Янез Блейвейс
Янез Блейвейс (словен. Janez Bleiwei; 19 листопада 1808, Крань, Австрійська імперія — 29 листопада 1881, Любляна) — словенський консервативний політик, журналіст, публіцист, письменник, редактор, ветеринарний лікар, доктор медицини, громадський діяч. Лідер Словенського національного руху. Вже за життя був названий батьком нації. Академік Академії наук і мистецтв Хорватії.
| Янез Блейвейс | |
|---|---|
 | |
| Народився | 19 листопада 1808[2][1] Крань, Крайнинське герцогство, Австрійська імперія |
| Помер | 29 листопада 1881[1] (73 роки) Любляна, Крайнинське герцогство, Австро-Угорщина |
| Поховання | Нав'є |
| Країна |  Австро-Угорщина |
| Діяльність | журналіст, лікар, лікар ветеринарної медицини, письменник, політик, педагог |
| Alma mater | Віденський університет |
| Знання мов | словенська[3] |
| Членство | Хорватська академія наук і мистецтв, Society of Serbian Lettersd і Сербське вчене товариствоd |
| Батько | Valentin Pleiweissd |
| Брати, сестри | Konrad Pleiweissd і Valentin Pleiweisd |
Багато в чому сприяв піднесенню словенської національної літератури.
Біографія
ред.Народився в багатій купецькій сім'ї. З дитинства вільно говорив на словенському і німецькою мовами. Після навчання в Люблінському ліцеї вивчав медицину у Віденському університеті.
Отримав науковий ступінь доктора медицини. Працював професором ветеринарної медицини та патології в Любляні.
Автор ряду робіт в області ветеринарної медицини та здоров'я людини, зокрема про інфекційних захворюваннях.
У 1843 р. заснував і редагував культурно-економічний журнал «Kmetijske in rokodilske Novice», який тривалий час був єдиним словенським виданням, що став осередком словенського відродження. У ньому порушувалися питання про народну освіту, обробці мови. Під час Весни народів 1848 р. виступив в ньому з ідеєю об'єднання Словенії в один народний ціле — Велику Словенію.
Словенська народний будитель. З 1875 року був головою Словенської матиці. Користувався великою популярністю і авторитетом.
Консерватор. Прихильник австрославізму. У політиці наслідував приклад чеського національного лідера Ф. Палацького, який вимагав автономії для слов'янських народів в рамках єдиної Австрійської імперії.
У 1881 році Блейвейсу імператором Австрії Францем Йосипом I було подаровано дворянство з титулом Торстеніскій.
Вибрані твори
ред.- «Bukve zakmeta ect.» (Любляна, 1843),
- «Miloserčnost do živali» (Любляна, 1846),
- «Nauk murve in svilode vediti in svilo pridelavati» (Любляна, 1847 і 1851),
- «Letopis slovenskiga drużtva na Kranjskem» (Любляна, 1849),
- «Nauk podkovstva» (Любляна, 1850),
- «Nauk kako se pri porodih domače živine ravnati» (Любляна, 1852),
- «Koledarček slovenski» (1852—1856),
- «Slovensko berilo» (1850—1855),
- «Zgodovina ck Kranjske kmetijske druźbe» (Любляна, 1854),
- «Nauk źivinoreje» (1855),
- «Nauk ogledovanja klavne źivine in mesa» (1855),
- «Slovenski jezik pa kranjska špraha» (1862),
- «Županova Micika» (1864),
- «Nauk o umni živinoreji» (1871).
Похований в меморіальному парку Нав'є в Любляні. На надгробку написано «Батько нації. Доктор Янез Блейвейс- Торстеніскій. 1808—1881».
Посилання
ред.- Блейвейс, Ян // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
Примітки
ред.- ↑ а б в The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ Dr. Constant v. Wurzbach Bleiweis, Johann // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 1. — S. 433.
- ↑ CONOR.Sl