Япет (супутник)
| |
| Дані про відкриття | |
|---|---|
| Дата відкриття | 25 жовтня 1671 |
| Відкривач(і) | Джованні Доменіко Кассіні |
| Планета | Сатурн |
| Номер | VIII |
| Орбітальні характеристики | |
| Велика піввісь | 3 560 820 км |
| Перицентр | 3 458 936 км |
| Апоцентр | 3 662 704 км[1] |
| Орбітальний період | 79,3215 діб |
| Ексцентриситет орбіти | 0,0286125 |
| Нахил орбіти | 17,28° до площини екліптики (15,47° до площини екватора планети)[2] |
| Фізичні характеристики | |
| Видима зоряна величина | 10.2–11.9 |
| Діаметр | 1494×1498×1425 км[3] |
| Середній радіус | 735,60 ± 1,5 км[4] |
| Площа поверхні | 6 700 000 км² |
| Маса | 1,805635±0,000375× 1021 кг[4] |
| Густина | 1,0830±0,0066 г/см³[4] |
| Прискорення вільного падіння | 0,223 м/с² |
| Друга космічна швидкість | 0,572 км/с |
| Період обертання навколо своєї осі | 79,3215 діб |
| Нахил осі обертання | 0° |
| Альбедо | 0,04—0,5 |
| Атмосфера | відсутня |
| Інші позначення | |
| Сатурн VIII | |
|
| |
Япе́т (лат. Iapetus, грец. Ιαπετός) — третій за розміром (після Реї) та двадцять четвертий за віддаленістю від планети супутник Сатурна. Відкритий Дж. Д. Кассіні 1671 року. Названий Джоном Гершелем на честь одного з титанів із грецької міфології. Діаметр — близько 1470 км[5], радіус орбіти — 3,561 млн км.
Япет примітний різкою відмінністю альбедо півкуль: провідна півкуля в десять разів темніша за ведену. Це пов'язують із осіданням на неї пилу з інших супутників, зокрема Феби. Потемніння поверхні спричиняє її посилене нагрівання сонячним світлом, прискорене випаровування льоду і, як наслідок, ще більше потемніння[6].
Іншою особливістю супутника є Стіна Япета — високий переривчастий гірський хребет, що опоясує Япет по екватору.
Деталі поверхні Япета називають за мотивами середньовічної французької поеми «Пісня про Роланда», тому що Кассіні відкрив цей супутник під час роботи у Франції. Кратери яскравої області названо іменами позитивних героїв поеми — франків та їхніх союзників. Кратери темної області (або розташовані в перехідній зоні, але з темними денцями) отримали імена їхніх супротивників — маврів[7]. Темна частина Япета названа областю Кассіні (Cassini Regio) на честь першовідкривача супутника, а світлу поділено навпіл за екватором: північну половину назвали Ронсевальською землею (Roncevaux Terra), а південну — землею Сарагоса (Saragossa Terra)[8].
Примітки
ред.- ↑ Перицентр і апоцентр обчислені за формулами , , де — довжина великої півосі орбіти, — ексцентриситет орбіти; значення округлені до кілометрів.
- ↑ За даними en:Iapetus (moon)[неавторитетне джерело]; за даними http://johnstonsarchive.net/astro/wrjs103so.html [Архівовано 20 квітня 2007 у Wayback Machine.] нахил орбіти до площини екватора Сатурна рівний 7,52°
- ↑ Thomas, P. C.; Veverka, J.; Helfenstein, P.; Porco, C.; Burns, J.; Denk, T.; Turtle, E.; Jacobson, R. A. (March 13-17 2006). Shapes of the Saturnian Icy Satellites (PDF). 37th Annual Lunar and Planetary Science Conference. Архів оригіналу (PDF) за 25 червня 2013. Процитовано 9 квітня 2007.
- ↑ а б в Jacobson, R. A.; Antreasian, P. G.; Bordi, J. J.; Criddle, K. E.; et al. (2006). The Gravity Field of the Saturnian System from Satellite Observations and Spacecraft Tracking Data. The Astronomical Journal. 132: 2520—2526. Bibcode:2006AJ....132.2520J. doi:10.1086/508812. Архів оригіналу за 21 липня 2018. Процитовано 4 квітня 2017.
- ↑ Thomas P. C. (2010). Sizes, shapes, and derived properties of the saturnian satellites after the Cassini nominal mission (PDF). Icarus. 208 (1): 395—401. Bibcode:2010Icar..208..395T. doi:10.1016/j.icarus.2010.01.025. Архів оригіналу (PDF) за 27 вересня 2011. Процитовано 4 квітня 2017.
- ↑ Spencer J. R., Denk T. (2010). Formation of Iapetus' Extreme Albedo Dichotomy by Exogenically Triggered Thermal Ice Migration. Science. 327 (432): 432—435. Bibcode:2010Sci...327..432S. doi:10.1126/science.1177132. PMID 20007862.
- ↑ Бурба Г. А. Номенклатура деталей рельефа спутников Сатурна / Отв. ред. К. П. Флоренский и Ю. И. Ефремов. — Москва : Наука, 1986. — 80 с.
- ↑ Список деталей рельєфу Япета, що мають назви. Gazetteer of Planetary Nomenclature (англ.). International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). Архів оригіналу за 15 лютого 2013. Процитовано 4 квітня 2017.
