Ла́ський Я́н (пол. Jan Łaski; 1499, Ласьк, Польща — 8 січня 1560, Піньчув) — відомий польський релігійний діяч доби реформації. Спочатку католик, потім зрікся свого маєтку, аби стати реформатором та керівником провінцій і реформованих груп в Англії, Голландії і Північному Рейні-Вестфалії. Повернувшись до Польщі, Ласький намагався переконати Зиґмунта ІІ Авґуста у потребі створення національної церкви.[7]

Ян Ласький
пол. Jan Łaski
Народився 1499[1][2][…]
Ласьк, Лодзинське воєводство, Республіка Польща[5]
Помер 8 січня 1560(1560-01-08)[1][2][…]
Пінчів, Свентокшиське воєводство, Республіка Польща
Країна  Королівство Польське
Діяльність богослов, перекладач, перекладач Біблії, католицький священник
Alma mater Падуанський університет і Болонський університет
Знання мов латина[1]
Членство Dutch Church, Austin Friarsd
Посада Королівський секретар
Конфесія католицька церква[6] і кальвінізм
Рід Лаські
Батько Ярослав Ласький
Брати, сестри Станіслав Ласький і Геронім Ласький
Діти Samuel Laskid

Біографія ред.

Ян Ласький народився в місті Лаську, син Ярослава Ласького. Його стрийком був ґнєзненський архієпископ Ян Ласький — дуже впливовий діяч тогочасної Польщі.

Навчався у Болонському університеті. Коли на початку 1524 року його старшій брат Ієронім вирушив з дипломатичними дорученнями до Франції, Ян поїхав разом з ним і зав'язав відносини зі швейцарськими та французькими гуманістами та реформаторами. Декілька місяців прожив у Базелі в Еразма Ротердамського та купив його бібліотеку, з умовою, що вона залишиться у розпорядженні Еразма до самої його смерті. Також товаришував з Цвінглі. В 1531 році виступає послом від Штефана Запольї до короля Зиґмунта I. Після смерті дядька він виконував обов'язки ґнєзненського архієпископа.

Після закордонної подорожі 1538 року оженився в Лувені і це призвело до його відкритого розриву з католицькою церквою. В 1541 році під час короткочасного перебування у Кракові, Ласький приніс присягу перед примасом Гамратом, що не відступав від римокатолицизму. Хоча вже 1542 року він стає пастором протестантської церкви в Емдені, а в 1543 році — головує над усіма протестантськими церквами Остфрістляндії. Тут його очікувала важка праця з організації церкви, створення віровчення та боротьба з різноманітними сектами. Він виконав їх успішно і проявив блискучі організаційні здібності. В 1548 році на запрошення Кранмера, допомагав йому реформувати англіканську церкву. Після безуспішних спроб продовжити свою діяльність у Німеччині та Польщі Ласький повернувся до Англії, де мав певний вплив на духовні справи під час правління Едварда VI.[8]

В Англії він оженився вдруге, проте прихід до влади Марії Тюдор змусив Яна знову мандрувати світом. Тільки в 1556 році Ян отримав можливість повернутися до Польщі (куди його запрошувала протестантська частина шляхти), де він став секретарем короля Зиґмунта II і лідером кальвіністської реформації.[9]

Зображений на картині Яна Матейка «Пруська присяга».

Праці ред.

  • Forma ac ratio (1555);
  • Johannes a Lasco, Opera (Амстердам 1866).

Див. також ред.

Виноски ред.

  1. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в Біографічний Портал Нідерландів — 2009.
  3. а б SNAC — 2010.
  4. Digitale Bibliotheek voor de Nederlandse Letteren — 1999.
  5. Deutsche Nationalbibliothek Record #118726633 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  6. Czech National Authority Database
  7. Анджей Суліма Камінський. Історія Речі Посполитої як історія багатьох народів, 1505—1795.— С. 46
  8. Archbold, William Arthur Jobson (1897). «Laski, John». Sidney Lee. Dictionary of National Biography. 52. London: Smith, Elder & Co. c. 159.
  9. Archbold, William Arthur Jobson (1897). «Laski, John». Sidney Lee. Dictionary of National Biography. 52. London: Smith, Elder & Co. c. 160.

Джерела ред.

  • Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона (1890—1907).
  • Barteis, «Johannes а Lasco» (1860);
  • Dalton, «Johannes а Lasco» (Гота, 1881);
  • Korytkowski, «Prałaci i kanonicy katedry gnieźnieńskiej», (т. II, Гнезно, 1883).
  • Kuyper, «Jobannisa Lasco opera» (Амстердам, 1867).
  • Pascal, «J. de Lasco» (1894).
  • Walewski, «Jan Laski, reformator kościoła» (Варшава, 1872).
  • Zakrzewski, «Rodzina Laskich w XVI w.» («Ateneum», 1882, т. VI).
  • Любович. «История реформации в Польше». — Варшава, 1883.