Збаразький повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія |
| Помер | 30 січня 1959 (86 років) м. Ужгород, УРСР, СРСР |
| Виборчий округ | 68 |
| Відомий як | громадсько-політичний діяч |
| Громадянство | .svg){kind=small} Австро-Угорщина →  ЗУНР →  Чехословаччина →  УРСР |
| Національність | українець |
| Політична партія | Українська радикальна партія |
| Батько | Дмитро Остапчук († 1907), землероб[1] |
| У шлюбі з | Марія Пастушенка[1] |
| Діти | 7 дітей[1] |
| Професія | землероб |
| Релігія | греко-католик |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія
ред.Остапчук Яцко народився 4 січня 1873 року в с. Нижчі Луб'янки (Тернопільщина)[a] в селянській сім'ї.
Початкову освіту здобув у Красносільцях, після чого навчався в гімназії у Збаражі.[2], Першій тернопільській гімназії.[3]
Свою політично-партійну діяльність Остапчук розпочав в Українській радикальній партії, у лавах якої перебував до 1897 року.[2] У 1896 і 1898 роках супроводжував Івана Франка під час його перебування на Тернопільщині, виступах на вічах у Збаразькому повіті.[3]
Із 1899 року став членом новоствореної Української соціал-демократичної партії, упродовж 1905—1907 редагував її друкований орган «Червоний прапор». Від соціал-демократів був висунутий у депутати[2] і обраний депутатом австрійського парламенту (з 1907 по 1911) від 68 двомандатного округу — судові повіти Козова, Тернопіль, Збараж (крім сіл Розношинці, Красносільці, Нижчі Луб'янки і Вищі Луб'янки), Нове Село (крім сіл Нове Село, Гнилиці Малі, Гнилиці Великі, Терпилівка, Сухівці, Шельпаки, Кошляки, Токи і Пальчинці). В парламенті входив у Представництво русько-українських соціал-демократів (в Асоціації соціал-демократичних депутатів).[1]
До Першої світової війни організував страйк малоземельних селян у Тарасівці.[3] 1912 року Я. Остапчук із родиною переїхав у Радвань над Лаборцем (Східна Словаччина). Під час Першої світової війни брав участь у роботі Союзу визволення України в таборах українських військовополонених.
У 1920 році став одним із засновників Соціал-демократичної партії Підкарпатської Русі (СДППР). Деякий час був її головою, допомагав у справі видання друкованого органу партії «Народ», а пізніше — «Вперед». Унаслідок кризи всередині СДППР і через незгоду з деякими передвиборчими кроками її керівництва 8 жовтня 1929 Я. Остапчук офіційно вийшов із лав партії.
Під час окупації Закарпаття угорцями був репресований владою. Після звільнення переїхав спочатку до Словаччини, а пізніше поселився під Прагою. У 1957 році разом із дружиною повернувся до Ужгорода.
Написав спогади про Івана Франка.[3]
Помер 30 січня 1959 року.[2]
Виноски
ред.- ↑ Мельничук Б., Уніят В. вказали, що народився в с. Тарасівка
Примітки
ред.- ↑ а б в г Franz Adlgasser. Kurzbiografie Ostapczuk (Ostapčuk), Jacko [Архівовано 21 січня 2021 у Wayback Machine.] на сайті Parlament Österreich Republik. Parlamentarier 1848—1918.(нім.)
- ↑ а б в г Токар М. Ю. Остапчук Яцко… — С. 672.
- ↑ а б в г Мельничук Б., Уніят В. Остапчук Яцко (Яків) Дмитрович… — С. 694.
Література та джерела
ред.- Мельничук Б., Уніят В. Остапчук Яцко (Яків) Дмитрович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 694. — ISBN 966-528-199-2.
- Токар М. Ю. Остапчук Яцко // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 672. — ISBN 978-966-00-1061-1.
|
Це незавершена стаття про українського політика. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |