Ясна Поляна (Мішково-Погорілівська сільська громада)

село в Мішково-Погорілівській громаді Миколаївського району Миколаївської області, Україна

Ясна Поля́на — село в Україні, у Мішково-Погорілівській сільській громаді Миколаївського району Миколаївської області. Населення становить 33 особи.

село Ясна Поляна
Країна Україна Україна
Область Миколаївська область
Район Миколаївський район
Громада Мішково-Погорілівська сільська громада
Основні дані
Засноване 1923
Населення 33
Площа 12 км²
Густота населення 2,75 осіб/км²
Поштовий індекс 57229
Телефонний код +380 512
Географічні дані
Географічні координати 47°04′04″ пн. ш. 32°09′28″ сх. д. / 47.06778° пн. ш. 32.15778° сх. д. / 47.06778; 32.15778Координати: 47°04′04″ пн. ш. 32°09′28″ сх. д. / 47.06778° пн. ш. 32.15778° сх. д. / 47.06778; 32.15778
Середня висота
над рівнем моря
м
Водойми р. Інгул
Місцева влада
Адреса ради 57214, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, с. Мішково-Погорілове, вул. Миру, 38
Карта
Ясна Поляна. Карта розташування: Україна
Ясна Поляна
Ясна Поляна
Ясна Поляна. Карта розташування: Миколаївська область
Ясна Поляна
Ясна Поляна
Мапа
Мапа

Історія ред.

У 1923—1924 рр. зусиллями декількох об'єднаних домогосподарств тернівських болгар були побудовані хутори Добра Надія та Ясна Поляна, яким невдовзі надали статус поселень. Ясна Поляна, за однією з версій, була найменована за анало­гією назви села в странджанському регіоні Болгарії. Там на початку XX ст, група молодих інтелігентів заснувала комуну, яка підтримувала кореспонденцію з пи­сьменником Л. М. Толстим і на честь його батьківщини назва­ла село Ясною Поляною. Про цей факт тернівці дізнались від болгар, що приїжджали з метрополії у Тернівку на заробітки. За іншою версією, ім'я хутору надали за пропозицією тернівських учителів. Місцевість, в якій розташована Ясна Поляна, в народі дістала назву «Бундурки» (що на степовому діалекті означає «картопля»). Тут ТСОЗ «Вільний орач Жовтня» поряд із зерновими вирощував картоплю. В 1924 році в Добрій Надії проживали всього 7 жителів, а у Ясній Поляні — 16. Але вже наступного року в першому поселенні нараховувалось 18 дво­рів (63 жителі), у другому -13 (83 жителі).

Індивідуальні та колективізовані домогосподарства продовжували займатись товарним овочівництвом. Для окремих селян городництво стало єдиним джерелом сі­мейного доходу. Місцева влада на­віть встановила контроль за станом старих водопідйомних (поливальних) машин на кінній тязі. Зрошувальне городництво виявилося більш стабільним, ніж хліборобство. На 144 га поливних горо­дів (29 % від усіх поливних площ на Миколаївщині) хуторяни вирощували традиційний асортимент овочів, які реалізовували на міському ринку.[1]

Населення ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 8 осіб, з яких 5 чоловіків та 3 жінки.[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 33 особи.[3]

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

Мова Відсоток
українська 90,91 %
російська 6,06 %
болгарська 3,03 %

Примітки ред.

  1. Гамза, В. І. Тернівка. Історико-етнографічний нарис — Миколаїв: Іліон, 2013. ISBN 978-617-534-143-8 — сторінки 118—119
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Миколаївська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання ред.