Вікіпедія

Якимович Наталія Ярославівна

українська журналістка
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Якимович.

Ната́лія Яросла́вівна Якимо́вич (нар. 10 січня 1980, Львів) — українська журналістка, телеведуча, продюсерка. Галеристка, засновниця української галереї в Берліні Serpen Gallery.

Наталія Якимович
Народилася 10 січня 1980(1980-01-10) (44 роки)
Львів, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Місце проживання Київ
Діяльність продюсерка, телеведуча
Alma mater Факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка
Діти син Віктор (2004 р.н.)
Сайт facebook.com/natalka.yakymovych

Життєпис ред.

Народилася в сім'ї журналістів. Навчалась на факультеті журналістики Львівського університету, який закінчила з відзнакою. Ще студенткою почала працювати на телеканалі СТБ (ведучою та редактором програми "Вікна" і "Вікна.Опівночі", була продюсеркою та редакторкою політичних дебатів «Партія, панове!»).

2002 — редакторка, журналістка фільму «Обличчя протесту».

З 2005 року ведуча новин та гостьових студій на 5 каналі

У рейтингу журналу «Фокус» за 2006 рік на 24 місці серед сотні найкращих телеведучих України

Від березня 2007 — ведуча Новин, авторка і продюсерка проєкту «Обличчя. СІТІ» телеканалу СІТІ.

2008 - головний редактор телеканалу КІНО (нині 2+2).

2010 працювала над запуском каналу Новини ТРК «Україна», як старт-продюсерка. Редактор програми «События».

2011  - 1+1 продюсер авторської програми Олександра Ткаченка Tkachenko.UA.

2012 — продюсерка програми «Табу» з Миколою Вереснем.

З серпня 2013 — керівниця проєктів «1+1 Продакшн»:

  • 2013 — продюсерка стрічки про українських заробітчанок в Італії «Жінка банкомат»[1]
  • продюсер стрічки про ромів «Циганська кров»[2]
  • 2014 — виконавча продюсерка фільму-концерту «Тіна Кароль. Сила любові та голосу»[3]
  • креативна продюсерка фільму про захоплення Криму російськими військами «Операція Крим» (нагорода Телетріумф)[4]
  • продюсерка циклу «Зима, що нас змінила» канал «1+1»[5]
  • продюсер стрічки «Небесна сотня», спільно Вавилон'13 та 1+1 Продакшн[6]
  • З червня 2015 — ведуча авторського проєкту «Патріот.ua з Наталкою Якимович» на каналі 2+2[7]
  • З жовтня 2015 продюсерка-фрилансерка.
  • З 26 жовтня 2016 року ведуча програми «16+» в ефірах авторського проєкту Романа Скрипіна — skrypin.ua.
  • З 2018 – 2022рр. генеральна продюсерка кабельних каналів Film.ua Group.
  • 2018 – 2020 авторка та ведуча проєкту «До 36 і старше» каналу 36.6tv.
  • 2019 — авторка ідеї та продюсерка серіалу «Борщ. Секретний інгредієнт»[8], що виходив на каналі 1+1
  • 2020 — продюсерка документального фільму «Борщ. Секретний інгредієнт» Film.UA
  • 2021 – продюсерка циклу документальних фільмів про медичну реформу "Я лікар"
  • 2022 – живе і працює журналісткою в Берліні
  • 2023 – відкрила в Берліні українську галерею Serpen Gallery

Примітки ред.

  1. ↑ Фільм "Жінка-банкомат" дивіться онлайн на сайті 1+1. Офіційний сайт каналу 1+1 - 1plus1.ua. Процитовано 29 листопада 2016.
  2. ↑ Телеканал 1+1 (23 січня 2014), Документальний фільм «Циганська кров», процитовано 29 листопада 2016
  3. ↑ TinaKarol (14 лютого 2014), Тина Кароль. Фильм «Сила любви и голоса», процитовано 29 листопада 2016
  4. ↑ ТСН (14 березня 2014), Спецрепортаж. Операція Крим, процитовано 29 листопада 2016
  5. ↑ ТСН (3 квітня 2014), Небесна сотня. Зима, що нас змінила, процитовано 29 листопада 2016
  6. ↑ ТСН (3 квітня 2014), Небесна сотня. Зима, що нас змінила, процитовано 29 листопада 2016
  7. ↑ патріот якимович - YouTube. www.youtube.com. Процитовано 29 листопада 2016.
  8. ↑ Апостолова, Лілія (14 жовтня 2020). Наталка Якимович про фільм «Борщ»: «Варто йти в кіно ситими, бо під час перегляду дуже хочеться борщу». detector.media (укр.). Процитовано 17 серпня 2021.

Посилання ред.


  Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Якимович_Наталія_Ярославівна&oldid=42390635