Білотка альпійська

(Перенаправлено з Едельвейс)

Біло́тка альпі́йська[1], едельвейс альпійський[2] (лат. Leontopodium alpinum) — вид рослин із роду білотка родини айстрових. Має чимало інших назв, зокрема у гуцулів — шовкова косиця[2].

Білотка альпійська
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Рід: Білотка (Leontopodium)
Вид:
Білотка альпійська (L. nivale)
Біноміальна назва
Leontopodium nivale
(Ten.) A.Huet ex Hand.-Mazz., 1927

Ботанічні характеристики

ред.

Багаторічна трав'яниста рослина.

Походження назви

ред.

Наукова назва роду (Leontopodium) походить від грецьких слів, які означають «лев'яча лапа».

Поширення

ред.

Росте на вапнякових скелях в альпійському та субальпійському поясах. Трапляється дуже рідко в Українських Карпатах, зокрема на вершинах гір Близниці, Ненєски, у найбільш важкодоступних місцях, на стрімких скелях, але і там зазнає винищення. Білотка альпійська зростає не тільки в Карпатах; росте в горах Західної Європи (зокрема Альпах), на Балканах. Близькі види трапляються в горах Середньої Азії, на Далекому Сході.

Білотка у легендах

ред.

Рослина вважається символом мужності й кохання і у всіх гірських народів овіяна поетичним ореолом легенд. Цю рослину дуже поважають у Карпатах. У Швейцарії її називають Edelweiß від німецьких слів «благородний», «білий». Іноді едельвейс іменують «королевою квітів» або «принцесою Альп», а наукова назва Leontopodium означає «левова лапа». Про романтичну квітку багато регіонів складають свої власні легенди. Для різних народів гірський едельвейс означає одне і теж: любов, відданість, відвагу.

Естетичні характеристики

ред.

Горизонтально відхилені, густо запушені приквіткові листочки білотки, що оточують суцвіття-кошики, надають їй вигляду чудової сріблястої багатопроменевої зірки. Недарма у Франції едельвейс називають «зіркою полонин», в Італії — «квіткою скель», а у нас в Карпатах — «шовковою косицею».

Охорона

ред.

Повсюдно охороняється законом. Занесена до Червоної книги України. Потребує найсуворішої охорони. В той же час рослину легко розводити в культурних умовах. Не слід думати, що екземпляри квіток білотки, які масово продають туристам на сувенірних розкладках, є зібраними в природі. Їхнє походження — з грядок місцевих господинь[3].

Примітки

ред.
  1. Довідник назв рослин України від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка вебресурсу: Третяк Платон Романович
  2. а б Leontopodium alpinum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  3. Закарпатець творить картини з ...квітів, трав, гілок, коріння. Архів оригіналу за 7 лютого 2015. Процитовано 7 лютого 2015.