Юлійські Альпи
Юлійські Альпи (словен. Julijske Alpe, італ. Alpi Giulie) — гірський хребет, відріг Альп, розташований в італійському регіоні Фріулі-Венеція-Джулія, а також в словенській місцевості Країна. Належить до Східних Альп.
Юлійські Альпи | ||||
Назва на честь (епонім): |
| |||
---|---|---|---|---|
46°22′ пн. ш. 13°49′ сх. д. / 46.367° пн. ш. 13.817° сх. д. | ||||
Країна | Словенія і Італія | |||
Регіон | Словенія | |||
Тип | Alpine subsectiond і гірський хребет[1] | |||
матеріал | осадові гірські породи | |||
Висота | 2864 м[2] | |||
Площа | 4400 км² | |||
Юлійські Альпи у Вікісховищі |
Назва гір походить від Гая Юлія Цезаря, що заснував в околиці Фріулі і західної Крайни римську провінцію зі столицею Чивідале. У давнину поняття Юлійські Альпи охоплювало також гори, розташовані далі на південь. До них відносилися ті, що знаходяться сучасній Словенії, Терновський ліс, а також плато Грушица.
Природа Юлійських Альп
ред.Юлійські Альпи вельми крутий хребет з вершинами, що сягають 2750 м. Найбільш високою горою Юлійських Альп є гора Триглав з висотою 2863 м, що є одночасно найвищою точкою Словенії. Існують деякі розсіяні по всій території Юлійських Альп льодовики. Ущелина Рабель розділяє Юлійські Альпи на східну і західну частину.
Довжина близько 100 км.
Складені головним чином вапняками, розвинений карст.
До висоти 1800—1900 м — широколисті і хвойні ліси, вище — гірські луки.
Головні піки Юлійських Альп
ред.- Триглав 2864 м
- Монтаж 2754 м
- Шкрлатица 2740 м
- Мангарт 2677 м
- Яловец 2645 м
- Разор 2602 м
- Канін 2585 м
- Канявец 2568 м
- Присойник 2547 м
- Мала Мойстровка 2332 м
- Струг 2265 м
Див. також
ред.Джерела
ред.- [1]
- [2] [Архівовано 22 червня 2017 у Wayback Machine.]
- [3] [Архівовано 7 січня 2009 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Юлийские Альпы // Малая советская энциклопедия / под ред. Н. Л. Мещеряков — 2 — Советская энциклопедия, 1936.
- ↑ а б Юлийские Альпы // Малый энциклопедический словарь — 2 — СПб: 1909. — Т. 2.