Язопас Ґедрайтіс (1754-1838) — литовський письменник і католицький діяч. Автор перекладу Нового Завіту литовською мовою, який не був затверджений Папою Римським.

Язопас Ґедрайтіс
Релігія: католицизм
Титулування: єпископ
Дата народження: 24 липня 1754(1754-07-24)
Місце народження: Литва
Дата смерті: 17 липня 1838(1838-07-17) (83 роки)
Місце смерті: Литва
Країна:  Річ Посполита
Нагороди: Орден Святого Станіслава, Орден Святої Анни 1 ступеня
CMNS: Язопас Ґедрайтіс у Вікісховищі

Життєпис ред.

Язщопас Ґедрайтіс народився 24 липня 1754 в маєтку Коссаковщізне (лит. Kamaraučizna[lt]) поблизу Вільнюса в сім'ї нащадка стародавнього литовського княжого роду[1] ротмістра військ литовських князя Яна[2].

 
Князь Язопас Гедройц

У 1771 Ґедрайтіс вступив до Віленської духовної семінарії і ще під час перебування там, за підтримки іменитого дядька, отримав звання каноніка Інфлянтського.

У 1781 Ґедрайтіс був посвячений у капелани з призначенням плебаном в Лажев і поїхав до Риму для отримання подальшої освіти. Проживши там до 1785, подорожував Італією і Францією, рік пробув у Парижі і через Нідерланди та Німеччину повернувся на батьківщину.

Після повернення з-за кордону призначений у 1786 схоластиком жемайтським, у 1788 — першим прелатом і архідияконом жемайтським і в 1790 — коад'ютором свого дядька, єпископа Жемайтського князя Яна Стефана Ґедрайтіса, і єпископом Ортозійським «in partibus infidelium». У цьому ж році нагороджений польським орденом Святого Станіслава.

У 1795 році Язопас Ґедрайтіс їздив доСанкт-Петербурга в якості делегата від духовенства і обивателів князівства Жемайтського і отримав від Катерини II діамантовий хрест.

У 1801, по смерті свого дядька, став єпископом Жемайтським.

У 1829 нагороджений орденом Святої Анни 1-го ступеня.

Будучи членом Російського біблійного товариства, всупереч традиціям римської католицької церкви, котра не хотіла робити Святе Письмо доступним для народу, Ґедрайтіс, за підтримки могилевського архієпископа Станіслава Богуш-Сестренцевича переклав Новий Завіт литовською мовою і надрукував власним коштом. Цей переклад, що не цілком відповідав Вульгаті, накликав на Ґедрайтіса осуд і догану Папи Римського і був вилучений з обігу.

Князь Язопас Ґедрайтіс помер 17 липня 1838 в Ольсядах (лит. Alsėdžiai[lt]) і був похований у Ворнях, в усипальниці жемайтських єпископів.

Вкінці XIX — напочатку XX століття на сторінках Російського біографічного словника під редакцією А. А. Половцова говорилося: «Князь Ґедрайтіс належить до числа чудових литовських діячів. Він вчив словом і прикладом, що духовна і розумова діяльність і народна просвіта в Литві повинні виходити від освічених литвинів, і до самої смерті був зайнятий пошуком коштів для просвіти Жемайтського народу: засновував парафіяльні школи, повітові училища та гімназії…»

Примітки ред.

Література ред.

  • Dunin-Borkowski, «Almanach błękitny», 30.
  • «Wielka Encyklopedya powszechna illustrowana», t. XXIII, 990-991;