Юрик Віктор Сергійович
Юрик Віктор Сергійович (21 листопада 1946, с. Баландине, Кам'янський район, Черкаська обл. — 29 квітня 2012) — український архітектор, художник, педагог. Брат письменника і журналіста Поляна-Пилипа Юрика.
| Юрик Віктор Сергійович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження |
21 листопада 1946 Баландине, Баландинська сільська рада, Кам'янський район, Черкаська область, СРСР | |||
| Смерть | 29 квітня 2012 (65 років) | |||
| Обухів, Київська область, Україна | ||||
| Поховання | Ротмістрівка | |||
| Країна |
 СРСР Україна | |||
| Діяльність | архітектор, художник, педагог | |||
| Брати, сестри | Юрик Полян-Пилип Сергійович | |||
| Нагороди |
 | |||
|
| ||||
Життєпис ред.
Віктор Сергійович Юрик народився 21 листопада 1946 року в селі Баландине на Черкащині. Закінчив 9 класів місцевої школи.
З дитинства мріяв про море, 1965 року з відзнакою закінчив Одеське ПТУ № 17 за спеціальністю «Матрос І класу».
1965—1967 — моряк закордонного плавання на рятувальному буксирі в Одеському морському пароплавстві, потім проходив строкову військову службу на Балтійському флоті (1967—1970). Побував у шістнадцятьох країнах[1].
1971—1973 — електрик ливарного цеху Кам'янського машинобудівного заводу на Черкащині.
1974—1980 — студент факультету архітектури й керівників студій образотворчого мистецтва Київського інженерно-будівельного інституту. За успішне навчання й громадську роботу деканат нагородив його іменним годинником.
1980—1992 — архітектор у проєктних інститутах Києва. Автор генеральних планів реконструкції й планування сіл багатьох областей України, зокрема, села Шевченкове (Керелівка) Звенигородського району на Черкащині. Був противником спорудження Чигиринської атомної станції. Як архітектор брав участь у громадських слуханнях з цього питання.
Із 1992 року — викладач образотворчого мистецтва й креслення в гімназії «Троєщина» Деснянського району Києва, долучив до мистецтва сотні учнів. Був постійним учасником учнівського драматичного гуртка гімназії. Грав ролі дядька Лева в «Лісовій пісні» Лесі Українки, автора в «Маленькому принці» Екзюпері та інші. Дуже любив твори Тараса Шевченка й Павла Глазового. Читав їх напам'ять під час урочистих вечорів. Обожнював прозу Григора Тютюнника, пісні Володимира Висоцького, сам гарно співав, особливо любив українські народні пісні[2].
29 квітня 2012 року трагічно загинув у автокатастрофі неподалік від Обухова. Похований у селі Ротмістрівка Смілянського району на Черкащині.
Творчість ред.
Віктор Юрик — автор понад ста картин. Творчістю захоплювався з дитинства, хлопчиком створював на печі та лежанці мозаїку з насінин кукурудзи й квасолі, ладен був за один день розмалювати в хаті піч.
Багато малював, коли служив на флоті. Любов до моря спонукала його до мариністики — багато картин він потім присвятив саме морським пейзажам («У кільватерному строю», «Балтика. Вечорова тиша»).
В кращих традиціях української народної картини створював сільські пейзажі, малював рідну природу («Яблуні цвітуть — яке ж це чудо!», «На дощ збирається», «Дощ наближається», «Село з церквою»).
Сам обрамляв свої картини. За все життя не продав жодної роботи, даруваі їх людям — друзям, родичам, колегам, знайомим[2].
Відзнаки ред.
Нагороджений Почесною грамотою Міністерства освіти України за сумлінне виховання підростаючого покоління, почесними грамотами, дипломами Київського міськуправління й райвідділу освіти за гарну підготовку учнів до олімпіад, Мав подяку та іменний годинник від голови Київської міської державної адміністрації Олександра Омельченка.
Родина ред.
Дружина Валентина Миколаївна, дочка Наталя, онук Артем.
Ушанування пам'яті ред.
У жовтні 2012 року в залі фонду Міжнародної асоціації «Допомога сім'ям Чорнобиля» в Києві відбулася меморіальна художня виставка «Недоспівана пісня», яку організували донька Віктора Сергійовича Наталя й дружина Валентина Миколаївна[2].
Молодший брат Віктора Сергійовича, відомий український письменник і журналіст Полян-Пилип Юрик присвятив світлій пам'яті брата збірку пісень «Калина хортицька» (2012)[3], упорядкував і видав його художній альбом «Романтичный сюжет» (2013), упорядкував електронний альбом «Зима-наречена» (картини Віктора Юрика, поезія Пилипа Юрика)[4].
Примітки ред.
- ↑ ЮРИК Віктор — моряк, народжений в Шевченківськім краю. Архів оригіналу за 25 вересня 2022. Процитовано 17 березня 2022.
- ↑ а б в Стрілець, Сергій (30 жовтня 2012). ЮРИК Віктор: недоспівана пісня. Письменницький портал Пилипа Юрика та Міжнародного фонду ім. Павла Глазового. Процитовано 17 березня 2022.
- ↑ Калина хортицька. Письменницький портал Пилипа Юрика та Міжнародного фонду ім. Павла Глазового. 26 травня 2019. Процитовано 17 березня 2022.
- ↑ Зима-наречена: живопис і поезія. 2018. Процитовано 16 березня 2022.
Література ред.
- Юрик В. Романтичний сюжет / Віктор Юрик. — Запоріжжя : Мотор Січ, 2013.
- Дригайло В. Світосяяння «романтичних сюжетів» Віктора Юрика / В'ячеслав Дригайло // Кримська світлиця. — 2013. — № 36 (6 верес.).