Юзеф Панкевич
Юзеф Панкевич (польськ. Józef Pankiewicz; 29 листопада 1866, Люблін, Польща - 4 липня 1940, Ла-Сьйота, Франція) - польський художник, графік і педагог.
Юзеф Панкевич | ||||
---|---|---|---|---|
пол. Józef Pankiewicz | ||||
Автопортрет | ||||
Народження | 29 листопада 1866 Люблін, Польща | |||
Смерть | 4 липня 1940 | |||
Ла-Сьйота, Франція | ||||
Поховання | Повонзківський цвинтар | |||
Національність | поляк | |||
Країна | Республіка Польща | |||
Жанр | графіка, пейзаж, портрет, натюрморт | |||
Навчання | Академія образотворчих мистецтв (Варшава) | |||
Діяльність | художник, викладач університету, графік | |||
Напрямок | реалізм, імпресіонізм, символізм, кубізм | |||
Відомі учні | Jan Cybisd[1] і Борачок Северин Юліанович | |||
Роботи в колекції | Національний музей у Варшаві, Сілезький музей, Національний музей, Національний музей у Кракові і Національний музей | |||
Нагороди | ||||
Автограф | ||||
| ||||
Юзеф Панкевич у Вікісховищі | ||||
Біографія
ред.Він був сином Адама Панкевича (1808–1883) та Ядвіги Гелені, уродженої Ейхлер (1827–1904), доньки Кароля Фердинанда Ейхлера.
У 1884-1885 роках навчався у варшавському Класі малюнка (Академії) під керівництвом Войцеха Герсона та Олександра Калинського. Потім разом із Владиславом Підковинським їде до Санкт-Петербурга, де отримує стипендію для навчання в Імператорській Академії мистецтв.
У 1889 році обидва молоді художники їдуть до Парижа, де на Панкевича чекає перший великий успіх: його написана в реалістичній манері картина «Ринок на площі за залізною брамою» завойовує срібну медаль на паризькій Всесвітній виставці. У Парижі Панкевич знайомиться із творчістю імпресіоністів і, повернувшись 1890 року у Варшаву, пропагує на батьківщині цей новий художній стиль.
Написане в імпресіоністській манері полотно «Квітковий ринок перед церквою Св. Магдалени в Парижі» (1890) викликає схвальні відгуки художньої критики. Потім у Панкевича настає період захоплення символізмом, про що свідчать його роботи «Ринок Старого М'яста у Варшаві вночі» (1892), «Нічна доріжка» (1893), «Лебеді у ставку» (1894). Наприкінці 90-х років ХІХ століття художник створює серію портретів, серед яких і «Портрет пані Одерфельд із донькою» (1897), який завоював золоту медаль на паризькій Всесвітній виставці.
У 1897 році художник вступає до краківського Товариства польських художників «Мистецтво». У 1897-1906 роках подорожує Німеччиною, Італією, Францією, Англією, Бельгією та Нідерландами. У 1906 році він стає професором Академії образотворчих мистецтв у Кракові.
У 1908 році одружився з Вандою Марією Люблінською (1864–1957), яка розлучилася заради нього і прийняла лютеранство.
У тому ж 1908 році їде до Франції, де пише ряд пейзажів та натюрмортів під впливом творчості Поля Сезанна, знайомиться з художником П'єром Боннаром. Першу світову війну митець зустрічає в Іспанії. Перебування в цій країні тривало кілька років. У цей час Панкевич знайомиться з новою течією в образотворчому мистецтві – кубізмом. Від цього періоду збереглася низка «іспанських» полотен Панкевича. Після війни майстер живе у Парижі, де зближується з постімпресіоністами, підтримує паризьку групу польських художників – капістів.
У 1923 році Панкевич повертається до Кракова, знову викладає в Академії, а з 1925 року очолює її філію в Парижі. У цей творчий період художник пише переважно натюрморти. Серед його учнів були Юзеф Чапський та Зигмунт Валішевський.
Ордени та нагороди
ред.- Командорський хрест Ордена Відродження Польщі (10.11.1933).
- Золотий академічний лавр (07.11.1936).
Посилання
ред.- ↑ Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.