Яніс Страдіньш

латвійський науковець

Я́ніс Страдіньш (латис. Jānis Stradiņš; 10 грудня 1933, Рига — 29 листопада 2019, там само) — латвійський науковець, професор, член Академії наук Латвії. Автор 330 статей і 7 книг у галузі фізико-органічної хімії, а також 270 статей і 20 книг з історії та інших галузей науки, техніки та культури.

Яніс Страдіньш
латис. Jānis Stradiņš
Janis Stradins 2010.jpg
Народився 10 грудня 1933(1933-12-10)
Рига
Помер 29 листопада 2019(2019-11-29) (85 років)
Рига, Латвія
Громадянство Латвія Латвія
Діяльність науковець, професор, публіцист
Alma mater Riga State German Grammar Schoold і University of Latvia Faculty of Chemistryd (1956)
Науковий ступінь доктор хімічних наук
Вчене звання професор
Знання мов латиська, російська і англійська
Заклад Latvian Institute of Organic Synthesisd, Латвійський університет, Ризький університет імені Страдіня і Академія наук Латвії
Членство Академія наук Латвії, Саксонська академія наукd і Леопольдина
Посада професор
Нагороди
Орден Трьох зірок

БіографіяРедагувати

Народився 10 грудня 1933 в Ризі, син Павла Страдіньша.

Закінчив Ризьку міську школу № 5, вступив на хімічний факультет Латвійського державного університету, який закінчив у 1956.

З 1961 працював у Інституті органічного синтезу Латвійської академії наук. Тут створив лабораторію фізико-органічної хімії, яку очолював до 2006. З 1972 по 1976 викладав у Латвійському університеті, ставши в 1974 професором. У 1990-х працював у Інституті історії Латвії, з 1992 — в Ризькому університеті. З 1975 по 1985 був головним редактором міжнародного журналу «Хімія гетероциклічних сполук».

З 1996 по 1998 був віце-президентом Академії наук, з 1998 по 2004 — її президент. У 2004 став головою сенату Академії наук. З 2006 — голова державної програми досліджень «Letonika».

Одружений, дружина — Лайма Страдиня; діти — Паулс Страдіньш (професор фізики) і Петеріс Страдіньш (кардіохірург).

Заслуги і нагородиРедагувати

Яніс Страдіньш є почесним доктором ряду латвійських навчальних закладів, а також почесним членом зарубіжних організацій. Нагороджений Великою медаллю Академії наук Латвії (1983), Орденом Трьох зірок 2-го ступеня (1995) і Хрестом Визнання 1-го ступеня (2008). Серед його зарубіжних нагород — французький Орден Почесного легіону (2001) і естонський Орден Хреста землі Марії (2004).

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Ян Павлович Страдынь. К 70-летию со дня рождения. 2003.