Відкрити головне меню

Яворі́вка — село Калуського району Івано-Франківської області.

село Яворівка
Kałusz okolice 1889.jpg
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Калуський район
Рада/громада Ріп'янська сільська рада
Код КОАТУУ 2622886003
Основні дані
Засноване 1785
Населення 355
Площа 11,28 км²
Густота населення 31,47 осіб/км²
Поштовий індекс 77354
Телефонний код +380 03472
Географічні дані
Географічні координати 48°57′59″ пн. ш. 24°26′11″ сх. д. / 48.96639° пн. ш. 24.43639° сх. д. / 48.96639; 24.43639Координати: 48°57′59″ пн. ш. 24°26′11″ сх. д. / 48.96639° пн. ш. 24.43639° сх. д. / 48.96639; 24.43639
Водойми Луква
Місцева влада
Адреса ради 77354, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Ріп’янка, вул. Івана Франка,3 , тел. 6-09-47
Карта
Яворівка. Карта розташування: Україна
Яворівка
Яворівка
Яворівка. Карта розташування: Івано-Франківська область
Яворівка
Яворівка
Мапа

Зміст

ІсторіяРедагувати

Яворівська церква святого Михайла згадується 1684 року в реєстрі катедратика (столового податку), святого Архістратига Михаїла — у реєстрі Духовенства, церков і монастирів Львівської єпархії 1708 року і протоколах генеральних візитацій Львівсько-Галицько-Камянецької єпархії 1740–1755 рр. (10 парохіян-господарів).

В 1880 році за переписом у селі було 304 мешканці. В 1881 році за шематизмом був 321 греко-католик, церква належала до греко-католицької парафії у селі Ріп'янка[1].

У 1939 році в селі проживало 570 мешканців (540 українців, 10 поляків і 20 євреїв)[2]. Село належало до ґміни Подміхалє Калуського повіту Станіславського воєводства.

Село розміщене на краю Чорного лісу і жителі у сорокових роках брали активну участь у партизанському русі та його підтримці. В січні 1946 р. для боротьби з УПА в кожному селі був розміщений гарнізон НКВД, в Яворівці — з 300 осіб (на допомогу готові були 1300 в Калуші, 300 — в Ріп'янці і т. д.).

У 1950 році мешканців села було переселено в Миколаївську область. 19 серпня 1950 р. рішенням Калуського райвиконкому № 310 наказано зруйнувати дерев’яну церкву з 1953 року, оскільки з точки зору комуністів вона не становила архітектурної цінності. Тяжким і довгим було повернення на рідну землю, та й не усі повернулися.

Соціальна сфераРедагувати

  • Народний дім.
  • ФАП.
  • 109 дворів, 357 мешканців.
  • Школа 1-4 класи.

ВулиціРедагувати

У селі є вулиці[3]:

  • Лесі Українки
  • Царинська

ПриміткиРедагувати