Юлійські Альпи

гірський хребет
Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Юлійські Альпи (словен. Julijske Alpe, італ. Alpi Giulie) — гірський хребет, відріг Альп, розташований в італійському регіоні Фріулі-Венеція-Джулія, а також в словенській місцевості Країна. Належить до Східних Альп.

Юлійські Альпи
Назва на честь (епонім):
  • Гай Юлій Цезар

  • 46°22′ пн. ш. 13°49′ сх. д. / 46.367° пн. ш. 13.817° сх. д. / 46.367; 13.817
    Країна  Словенія і  Італія
    Регіон Словенія
    Тип Alpine subsectiond і гірський хребет[1]
    матеріал осадові гірські породи
    Висота 2864 м[2]
    Площа 4400 км²
    Юлійські Альпи. Карта розташування: Словенія
    Юлійські Альпи
    Юлійські Альпи
    Юлійські Альпи (Словенія)
    Мапа
    CMNS: Юлійські Альпи у Вікісховищі
    Юлійські Альпи
    Разор
    Едельвейс, Юлійські Альпи , Словенія

    Назва гір походить від Гая Юлія Цезаря, що заснував в околиці Фріулі і західної Крайни римську провінцію зі столицею Чивідале. У давнину поняття Юлійські Альпи охоплювало також гори, розташовані далі на південь. До них відносилися ті, що знаходяться сучасній Словенії, Терновський ліс, а також плато Грушица.

    Природа Юлійських Альп

    ред.

    Юлійські Альпи вельми крутий хребет з вершинами, що сягають 2750 м. Найбільш високою горою Юлійських Альп є гора Триглав з висотою 2863 м, що є одночасно найвищою точкою Словенії. Існують деякі розсіяні по всій території Юлійських Альп льодовики. Ущелина Рабель розділяє Юлійські Альпи на східну і західну частину.

    Довжина близько 100 км.

    Складені головним чином вапняками, розвинений карст.

    До висоти 1800—1900 м — широколисті і хвойні ліси, вище — гірські луки.

    Головні піки Юлійських Альп

    ред.


    Див. також

    ред.

    Джерела

    ред.
    1. а б Юлийские Альпы // Малая советская энциклопедия / под ред. Н. Л. Мещеряков — 2 — Советская энциклопедия, 1936.
    2. а б Юлийские Альпы // Малый энциклопедический словарь — 2 — СПб: 1909. — Т. 2.