Курлін Юрій Володимирович
Ю́рій Володи́мирович Курлі́н (17 вересня 1929, Шацьк — 27 лютого 2018, Київ) — льотчик-випробувач, Герой Радянського Союзу (1966). Заслужений льотчик-випробувач СРСР.
| Курлін Юрій Володимирович | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||||
| Народився | 17 вересня 1929 Шацьк, Рязанський округ, Московська область, РСФРР, СРСР | ||||||||
| Помер | 27 лютого 2018 (88 років) Київ, Україна | ||||||||
| Поховання | Берковецьке кладовище | ||||||||
| Громадянство |  СРСР →  Україна | ||||||||
| Діяльність | льотчик-випробувач | ||||||||
| Alma mater | Ростовський-на-Дону коледж радіоелектроніки, інформаційних і промислових технологійd (1949), Краснокутське льотне училище цивільної авіаціїd (1952), Київський інститут цивільного повітряного флоту ім К. Є. Ворошилова. (1956) і Школа льотчиків-випробовувачів імені О.В. Федотоваd (1958) | ||||||||
| Заклад | Антонов | ||||||||
| Нагороди |
| ||||||||
Біографія
ред.Юрій Курлін народився 17 вересня 1929 року в місті Шацьк[1]. Юні роки провів у П'ятигорську. Курлін закінчив Ростовський індустріальний технікум і Краснокутське льотне училище Цивільного повітряного флоту, після чого працював льотчиком цивільної авіації в Києві. У 1956 році Юрій Володимирович закінчив Київський інститут інженерів цивільного повітряного флоту, після чого рік працював льотчиком транспортного загону Воронезького авіаційного заводу[2].
У 1958 році Курлін закінчив школу льотчиків-випробувачів, після чого 36 років працював льотчиком-випробувачем ОКБ Антонова. Брав участь у випробуваннях літаків «Ан-32», «Ан-124», «Ан-8», «Ан-10», «Ан-12», «Ан-22», «Ан-24», «Ан-26». У 1985 році Курлін встановив чотири світових рекорди висоти на «Ан-32».
.jpg)
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 липня 1966 року «за мужність і героїзм, проявлені при випробуванні нової авіаційної техніки» Юрій Курлін був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» за номером 11247.
Заслужений льотчик-випробувач СРСР, майстер спорту СРСР міжнародного класу з літакового спорту, 1 розряд зі спортивної гімнастики.
У 1994 році пішов з льотно-випробувальної роботи. Мешкав у Києві, працював інструктором-методистом в ОКБ Антонова, викладав у Національному авіаційному університеті.
Помер від зупинки серця 27 лютого 2018 року у корпусі Національного авіаційного університету, куди приїхав на ювілей колеги[3]. Похований на Берковецькому кладовищі.
Нагороди
ред.- Герой Радянського Союзу (22 липня 1966, медаль № 11247, «за мужність і героїзм, проявлені при випробуванні нової авіаційної техніки»);
- орден Леніна (22.07.1966 р.);
- два ордена «Знак Пошани»;
- орден Богдана Хмельницького 3-го ступеня;
- орден «За заслуги» III ступеня (Україна, 7 лютого 2000 року) — за вагомі досягнення у професійній діяльності, багаторічну сумлінну працю[4]
- медалі.
Примітки
ред.- ↑ Нині — Рязанської області.
- ↑ Курлін Юрій Володимирович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- ↑ Юрий Курлин умер на юбилее коллеги
- ↑ Указ Президента України № 175/2000 від 7 лютого 2000 року «Про відзначення нагородами України працівників підприємств, установ і організацій»[недоступне посилання з квітня 2019]
Література
ред.- Курлін Юрій Володимирович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- Герої Радянського Союзу: Короткий біографічний словник / Пред. ред. колегії І. Н. Шкадов. — М: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаєв — Любичев/. — 911 с. — 100 000 екз. — ISBN отс., Реєстр. № у РКП 87-95382.