Якименко Федір Степанович
Фе́дір Степа́нович Яки́менко (лат. Fedir Stepanovych Yakymenko, фр. Théodore Akimenko, 20 лютого 1876, Харків — †3 січня 1945, Париж) — український композитор, піаніст і педагог. Рідний брат українського композитора Якова Степового (псевдонім Якова Якименка).
Якименко Федір Степанович | |
---|---|
Народився |
20 лютого 1876[1][2] Харків, Російська імперія[1][3] |
Помер |
3 січня 1945[2][4][5] (68 років) Париж, Франція |
Поховання | Батіньйоль |
Громадянство (підданство) |
![]() |
Місце проживання | |
Діяльність | музикант, композитор, музичний педагог, піаніст |
Alma mater | Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова[3] |
Вчителі | Балакирев Мілій Олексійович[3], Лядов Анатолій Костянтинович[3] і Римський-Корсаков Микола Андрійович[3] |
Брати, сестри | • Степовий Яків Степанович |
ЖиттєписРедагувати
Родом з села Піски поблизу Харкова. Десятилітнім хлопцем Якименко був відібраним до Придворної капели у Петербурзі. У 1886 — 1895 рр. навчався гри на фортепіано у російського композитора і піаніста М. Балакірєва. 1900 р. закінчив Петербурзьку консерваторію (по класу композиції у М. Римського-Корсакова та А. Лядова). З 1897 р. працював учителем на диригентських курсах Придворної капели. Згодом став директором музичних шкіл у Тбілісі на Кавказі (1901 — 1903 рр.) та в Ніцці (Франція, 1903 — 1906 рр.). У 1914 році його запросили викладати композицію і теорію музики до Санкт-Петербурзької консерваторії (працював до 1923 р.). Серед його учнів — видатний композитор ХХ століття Ігор Стравінський.
Після короткого перебування у Харкові з 1924 року деякий час працював професором музичного відділу Українського Вищого Педагогічного Інституту ім. М. Драгоманова у Празі . З того часу походить його «Практичний курс науки гармонії у двох частинах з задачником» (Прага, 1925 р.). Серед його учнів були 3. Лисько, М. Колесса та інші. Крім педагогічної праці, Якименко виступав як піаніст-концертант і диригент хору. З 1928 р. жив у Франції (Ніцца, Париж), де й помер. Похований у Парижі на цвинтарі Батіньйоль, (29 поле).
ТворчістьРедагувати
Композитор Якименко — один з визначних представників неоромантичної течії в музиці ХХ ст. з помітним впливом імпресіонізму. Твори Федора Якименка позначені деяким впливом сучасного йому модерністичного напряму. Чільне місце у його творчості посідає інструментальна музика: 2 Симфонії, Симфонічні поеми, оркестрова Сюїта, Увертюра, струнне тріо, Соната для віолончелі, Сонати для скрипки, численні фортепіанні твори (Сонати, Сонати-фантазії, «Українська сюїта», Прелюди, Етюди). Деякі твори Якименка побудовані на мелодиці українських народних пісень. Якименко — автор численних солоспівів (серед яких — на слова Олександра Олеся), церковних творів («Отче наш», «Херувимська» та ін.) та хорових обробок українських народних пісень. Чимало з-поміж творів Якименка побачили світ у німецьких, французьких, російських та українських видавництвах. Значна частина з них зберігається у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського та Національної бібліотеки Франції (BNF).
ТвориРедагувати
- Опера «Фея снігів», балет (назва невід.),
- «Лірична поема» для оркестру, (Poema lirico per orchestra),
- Увертюра для оркестру (Ouverture per orchestra)
- Дві п'єси для скрипки та фортепіано (2 Morceaux pour violon et piano), Op. 9
- Еклог (Éclogue en fa mineur pour cor anglais (ou alto, ou violon) et piano), Op. 12 (1900)
- Романс мі-мінор для альта з фортепіано (Romance en mi mineur pour alto et piano), Op. 13 (1902)
- Маленька балада для кларнета з фортепіано (Petite Ballade for Clarinet and Piano) (1903)
- «Ідилія» для флейти та фортепіано (Idylle pour flûte et piano), Op. 14
- «Колискова» для фортепіано (Berceuse pour piano), Op. 15
- «На краю вогню» для фортепіано (Au coin du feu pour piano), Op. 28
- «Два Фантастичні ескізи» для фортепіано (2 Esquisses fantastiques pour piano), Op. 33
- Соната для скрипки та фортепіано (Sonates pour violon et piano)
- П'єси для фортепіано (Pièces pour piano seul)
- «Фантастична соната» для фортепіано (Sonata fantastica per pianoforte)
Роботи празького і паризького періодів творчості композитора позначені великим інтересом до українських тем і сюжетів:
- Op. 71 — Шість українських п'єс для ф-но на 4-руки (6 Pieces ukrainiennes, for piano 4 hands (Paris, 1925)
- Op. 81 — Перший симфонічний балет «На українських пагорбах» для великого оркестру (Premier Ballet symphonique // (Sur les collines de l'Ukraine) // pour grand orchestre (manuscript, sans date, French National Library. Revised May-June 1935, as with Op.84 below.).
- Op.90 — Сім мелодій 7 (рукопис) Melodies (Ukrainian texts by Natalia Lik?) (manuscript)
- Op.91 — «Романси та пісня на українські вірші» (Romances and Songs after Ukrainian poems) (Belaïeff, 1937)
Ряд інструментальних п'єс, романси, квартет, тріо, фортепіанні п'єси на теми українських пісень.
Збірка обробок пісень для хору
- Список творів Ф. Якименка на IMSLP
ПриміткиРедагувати
- ↑ а б В. Акименко // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 1. — С. 15.
- ↑ а б ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в г д е Who's Who in Music: A Biographical Record of Contemporary Musicians — 2 — London, New York City: 1915. — P. 2.
- ↑ International Music Score Library Project — 2006.
- ↑ Czech National Authority Database
ЛітератураРедагувати
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Маценко П. Якименко Федір Степанович. Вінніпеґ 1954.
- Муха А. Композитори України та української діаспори. — К. : 2004. — ISBN 966-8259-08-4.
ПосиланняРедагувати
- Якименко (Акименко) Федір // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2121-2122. — 1000 екз.
- Марко Роберт Стех, «Очима культури» № 86. Яків Степовий (Якименко) і Федір Якименко