Ясна Поляна (Вітовський район)

Ясна Поля́на — село в Україні, у Вітовському районі Миколаївської області. Населення становить 33 осіб. Орган місцевого самоврядування — Каравелівська сільська рада.

село Ясна Поляна
Країна Україна Україна
Область Миколаївська область
Район/міськрада Вітовський район
Рада Каравелівська сільська рада
Код КОАТУУ 4823381705
Основні дані
Засноване 1923
Населення 33
Площа 12 км²
Густота населення 2,75 осіб/км²
Поштовий індекс 57229
Телефонний код +380 512
Географічні дані
Географічні координати 47°04′04″ пн. ш. 32°09′28″ сх. д. / 47.06778° пн. ш. 32.15778° сх. д. / 47.06778; 32.15778Координати: 47°04′04″ пн. ш. 32°09′28″ сх. д. / 47.06778° пн. ш. 32.15778° сх. д. / 47.06778; 32.15778
Середня висота
над рівнем моря
м
Водойми р. Інгул
Місцева влада
Адреса ради 57242, Миколаївська обл., Вітовський р-н, с-ще Каравелове, вул. Парникова, 1
Карта
Ясна Поляна. Карта розташування: Україна
Ясна Поляна
Ясна Поляна
Ясна Поляна. Карта розташування: Миколаївська область
Ясна Поляна
Ясна Поляна
Мапа

ІсторіяРедагувати

в 1923—1924 рр. зусиллями декількох об'єднаних домогосподарств Тернівських болгар були побудовані хутори Добра Надія та Ясна Поляна, яким невдовзі надали статус поселень. Ясна Поляна, за однією з версій, була найменована за анало­гією назви села в странджанському регіоні Болгарії. Там на початку XX ст, група молодих інтелігентів заснувала комуну, яка підтримувала кореспонденцію з пи­сьменником Л. М. Толстим і на честь його батьківщини назва­ла село Ясною Поляною. Про цей факт тернівці дізнались від болгар, що приїжджали з метрополії у Тернівку на заробітки. За іншою версією, ім'я хутору надали за пропозицією тернівських учителів. Місцевість, в якій розташована Ясна Поляна, в народі дістала назву «Бундурки» (від українського розмовного слова, що означає «картопля»). Тут ТСОЗ «Вільний орач Жовтня» поряд із зерновими вирощував картоплю. В 1924 році в Добрій Надії проживали всього 7 жителів, а у Ясній Поляні — 16. Але вже наступного року в першому поселенні нараховувалось 18 дво­рів (63 жителі), у другому -13 (83 жителі).

Індивідуальні та колективізовані домогосподарства продовжували займатись товарним овочівництвом. Для окремих селян городництво стало єдиним джерелом сі­мейного доходу, причому в громаді утвердилася думка, що цей вид занять є серйозним і прибутковим промислом, а не «бабською справою», як говорили раніше. Місцева влада на­віть встановила контроль за станом старих водопідйомних (поливальних) машин на кінній тязі. Зрошувальне городництво виявилося більш стабільним, ніж хліборобство. На 144 га поливних горо­дів (29 % від усіх поливних площ на Миколаївщині) хуторяни вирощували традиційний асортимент овочів, які реалізовували на міському ринку.[1]

НаселенняРедагувати

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 8 осіб, з яких 5 чоловіків та 3 жінки.[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 33 особи.[3]

МоваРедагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

Мова Відсоток
українська 90,91 %
російська 6,06 %
болгарська 3,03 %

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати