Авдієнко Яків Павлович

український радянський кінооператор і кінорежисер
(Перенаправлено з Яків Павлович Авдієнко)

Яків Павлович Авдіє́нко (нар. 5 листопада 1897, Покори — пом. 16 березня 1994, Київ) — український радянський кінооператор і кінорежисер; член Спілки кінематографістів України з 1957 року. Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1988 року.

Авдієнко Яків Павлович
Зображення
Зображення
Дата народження 24 жовтня (5 листопада) 1897
Місце народження Уссурійський край, Росія
Дата смерті 16 березня 1994(1994-03-16)[1] (96 років)
Місце смерті Київ, Україна
Громадянство  Російська імперія
 СРСР
 Україна
Alma mater Вищі художньо-технічні майстерні
Професія кінооператор, кінорежисер
Заклад Українська студія хронікально-документальних фільмів і Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого
Членство НСКУ
Нагороди
заслужений діяч мистецтв УРСР
IMDb ID 7834509

Біографія ред.

Народився 24 жовтня [5 листопада] 1897(18971105) року в селі Покорах Уссурійського краю (нині Росія). Закінчив 3 курси живописного факультету Вищих художньо-технічних майстерень у Москві.

1929 року, разом з групою любителів-операторів, на Коломенському паровозобудівному заводі зняв хронологічний фільм «Повний хід» і був прийнятий в штат кінофабрики «Міжробпомфільм». У 1931 році працював на кіностудії «Східкіно». У 1932 році перейшов на кіностудію «Мостехфільм». З 1933 року працював оператором «Союзкінохроніки». Був спеціальним кореспондентом у Краснодарському краї, де зняв ряд сюжетів про промисловість та сільське господарство Північного Кавказу.

У 1940–1970 роках працював режисером «Укркінохроніки». Одночасно протягом 1960–1970 років викладав на кінорежисерському факультеті Київського інституту театрального мистецтва. Помер у Києві 16 березня 1994 року.

Творчість ред.

Зняв фільми:

  • «Машинно-сінокісна станція» (1931; про сільське господарство);
  • «Подарунок Батьківщині» (1934; про сільське господарство);
  • «15 років Кабардино-Балкарській автономній області» (1932);
  • «Більшовицький врожай» (1936, разом з М. Поповим);
  • «Республіка юність» (1937);
  • «Жертви піратів врятовані» (1937);
  • «Радянський Карачай» (1938);
  • «Гірняки» (1939);
  • «Львів радянський» (1940, автор сценарію);
  • «Київ є і буде радянським» (1941);
  • «Битва за нашу Радянську Україну» (1943; разом із Олександром Довженком та Юлією Солнцевою);
  • «На радянському Дунаї» (1943);
  • «Перемога на Правобережній Україні» (1945; разом із Олександром Довженком та Юлією Солнцевою).
  • «За Карпатами» (1945);
  • «Пам'ятник Леніну» (1946, автор сценарію);
  • «Радянська Україна» (1947);
  • «Нова перемога мар'їнців» (1950);
  • «Знову в сім'ї єдиній» (1952);
  • «На фермах України» (1957);
  • «Поїзд дружби» (1960);
  • «Завжди з тобою» (1970).

Література ред.

  1. http://www.kinokolo.ua/cyclopedia/person.php/310