Юстин Філософ

(Перенаправлено з Юстин Мученик)

Юстин Філософ[5], відомий також як Юстин Мученик та святий Юстин (100165) — релігійний філософ, богослов, учитель Церкви, один із перших християнських апологетів, визначний інтерпретатор теорії логосу. Більшість із його робіт втрачено, залишилися лише дві апології і один діалог. Його вшановують як святого в католицькій, англіканській та православній церквах.

Юстин Філософ
Народився 100[1][2][…]
Наблус, Західний берег річки Йордан
Помер 165
Рим, Римська імперія
·обезголовлення
Країна Стародавній Рим
Діяльність філософ, богослов
Знання мов давньогрецька[4]
Конфесія християнство

День Юстина святкується 1 червня.

Життєпис ред.

Про життя Юстина здебільшого відомо з його власних творів. Він народився у Палестині, у місті Флавія-Неаполіс, у родині язичників і визначає себе гоєм. Його дід Вакх мав грецьке ім'я, а дід Пріск —латинське. Він отримав грецьку освіту. Він розповідає, що спочатку відвідував школу філософів-стоїків, які не змогли пояснити йому, що таке Бог. Він звернувся до перипатетика, але той був надто ласий на гроші. Піфагореєць вимагав від нього спочатку вивчити музику, астрономію й геометрію, до чого в нього бажання не було. Врешті-решт він пристав до платоніка, який оселився у місті, а потім зустрів старого сирійського або палестинського християнина, який почав з ним розмову про Бога, і наполягав на тому, що свідчення пророків надійніші, ніж філософські розмірковування. Ці докази зародили у душі Юстина віру в Бога і привели його до християнства. Сильне враження на нього мала безстрашна поведінка християн перед мученицькою стратою. Вважається, що навернення Юстина сталося в Ефесі, хоча могло бути будь-де між Палестиною і Римом.

Тоді він став філософом сам і мандрував світом, несучи людям своє учення. За правління Антонія Пія він прибув до Рима й започаткував свою школу. За правління Марка Аврелія на нього донесли владі. Його віддали під суд міського префекта і відрубали голову. Зберігся протокол допиту. Мощі святого зберігаються в церкві Іоанна Хрестителя в Сакрофано.

Творчість ред.

 
Iustini opera, 1636

Дві Апології Юстина звернені до римлян і Римського сенату, зокрема. У них Юстин намагається захистити християн від неправдивих звинувачень. Він викладає християнське вчення, звертаючись до мови грецької філософії, в традиції платонізму. Юстин не вдовольняється твердженнями про невинність християн і відстоювання «людей будь-якої раси, яких несправедливо ненавидять і переслідують»[6]. Філософ виражає свою віру через категорію істини в платоновому розумінні, де християнство є завершенням пошуків пізнання божественної сутності. Але це пізнання не може залишатися тільки пасивним спогляданням, воно повинно виражатися як втілення справедливості в практичних вчинках. Юстин підкреслює п'ять християнських чеснот: любов до ворогів, терпимість, чистоту, повагу до правди і безстрашність перед лицем смерті. Християнська любов є в розумінні філософа особливою ознакою релігії. Для нього мораль і любов є ознаками християнина, і те, як він живе, є свідченнями на користь його вірності істині. Християнська доктрина є завершенням філософських пошуків Бога.

На погляд Юстина Платон є тим духовним мостом, через який розум може осягнути істинність пророцтв Старого Заповіту. У Богові слід бачити унікальну й вищу сутність, яку філософи називають логосом. Уся історія Духа, Його пошуків знаходить свою останню правду в Христі, Який є інкарнацією логосу, що освітлює шлях люському пізнанню. Христос — це вища істина, з якої почалося творіння, і яка набрала тілесної форми, щоб навчати правді людей.

Юстин поміщає філософію в дуже тісні рамки. Для нього її предмет це пошук єдиної й вищої істини, якій філософія повинна служити. Це служіння включає в себе й боротьбу зі світом, оскільки римський уряд переслідує християн за віру. Юстин звертається до римлян зі словами: не лякайтеся брутальної сили упереджень і марновірства, не поступайтеся тиску натовпу невігласів, не виносіть вироків в умовах нерозумного поспіху під вливом ницих наклепів! Ви можете нас убити, але ви не можете завдати нам шкоди[7].

Примітки ред.

  1. Gran Enciclopèdia CatalanaGrup Enciclopèdia, 1968.
  2. Catalogue of the Library of the Pontifical University of Saint Thomas Aquinas
  3. AlKindi
  4. CONOR.Sl
  5. Юстин Філософ. ВУЕ (укр.). Процитовано 15 серпня 2022. 
  6. Charles Munier, op. cit., p. 57.
  7. Justin, Apologie I, 2, 1.

Джерела ред.

  • Philippe Bobichon, Justin Martyr: Dialogue avec Tryphon (Dialogue with Trypho), édition critique, Editions Universitaires de Fribourg, 2003. Vol. I: Introduction, Texte grec, Traduction [1]
  • Charles Munier, L'Apologie de Saint Justin, philosophe et martyr, Fribourg, 1994, coll. " Paradosis XXXVIII ". Étude historique et théologique de l'Apologie.
  • "Sulieri Venakhi", I, The First and Second Apology of Saint Justin Philosopher and Martyr, translated from Old Greek into Georgian, submitted with preface and comments by a monk Ekvtime Krupitski, Tbilisi Theological Academy, Tsalka, Sameba village, Cross Monastery, "Sulieri venakhi" Publishers, Tbilisi, 2022, ISBN 978-9941-9676-1-0
  • "Sulieri Venakhi", II, Saint Justin Martyr's dialogue with Trypho the Jew, translated from Old Greek into Georgian, submitted with preface and comments by a monk Ekvtime Krupitski, Tbilisi Theological Academy, Tsalka, Sameba village, Cross Monastery, "Sulieri venakhi" Publishers, Tbilisi, 2019, ISBN 978-9941-8-1570-6