Яковлєв Яків Аркадійович

радянський державний діяч
(Перенаправлено з Яковлев Яків)

Я́ків Арка́дійович Я́ковлєв (справжнє прізвище Епште́йн; 9 (21) червня 1896, Гродно, Гродненська губернія, Російська імперія — 29 липня 1938(1938-07-29), Розстрільний полігон «Комунарка», Московська область, РРФСР, СРСР) — радянський партійний і державний діяч. Кандидат у члени ЦК КП(б)У (липень — жовтень 1918). Член ЦК КП(б)У (жовтень 1918 — березень 1919). Член Тимчасового ЦК КП(б)У (квітень — листопад 1920). Член Оргбюро ЦК КП(б)У (квітень — листопад 1920). Член Політбюро ЦК КП(б)У (квітень — листопад 1920). Член Центральної контрольної комісії ВКП(б) (травень 1924 — червень 1930). Член ЦК ВКП(б) (липень 1930 — грудень 1937). Академік Всесоюзної академії сільськогосподарських наук імені Леніна (1935).

Яковлєв Яків Аркадійович
рос. Яков Аркадьевич Яковлев
Ім'я при народженнірос. Яков Аркадьевич Эпштейн
Народився9 (21) червня 1896
Гродно, Гродненська губернія, Російська імперія
Помер29 липня 1938(1938-07-29)[1] (42 роки)
Розстрільний полігон «Комунарка», Московська область, РРФСР, СРСР
·розстріл[1]
ПохованняРозстрільний полігон «Комунарка»
Країна Російська імперія
 Українська РСР
 РРФСР
 СРСР
Діяльністьдержавний діяч, політик, журналіст
Alma materСанкт-Петербурзький політехнічний інститут[d][1]
Знання мовросійська
ПартіяВКП(б) (1938)[1]
У шлюбі зСоколовська Софія Іванівна

Вів підпільну антиукраїнську діяльність у Києві й Харкові, один із керівників Харківського січневого збройного повстання 1919 року проти Директорії.

Біографія

ред.

Народився 9 (21) червня 1896(18960621) року в єврейській родині вчителів у місті Гродно, тепер Білорусь. У 1913 році закінчив Білостоцьке реальне училище.

З вересня 1913 по січень 1917 року навчався на електромеханічному відділі Петроградського політехнічного інституту, закінчив чотири курси. Працював репетитором у Петрограді.

Член РСДРП(б) з листопада 1913 року.

Під час Першої світової війни проводив революційну роботу в Петрограді, був партійним працівником політехнічного інституту та Невського району.

У травні 1917 — квітні 1918 року — секретар Катеринославського міського комітету РСДРП(б), член Президії Катеринославської ради робітничих депутатів, редактор Катеринославської газети «Правда».

У травні — червні 1918 року — секретар Московського обласного бюро Спілки металістів.

У 1918—1919 роках вів підпільну антиукраїнську діяльність у Києві й Харкові. У липні — вересні 1918 року — уповноважений ЦК при підпільній партійній організації, завідувач відділу друку підпільного ЦК КП(б)У в Києві. У листопаді 1918 — січні 1919 року — голова Харківського підпільного ревкому і один із керівників Харківського січневого збройного повстання 1919 року.

У березні — червні 1919 року — голова Катеринославського губернського комітету КП(б)У.

У червні — вересні 1919 року — начальник Політичного відділу 14-ї армії РСЧА.

У липні — серпні 1919 року — голова Київського губернського комітету КП(б)У?.

У листопаді 1919 — січні 1920 року — голова виконавчого комітету Владимирської губернської ради.

У січні — лютому 1920 року — голова Катеринославського губернського комітету КП(б)У.

У лютому — березні 1920 року — голова Київського губернського комітету КП(б)У.

У березні — листопаді 1920 року — голова Харківського губернського комітету КП(б)У.

За роки перебування в Україні Яковлев належав до так званої «катеринославської групи», яка відновлювала в КП(б)У великодержавну централістичну лінію.

У 1920—1921 роках — член Головного управління політичної просвіти (Головполітпросвіту) Народного комісаріату просвіти РРФСР.

У листопаді 1921 — травні 1923 року — 2-й заступник завідувача агітаційно-пропагандистського відділу ЦК РКП(б). У травні 1923 — лютому 1924 року — 1-й заступник завідувача агітаційно-пропагандистського відділу ЦК РКП(б). Одночасно був заступником завідувача і завідувачем підвідділу преси цього ж відділу.

У листопаді 1923 — червні 1930 року — редактор газети «Крестьянская правда». У 1924—1928 роках — також редактор газети «Беднота».

У лютому — червні 1924 року — завідувач відділу преси ЦК РКП(б).

У 1926 — грудні 1929 року — заступник народного комісара робітничо-селянської інспекції СРСР.

7 грудня 1929 — 10 квітня 1934 року — народний комісар землеробства СРСР. Одночасно, у 1929—1931 роках — голова Всесоюзної Ради сільськогосподарських колективів (Колгоспцентру).

У березні 1934—1936 року — завідувач сільськогосподарського відділу ЦК ВКП(б).

У жовтні 1936 — жовтні 1937 року — 1-й заступник голови Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б).

29 липня — 11 серпня 1937 року — тимчасовий виконувач обов'язків 1-го секретаря ЦК КП(б) Білорусії.

12 жовтня 1937 року заарештований разом з дружиною Софією Соколовською (директором «Мосфільму») органами НКВС СРСР у Москві. За вироком ВКВС СРСР 29 липня 1938 року за звинуваченням в участі в контрреволюційній терористичній організації Яковлєва розстріляно. Розстріляний 29 липня 1938 року біля селища Комунарка. Посмертно реабілітований 5 січня 1957 року.

Брати — Давид і Ілля (репресовані і розстріляні у 1938 році)

Джерела

ред.
  1. а б в г д Т.Д. Лысенко как проект наркомзема Я.А. Яковлева, T.D. Lysenko as a Project of People’s Commissar for Agriculture Ya.A. Yakovlev // Историко-биологические исследования — 2015. — Т. 7, вып. 2. — С. 81–96. — ISSN 2076-8176; 2500-1221