Відкрити головне меню

Юркевич Лев Йосипович

(Перенаправлено з Юркевич Лев)

Юркевич Лев Йосипович
Псевдо Рибалка
Народився 19 серпня (31 серпня) 1883(1883-08-31)
Криве
Помер 11 жовтня (24 жовтня) 1919(1919-10-24) (36 років)
Москва
Поховання Новодівочий цвинтар
Діяльність письменник
Alma mater Подільська духовна семінарія
Партія Революційна українська партія

Лев Йосипович Юрке́вич (19 серпня (31 серпня) 1883(18830831), с. Криве —† 11 жовтня (24 жовтня) 1919, Москва)[1] — український соціал-демократичний діяч і письменник.

БіографіяРедагувати

Син відомого лікаря та громадського діяча Йосипа Юркевича з гурту «українців польської культури», що виник під впливом Володимира Антоновича, з 1904 член РУП. У 1906 році Лев Юрке́вич отримав поранення під час заворушень у Києві[2]. Через рік після того він виїхав за кордон і там закінчив університетську освіту, розпочату 1903 в Київському Університеті. Після смерти батька 1911 жив на Заході (здебільшого у Франції); значну спадщину використовував на підтримку української соціал-демократичної преси («Наш Голос», Л. 1910 — 11; «Дзвін», К., 1913 — 14), друкувався в «Дзвоні» під псевдонімом Л. Рибалка.

ПоглядиРедагувати

Відстоюючи ідею української пролетарської революції, Юркевич виступав проти українського міщанства та орієнтації на Австрію й Німеччину. З цього приводу полемізував з Дмитром Донцовим, видавав «Боротьбу» (Женева, 1915 — 16, 7 чч.), в якій виступав проти Союзу Визволення України та проти російського великодержавного шовінізму, вимагаючи демократичної федералізації Російської Імперії та окремої української соціал-демократичної партії. В. Ленін, вважаючи Юркевича небезпечним супротивником, інтриґував проти нього. Юркевич у брошурі «Російські соціал-демократи й національне питання» (рос. «Русские социал-демократы и национальный вопрос», 1917, укр. переклад 1969) відповів критикою ленінського централізму. Після березневої революції намагався повернутися до України; помер у Москві.

ТвориРедагувати

  • «Національна справа і робітництво» (1913).
  • «Кляси і суспільство» (1913).
  • «L'Ukraine et la Guerre» (Льозанна, 1916).
  • «Русские социал-демократы и национальный вопрос» (1917).

ЛітератураРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати