Відкрити головне меню

Яків, син Зеведеїв (івр. יַעֲקֹב‎‎, Yaʿqob; грец. Ιάκωβος, лат. Iacobus Zebedaei; ? — 44) — один із дванадцяти апостолів Ісуса Христа. Вшановується усіма християнськими церквами як святий-великомученик. Народився у Галілеї. Син галілейського[1] рибалки Заведея. Брат апостола Івана Богослова. Один із найближчих учнів Христа. Убитий в Єрусалимі за наказом юдейського царя Ірода Агріппи І. Перший апостол-мученик, перший канонізований апостол. Єдиний з апостолів, смерть якого описана в Новому Заповіті. В іконографії часто зображається із мандрівним посохом, мушлею-гребінцем, паломницькою шапкою, або Яківським хрестом. Покровитель християнського воїнства, паломників. Вважався заступником іберійських християн під час хрестових походів і Реконкісти (Яків-Мавробійця). Особливо вшановується в країнах Піренейського півостроваІспанії та Португалії, а також їхніх колишніх колоніях в Латинській Америці та Філіппінах. Головні святині — Собор святого Якова в Єрусалимі, Ізраїль, та Катедральний собор святого Якова в Сантьяґо-де-Компостела, Галісія, Іспанія. День пам'яті — 25 липня (за григоріанським календарем), 30 квітня (за юліанським). Також — Яків Великий, Яків Старший (лат. Jacobus Maior), Сантьяго (ісп. Santiago, «святий Яків»).

Яків Зеведеїв
Guido Reni - Saint James the Greater - Google Art Project.jpg
Святий Яків (Гвідо Рені, 1636—1638)
Апостол, Великомученик
Народився 1 століття
Віфсаїда, Галілея, Північний округ, Ізраїль
Помер 44
Єрусалим, Юдея, Римська імперія
·обезголовлювання
Шанується усіма християнами
У лику святий
Головна святиня Катедральний собор в , Галісія (Іспанія)
День пам'яті 25 липня (григоріанський календар)
30 квітня (юліанський календар)
Патрон Акома Пуебло[en], ветеринари, вершники, хутровики, чинбарі, фармацевти; Гватемала, Нікарагуа, Іспанія, Сантьяго-де-Керетаро, Сауайо-де-Морелос
Медіафайли на Вікісховищі

Біблійні відомостіРедагувати

Яків Зеведеїв разом із своїм братом Іваном та апостолами Петром і Андрієм належить до перших покликаних Ісусом Христом (Мт. 4:21, Лк. 5:10). Цих чотирьох апостолів виділено у Новому Завіті серед кола апостолів, оскільки вони беруть участь у найважливіших подіях життя Ісуса. Ісус вирізняє його як одного з трьох наближених учнів, беручи з собою Петра, Якова та Івана на високу гору, яку часто ототожнюють з горою Фавор, де відбулося Преображення (Мт. 17:1). У Гетсиманському саду Яків також стає свідком тих важких подій (Мт. 26:37). Яків та Іван отримали всилу своєї стрімкої вдачі також назву Воанергез — сини грому (Мр. 3:17, Лк. 9:54). Після Воскресіння Ісуса Христа, Іван перебуває в Єрусалимі разом з іншими апостолами (Дії 1:13). Яків Зеведеїв і Матвій були вбиті мечем. Яків Зеведеїв проповідував у Єрусалимі і першим з апостолів постраждав за Христа. За наказом юдейського царя Ірода Агрипи (Дії 12:1-2) йому було відтято голову в Єрусалимі про що свідчать Євангелія від Марка та Матвія (Мр. 10:39, Мт. 20:23).

ПереданняРедагувати

 
Собор святого Якова у Сантьяго-де-Компостела

Климент Александрійський пише, що коли Якова вели на страту, його зрадник, побачивши мужність, з якою той йшов на смерть, підійшов до нього, впав на коліна у розкаянні і визнанні, що також вірує у Христа, і сказав, що Яків не повинен приймати смерть один. Їм обидвом стяли голови.

Згідно з переказами, після мученицької кончини апостола в 44 році на Святій землі, його останки були покладені в човен і пущені по хвилях Середземного моря. Чудовим чином цей човен приплив до Іспанії, де святий проповідував раніше, і був викинутий на берег в гирлі річки Ульї (там, де з’явиться пізніше місто). У 813 році, як свідчить церковний переказ, чернець-відлюдник Пелайо, що жив у цій місцевості, слідуючи за якоюсь дороговказною зіркою, виявив цей ковчег з мощами, які залишалися нетлінними.

Вшанування пам'ятіРедагувати

У 896–899 роках король Альфонс III видав указ, за ​​яким на місці знахідки над мощами була побудована невелика церква. Саме місце було названо Компостела (лат. Campus Stellae, «Місце, позначене зіркою»). Святий Яків, чудесно з’явився під час битви з маврами — Сантьяго Матаморос, став покровителем Іспанії та Реконкісти. Як апостол, що почав під час свого служіння далеку подорож зі Святої землі до Іспанії, став вважатися покровителем паломників.

ПатронРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. «Юда Іскаріот … був єдиним юдеєм серед апостолів, які всі були галілеяни» / Иуда Искариот // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос.)

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Яків (син Зеведеїв)