Карпенко Юрій Олександрович
| Карпенко Юрій Олександрович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 29 вересня 1929 Малин, УРСР, СРСР |
| Помер | 10 грудня 2009 (80 років) Одеса, Україна |
| Країна |  СРСР→ Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | мовознавець |
| Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка |
| Галузь | ономастика, діалектологія |
| Заклад | Одеський національний університет імені І. І. Мечникова |
| Посада | завідувач кафедри |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор філологічних наук |
| Членство | НАНУ |
Карпе́нко Ю́рій Олекса́ндрович (29 вересня 1929, Малин, УРСР, СРСР — 10 грудня 2009, Одеса, Україна) — український мовознавець, доктор філологічних наук, професор , академік АН ВШ України, член-кореспондент НАН України.
Біографія
ред.Ю. О. Карпенко народився 29 вересня 1929 року на Житомирщині. У 1953 році з відзнакою закінчив філологічний факультет Львівського університету. В 1953—1956 роках навчався в аспірантурі в Чернівецькому університеті. Згодом працював викладачем кафедр української мови, загального мовознавства, а з 1958 року — завідувачем кафедри загального мовознавства, з 1965 року — деканом філологічного факультету Чернівецького університету. З 1968 року працював в Одеському університеті завідувачем кафедри загального і слов'янського мовознавства, з 1978 року — завідувачем кафедри російської мови, з 1991 року — завідувачем кафедри української мови, з 2001 року — професором кафедри української мови.
Помер 10 грудня 2009 року в Одесі.
Наукова діяльність
ред.В 1956 році захистив дисертацію «Історія форм кількісних численників в українській мові» на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук. В 1967 році захистив докторську дисертацію «Топонімія Буковини». В 1968 році присвоєно вчене звання професора.
Академік АН вищої школи України (1996 р.), член-кореспондент НАН України (2006 р.).
Докладно вивчив топонімію Буковини та Одещини, розробив концепції топонімічної системи, взаємовідношення власних і загальних назв, принципів ономастичної етимології, функціонування власних назв у художньому тексті. Очолював укладання і є співавтором семи топонімічних словників (наприклад, «Топонімія південно-східної Одещини» (1975 р.), «Гідронімія Нижнього Подністров'я» (1981 р.))
Підготував 62 кандидати наук і 5 докторів наук.
Був членом редколегії республіканського журналу «Мовознавство», відповідальним редакотором періодичного видання «Записки з ономастики». Опублікував 485 наукових праць.
Деякі праці
ред.- Топонімія Буковини. — К.: Наукова думка, 1973. — 238 с.
- Названия звездного неба. — М.: Наука, 1981. — 184 с.
- Вступ до мовознавства: Підручник…- К.: Вища школа, 1983. — 190 с.
- Фонетика і фонологія сучасної української літературної мови: Учб. посібник. — Одеса: Чорномор'я, 1996. — 148 с.
- Українська гіпотеза// Мовознавство. — 1993. — № 5. — С. 3 — 8.
- Літературна ономастика Ліни Костенко. О. 2008
- Традиції та новаторство в розвитку українського іменника//Мовознавство. 2009.
- Гуцульська й бойківська гідрономія і оронімія Східних Карпат: спільне і відмінне //Народознавчі зошити. Л..1998.Ч.3(21)
Родина
ред.Дружина — Карпенко Муза Вікторівна, кандидат філологічних наук, доцент, працювала на кафедрі російської мови Одеського державного університету.
Дочка — Карпенко Олена Юріївна, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри граматики англійської мови Одеського національного університету.
Син — Карпенко Олексій Юрійович, кандидат наук, працював в Одеському політехнічному інституті.
Література
ред.- Енциклопедія Сучасної України//Київ, 2012, том 12, стр 384. ISBN978-966-02-7305-4 (том 12)
- Українська мова. Енциклопедія / Під ред. Русанівського В. М. та ін. — Вид 3. — К.: Українська енциклопедія, 2007.
- Професори Одеського (Новоросійського) університету: Біографічний словник. — Т. 3: К — П. — 2-е вид., доп./ Відп. ред. В. А. Сминтина. — Одеса: Астропринт, 2005. — С. 36 — 38.
Посилання
ред.- [[https://web.archive.org/web/20170509021347/http://karpenko.in.ua/ Архівовано 9 травня 2017 у Wayback Machine.] Домашня сторінка з текстами публікацій]
- Енциклопедія Сучасної України//Київ, 2012, том 12, стр 382. ISBN978-966-02-7305-4 (том 12)
- Енциклопедія сучасної України//http://esu.com.ua/search_articles.php?id=10049 [Архівовано 7 грудня 2018 у Wayback Machine.]
