Яцек Щуровський, званий Роксоланус або Гіацинтус (* 1718 — † 1773 або пізніше) — польський композитор, автор першої польської симфонії (згодом втраченої).

Яцек Щуровський
Основна інформація
Дата народження 15 серпня 1716(1716-08-15)
Місце народження Червона Русь або Q9198768?, Ґміна Водзіслав, Єнджейовський повіт, Свентокшиське воєводство, Республіка Польща
Дата смерті 1773[1][2][3]
Громадянство Річ Посполита
Віросповідання католицтво
Професії композитор
Псевдоніми Hyacinthus, Roxolanus

Біографія ред.

Народився 1718 очевидно на теренах України. Як вказує псевдонім композитора (Roxolanus) цілком імовірно що Яцек Щуровський не лише походив з українських теренів, а й за національністю був українцем. Припускають, що композитор походив з Щуровських які є відгалуженням шляхетського роду Щурковських гербу Кораб. Імовірно, що Тимофій Щуровський, відомий греко-католицький діяч, походив також з цієї родини.

Яцек Щуровський 14 листопада 1735 вступив до новіціату монастиря оо. Єзуїтів. Протягом новіціяту отримав добру музичну освіту у відомій Краківській єзуїтській музичній колегії. Рано проявилось його композиторське обдарування. Так в інвентарі Краківської єзуїтської колегії за 1740-41 згадується 38 композицій авторства Яцека Щуровського. Однак попри це, Щуровський не продовжив своєї музичної освіти, а прийняв монаші свячення після чого як асистент префекта музичної колегії, та на інших посадах перебував в ряді єзуїтських осередків в тодішній Польщі (зокрема в Каліші, Кросно, Гданську, Кракові, Ярославі, Познані та ін.). Відомо, що в Ґданську з 15 серпня 1746 виконував функції тимчасового коадютора. Остання знана на сьогодні згадка датується 1773 роком і походить з монастиря в Вальчу (біля Познаня).

Творчість ред.

Хоча Щуровський був одним з найплідніших польських композиторів XVIII ст., до наших днів дійшло дуже небагато з його творчої спадщини. Збережені твори вказують на незначний розвиток композиторської техніки. Стиль творів Щуровського, в основному відзначається орієнтацією на зразки пізнього італійського бароко і часто позначений досить стереотипним вирішенням. При цьому однак простежуються значні вимоги до виконавців, адже подекуди партії мають досить віртуозний характер. Це засвідчує поширеність високого рівня музичного виконавства в єзуїтських капелах того часу. Окремі з-поміж його композицій становлять особливу цінність як джерела в яких зафіксовані фольклорні мотиви XVIII ст. (як це бачимо, приміром в «Missa Emmanuelis»).

Загалом з його релігійних творів на сьогодні відомо:

  • 4 меси (в тому числі також і «Missa Emmanuelis»);
  • церковні концерти «Dziecino Boże», «Infans pusille», «Sub Tuum praesidium», «Vanitas vanitatum», «Vota mea»;
  • 9 літаній;
  • антифони «Ave Regina» i «Salve Regina», «Introitus», псалми, мотети (серед інших: «De Beata M.», «De Deo», «Veni Creator», «De Sanctis», «Confessio et pulchritudo»), Magnificat та Vesperae.

Окрім сакральної творчості Щуровський також працював у сфері світської музики. Зокрема він був одним із перших польських композиторів що писали симфонічну музику, а також автором першої польської симфонії (бл. 1740). Згодом всі симфонічні композиції були втрачені.

38 сакральних (в основному вокальних) та інструментальних (в основному світського характеру) творів, що раніше зберігались в єзуїтській колегії в Кракові також втрачено.

Примітки ред.

  1. Musicalics
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Répertoire International des Sources Musicales — 1952.

Література ред.

  • Szweykowski Z. M. «Jacek Szczurowski [Hyacinthus]» // The New Grove dictionary of music and musicians (англ.)
  • Chybiński A. Z dziejów muzyki krakowskiej [Історія музики в Кракові], KM, ii (1913—1914), 24-62 (пол.)
  • Chybiński A. Przyczynki bio- i bibliograficzne do dawnej muzyki polskiej, VI: Jacek Szczurowski [Біографічні і бібліографічні нотатки про ранніх польських музикантів], Przegląd muzyczny, v (1929), no.11, pp.2-5 (пол.)

Посилання ред.