Гедройці

Ґедройці (лит. Giedraičiai; пол. Giedroyciowie) — литовський княжий рід гербу «Гіпоцентавр».

Гедройці

Гіпоцентавр
Підданство:	Річ Посполита

Походження

Згідно з родовою легендою XVI ст. походить від легендарного литовського князя Ґедруса. В XIV–XVI століттях деякі представники цієї родини переселилися на територію сучасних Білорусі, Росії й України.

Після останнього розділу Речі Посполитої між Росією, Австрією і Пруссією у 1795 році багато представників цього роду були позбавлені шляхетського титулу і дворянського положення в Російській імперії. Члени родини були вислані в Архангельськ, Читу та Іркутськ, їхнє майно і землі — конфісковані. Після закінчення терміна заслання їм не дозволили повернутися на місця попереднього проживання, члени родини перебували під наглядом царської поліції.

Родовід

Ґедрус (?—1267) — традиція вважає його першим князем ґедройцьким (?—1264/1266 рр.), який заснував Ґедройці. Після загибелі Тройната поставлений Войшелком полоцьким князем (1264/ 1266 — 1267 рр.).
- Гінвіл Ґедрусович^{[джерело?]} — легендарний князь Ґедройців.
  - Гурда Ґінвілович^{[джерело?]} (?—1367) — легендарний князь Ґедройців.
    - Довмонт Ґурдович^{[джерело?]} (?—1400) — князь Ґедройців.
      - Олександр
      - Гагуліс
        Юрага-Юрій Ґурдович^{[джерело?]} — легедарний князь, засновник роду Ґедройців-Юрага.
      - Петро Ґедройць
        Михайло Ґедройць (?—1485)
      - Ягайло-Адальберт Ґедройць (?—1450)
        Бартоломей Ґедройць (?—1526)
        Матеуш Бартоломейович Ґедройць^{[джерело?]} (бл. 1500—1563) — державний діяч Великого князівства Литовського, підвоєвода віленський (1560—1563), маршалок господарський (1562—1563)
        Мельхіор Матеушович Ґедройць^{[джерело?]} (?—1608) — єпископ Жемайтійський, видавець перших друкованих книг на литовській мові.
        
        Мартін Матеушович Ґедройць^{[джерело?]} (?—1621) — державний діяч Великого князівства, полководець.
    - Тулунт Ґурдович (?) — легендарний литовський князь.

Відомі представники

Михайло Гедройць^[pl] (?—1485) — блаженний, прийняв священство, прославився чудотворенням.
Ґедройць Флоріян — козацький ватажок
Князь Мельхіор Ґедройць (?—1608) — єпископ жемайтійський, видавець перших друкованих книг литовською мовою.
Князь Ромуальд Ґедройць (1750—1824) — один зі сподвижників Костюшка.
Князь Ґедройц, Юзеф Арнульф (1754—1838) — єпископ жмудський; публіцист, просвітник і перекладач; член Російського біблійного товариства.
Княжна Віра Гнатівна Ґедройць (1870—1932) — одна з перших в Російській імперії, а надалі в Україні жінок-хірургів, поетеса і письменниця.
Костянтин Каетанович Ґедройц (1872—1932) — російський і радянський ґрунтознавець-агрохімік, академік АН СРСР.
Князь Михайло Михайлович Ґедройць (1856—1931) — російський генерал, герой російсько-японської війни.
Князь Микола Антонович Ґедройць (1860?—1933?) — меценат, засновник художніх музеїв в Миколаєві, Херсоні, Маріуполі, Дніпрі, Сумах та ряді міст Криму, Будинку-Музею Іллі Рєпіна в Чугуєві Харківської області. Автор ідеї Пересувних Художніх виставок і перший її реалізатор. Морський офіцер, випускник Санкт-Петербурзької Академії Мистецтв.
Князь Володимир Цесаревич Ґедройць (1873—1941) — камергер імператорського двору Росії.
Раїса Адамівна Ґедройць (Кудашева) (1878—1964) — автор вірша «В лесу родилась елочка».
Єжи Ґедройць (1906—2000) — польський публіцист, політик, мемуарист.
Ґедройць, Олексій Миколайович (1923—1992) — учитель, перекладач і письменник.
Ґедройць, Аня Олексіївна (р. 1949) — актриса.
Кокі Ґедройц (р. 1962) — британський кіно- і телережисер.
Мел Ґедройц (р. 1968) — британська телеведуча, комік, актриса.

Джерела

Zenonas Ivinskis: GIEDRAIČIŲ GIMINĖ [Архівовано 9 вересня 2006 у Wayback Machine.]