Юрковський Микола Іванович

Мико́ла Іва́нович Юрко́вський (нар. 1919 — пом. 1973) — радянський військовик часів Другої світової війни, командир розвідувального взводу окремої моторизованої інженерної розвідувальної роти 4-ї інженерно-саперної бригади 40-ї армії, старшина. Герой Радянського Союзу (1945).

Микола Іванович Юрковський
Народження 19 травня 1919(1919-05-19)
Київ
Смерть 7 січня 1973(1973-01-07) (53 роки)
Чернівці
Поховання Чернівці
Країна  УНР
СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил сухопутні війська
Рід військ  інженерні війська
Роки служби 1939—1954
Партія КПРС
Звання  Старший лейтенант
Формування 4-а інженерно-саперна бригада
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни II ступеня Медаль «За відвагу»

Життєпис ред.

Народився 19 травня 1919 року в місті Києві в родині робітника. Українець. Здобув середню освіту.

До лав РСЧА призваний Ленінським РВК м. Києва у 1939 році. Військову службу проходив у інженерних військах. Учасник німецько-радянської війни з липня 1941 року. Воював на Західному, Воронезькому, 1-у та 2-у Українських фронтах. Член ВКП(б) з 1944 року.

Особливо відзначився під час проведення Східно-Карпатської операції. У її ході він здійснив на чолі групи розвідників 7 виходів у ворожий тил тривалістю 5-6 діб кожен і проникаючи у глиб ворожої оборони до 90 км. Неодноразово вступав у бій з переважаючими чисельно силами супротивника. Так 19 жовтня 1944 року на чолі групи з 7 осіб проник у глибину ворожої оборони на 90 км в районі міста Сату-Маре (Румунія). Повертаючись із завдання, 24 жовтня група наштовхнулась на супротивника і вступила з ним у бій, в ході якого було знищено 1 офіцера і 12 солдатів, а до 40 чоловік німців і угорців взято у полон. У ніч на 12 серпня, перебуваючи у ворожому тилу поблизу населеного пункту Вама, замінував залізничну колію, внаслідок чого підірвався ешелон з боєприпасами. 6 листопада М. І. Юрковський отримав бойове завдання провести розвідку комунікацій супротивника на західному березі річки Тиса і відшукати зручні місця для облаштування поромних переправ. Під щільним вогнем супротивника М. І. Юрковський переплив річку і успішно виконав поставлене завдання. За його даними була наведена поромна переправа, якою переправлені частини 42-ї гвардійської стрілецької дивізії, що захопили і розширили плацдарм на західному березі Тиси. До грудня 1944 року старшина М. І. Юрковський мав на своєму рахунку 57 знищених солдатів і 2 офіцерів супротивника. На мінах, особисто ним встановлених, підірвались 1 ешелон з боєприпасами, 2 бронетранспортери і 1 танк типу «Тигр».[1]

Після закінчення війни продовжив військову службу. Закінчив Ленінградське інженерне училище і Московську вищу інженерну школу. Командував ротою. У 1954 році старший лейтенант М. І. Юрковський вийшов у запас.

Мешкав у Чернівцях, де й помер 7 січня 1973 року. Похований на Руському кладовищі.

Нагороди ред.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 28 квітня 1945 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм», старшині Юрковському Миколі Івановичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 7353).

Також нагороджений орденами Вітчизняної війни 1-го (28.08.1944) та 2-го (03.09.1943) ступенів і медалями, в тому числі «За відвагу» (04.12.1943).

Примітки ред.

  1. Сайт МО РФ «Подвиг народа»: Представленния на присвоєння звання Героя Радянського Союзу. (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 14 березня 2016. 

Посилання ред.