Юрій Семенович Олелькович-Слуцький

Юрій (I) Семенович Оле́лькович-Слуцький, інколи Юрій Слуцький (бл. 1492 — 17 квітня 1542) — русько-литовський князь, державний діяч, член Ради Панів Великого князівства Литовського, удільний князь Слуцький і Копильський (15031542), єдиний син та наступник князя Семена Михайловича Олельковича-Слуцького від шлюбу з княжною Анастасією Іванівною Мстиславською. Гедимінович, потомок Великого князя Литовського Гедиміна в 7-му коліні та близький родич династії королів Польщі та великих князів Литви Ягеллонів. Підтримував політичні плани шваґра — князя Костянтина Острозького.

Юрій Семенович Слуцький
біл. Юры Алелькавіч
Юрый Сямёнавіч Слуцкі.jpg
Юрій І, князь Слуцький, з книги Б. Папроцького "Гніздо цноти"
Псевдо Юрій Олелькович
Народився близько 1492
Помер 17 квітня 1542
Країна Flag of the Grand Duchy of Lithuania 1792.svg Велике князівство Литовське
Національність русин
Титул князь
Посада Князь слуцький і копильський
Конфесія православ'я
Рід Олельковичі
Батько Семен Михайлович Олелькович
Мати Анастасія Слуцька
Родичі батько Семен Михайлович Слуцький
мати Анастасія Слуцька
У шлюбі з Олена Радзивілл
Діти сини Семен Юрійович Слуцький,
Юрій ІІ Юрійович Слуцький
Герб

БіографіяРедагувати

Змолоду брав участь у битвах проти татар, московитів. 1508 року боронив обложений князем Михайлом Глинським Слуцьк. 1511 року під командуванням черкаського намісника Андрія Немировича брав участь у битві проти татар біля урочища Рутка (20 миль від Києва). Відзначився в битві під Оршею 8 вересня 1514 року. Князь ККостянтин Острозький разом з ним 20 листопада 1524 року у Львові підтримав претензії Лаврівського Святоонуфріївського монастиря на певні «ґрунти».[1] 1527 року разом з черкаським старостою Остафієм Дашковичем командували в сутичках під Черкасами,[2] Каневом (Битва під Ольшаницею 27 січня 1527[3]), де були розгромлені нападники-татари. За пописом 1528 року виставляв 433 коня.[4] 8 лютого 1535 король надав йому одноразовий привілей призначати архимандрита Києво-Печерського монастиря.

Сім'яРедагувати

1530 (чи 1531) року одружився з княжною Оленою Радзивілл (?—1546), дочкою канцлера великого литовського Миколи «amor Poloniae» Радзивілла та його дружини Єлизавети Сакович. Діти:

  • Семен — князь Слуцький (1542—1560), потомства не залишив
  • Юрій — князь Слуцький (1560—1578)
  • Софія — дружина Юрія Ходкевича з 1558 року.

ВласністьРедагувати

Був власником величезних земельних володінь у Білорусі.

ПриміткиРедагувати

  1. Мицько Ігор. Костянтин Іванович Острозький та Церква Галичини Архівовано 8 серпень 2014 у Wayback Machine.. — Випуск 18. — С. 65.
  2. Czerkasy // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 804. (пол.) — S. 804. (пол.)
  3. Вирський Д. Татарська війна взимку… — С. 213.
  4. Вирський Д. Татарська війна взимку… — С. 216.

ДжерелаРедагувати

  • Вирський Д. Татарська війна взимку: опис битви під Ольшаницею 1527 р. Й. Л. Деція // Український історичний журнал. — К., 2008. — № 5 (482) (вер.—жовт.). — С. 210—216. — ISSN 0130-5247.
  • Войтович Л. 4.10. Олельковичі-Слуцькі // Князівські династії Східної Европи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Монографія. — Львів, 2000.
  • Войтович Л. Княжа доба: портрети еліти. — Біла Церква : Видавець Олександр Пшонківський 2006. — С. 644—645.
  • Kowalska H., Wiśniewski J. Olelkowicz Jerzy (Jurij Semenowicz) (ok. 1492—1542) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978. — T. XXIII/4, zeszyt 99. — S. 741—743. (пол.)

ПосиланняРедагувати