Юркевич Лев Йосипович

|Примітки=

Юркевич Лев Йосипович
Псевдонім	Рибалка
Народився	19 серпня (31 серпня) 1883(1883-08-31) Криве
Помер	11 жовтня (24 жовтня) 1919(1919-10-24) (36 років) Москва
Поховання	Новодівичий цвинтар
Діяльність	письменник
Alma mater	Подільська духовна семінарія
Партія	Революційна українська партія

Лев Йосипович Юрке́вич (19 серпня (31 серпня) 1883(18830831), с. Криве —† 11 жовтня (24 жовтня) 1919, Москва) — український соціал-демократичний діяч і письменник.

Біографія

Син відомого лікаря та громадського діяча Йосипа Юркевича з гурту «українців польської культури», що виник під впливом Володимира Антоновича, з 1904 член РУП. У 1906 році Лев Юрке́вич отримав поранення під час заворушень у Києві. Через рік після того він виїхав за кордон і там закінчив університетську освіту, розпочату 1903 в Київському Університеті. Після смерти батька 1911 жив на Заході (здебільшого у Франції); значну спадщину використовував на підтримку української соціал-демократичної преси («Наш Голос», Л. 1910 — 11; «Дзвін», К., 1913 — 14), друкувався в «Дзвоні» під псевдонімом Л. Рибалка.

Погляди

Відстоюючи ідею української пролетарської революції, Юркевич виступав проти українського міщанства та орієнтації на Австрію й Німеччину. З цього приводу полемізував з Дмитром Донцовим, видавав «Боротьбу» (Женева, 1915 — 16, 7 чч.), в якій виступав проти Союзу Визволення України та проти російського великодержавного шовінізму, вимагаючи демократичної федералізації Російської Імперії та окремої української соціал-демократичної партії. В. Ленін, вважаючи Юркевича небезпечним супротивником, інтриґував проти нього. Юркевич у брошурі «Російські соціал-демократи й національне питання» (рос. «Русские социал-демократы и национальный вопрос», 1917, укр. переклад 1969) відповів критикою ленінського централізму. Після березневої революції намагався повернутися до України; помер у Москві.

Твори

• «Національна справа і робітництво» (1913).
• «Кляси і суспільство» (1913).
• «L'Ukraine et la Guerre» (Льозанна, 1916).
• «Русские социал-демократы и национальный вопрос» (1917).

Література

• І. Гирич. Юркевич Лев Йосипович // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.793 ISBN 978-966-611-818-2
• М. Юркевич, В. Ю. Васильєв. Юркевич Лев Йосипович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 707. — ISBN 978-966-00-1359-9.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Д. Дорошенко. З історії укр. політ. думки за часів світової війни. Прага, 1936;
• В. Левинський. Лев Юркевич. Львів, 1927;
• Л. Рибалка. Рос. соціал-демократи і нац. питання. Мюнхен, 1926;
• Левко Юркевич. Російські соціял-демокрти і національне питання. — Київ: «Українська прес-група», 2012.

Посилання

Твори Юркевича

• Лев Юркевич. Кооперація і робітничий рух (за Вандервельде) (1913)
• Лев Юркевич. Національна справа і робітництво (1913)
• Лев Юркевич. Російські соціял-демократи і національне питання (1917)

Про нього

• Юркевич Лев Йосипович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.348
• Юркевич Лев // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2112. — 1000 екз.
• Володимир Панченко. Левко Юркевич vs Лєнін і Сталін. Історія одного передбачення (2015)
• Марко Бойцун. Соціал-демократія в Україні // Historians.in.ua — 2017. — 10 червня.
• Андрій Портнов. Ленін і більшовизм в українській соціалістичній думці першої третини XX століття // Historians.in.ua — 2012. — 5 квітня.