Юрій Семенович Олелькович-Слуцький

Юрій (I) Семенович Оле́лькович-Слуцький, інколи Юрій Слуцький (бл. 1492 — 17 квітня 1542) — русько-литовський князь, державний діяч, член Ради Панів Великого князівства Литовського, удільний князь Слуцький і Копильський (15031542), єдиний син та наступник князя Семена Михайловича Олельковича-Слуцького від шлюбу з княжною Анастасією Іванівною Мстиславською. Гедимінович, потомок Великого князя Литовського Гедиміна в 7-му коліні та близький родич династії королів Польщі та великих князів Литви Ягеллонів. Підтримував політичні плани шваґра — князя Костянтина Острозького.

Юрій Семенович Слуцький
біл. Юры Алелькавіч
Юрый Сямёнавіч Слуцкі.jpg
Юрій І, князь Слуцький, з книги Б. Папроцького "Гніздо цноти"
Псевдо Юрій Олелькович
Народився близько 1492
Помер 17 квітня 1542
Громадянство
(підданство)
Alex K Grundwald flags 1410-03.svg Велике князівство Литовське
Національність русин
Титул князь
Посада Князь слуцький і копильський
Конфесія православ'я
Рід Олельковичі
Батько Семен Михайлович Олелькович
Мати Анастасія Слуцька
Родичі батько Семен Михайлович Слуцький
мати Анастасія Слуцька
У шлюбі з Олена Радзивілл
Діти сини Семен Юрійович Слуцький,
Юрій ІІ Юрійович Слуцький
Герб

БіографіяРедагувати

Змолоду брав участь у битвах проти татар, московитів. 1508 року боронив обложений князем Михайлом Глинським Слуцьк. 1511 року під командуванням черкаського намісника Андрія Немировича брав участь у битві проти татар біля урочища Рутка (20 миль від Києва). Відзначився в битві під Оршею 8 вересня 1514 року. Князь ККостянтин Острозький разом з ним 20 листопада 1524 року у Львові підтримав претензії Лаврівського Святоонуфріївського монастиря на певні «ґрунти».[1] 1527 року разом з черкаським старостою Остафієм Дашковичем командували в сутичках під Черкасами,[2] Каневом (Битва під Ольшаницею 27 січня 1527[3]), де були розгромлені нападники-татари. За пописом 1528 року виставляв 433 коня.[4] 8 лютого 1535 король надав йому одноразовий привілей призначати архимандрита Києво-Печерського монастиря.

Сім'яРедагувати

1530 (чи 1531) року одружився з княжною Оленою Радзивілл (?—1546), дочкою канцлера великого литовського Миколи «amor Poloniae» Радзивілла та його дружини Єлизавети Сакович. Діти:

  • Семен — князь Слуцький (1542—1560), потомства не залишив
  • Юрій — князь Слуцький (1560—1578)
  • Софія — дружина Юрія Ходкевича з 1558 року.

ВласністьРедагувати

Був власником величезних земельних володінь у Білорусі.

ПриміткиРедагувати

  1. Мицько Ігор. Костянтин Іванович Острозький та Церква Галичини Архівовано 8 серпень 2014 у Wayback Machine.. — Випуск 18. — С. 65.
  2. Czerkasy // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1880. — Т. I : Aa — Dereneczna. (пол.) — S. 804. (пол.)
  3. Вирський Д. Татарська війна взимку… — С. 213.
  4. Вирський Д. Татарська війна взимку… — С. 216.

ДжерелаРедагувати

  • Вирський Д. Татарська війна взимку: опис битви під Ольшаницею 1527 р. Й. Л. Деція // Український історичний журнал. — К., 2008. — № 5 (482) (вер.—жовт.). — С. 210—216. — ISSN 0130-5247.
  • Войтович Л. 4.10. Олельковичі-Слуцькі // Князівські династії Східної Европи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Монографія. — Львів, 2000.
  • Войтович Л. Княжа доба: портрети еліти. — Біла Церква : Видавець Олександр Пшонківський 2006. — С. 644—645.
  • Kowalska H., Wiśniewski J. Olelkowicz Jerzy (Jurij Semenowicz) (ok. 1492—1542) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978. — T. XXIII/4, zeszyt 99. — S. 741—743. (пол.)

ПосиланняРедагувати