Відкрити головне меню

Юзеф Миколай Потоцький

Юзеф Миколай (зросійщене Йо́сиф Альфре́дович) Пото́цький (пол. Józef Mikołaj Potocki, рос. Ио́сиф Альфре́дович Пото́цкий; * 8 вересня 1862, Львів — †25 серпня 1922, Монтрезор, Франція) — польський землевласник з роду Потоцьких гербу Пилява, цукрозаводчик, мандрівник, мисливець, біблеофіл, австрійський камергер, член Державної думи Російської імперії від Волинської губернії.

Юзеф Миколай Потоцький
Potocki I A.tif
Народився 8 вересня 1862(1862-09-08)
Львів, Австрійська імперія, Німецький союз
Помер 25 серпня 1922(1922-08-25) (59 років)
Монтрезор
·дорожньо-транспортна пригода
Громадянство
(підданство)
Flag of Poland (1919–1928).svg Польща
Flag of Austria-Hungary (1869-1918).svg Австро-Угорщина
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of Poland (1919–1928).svg Польська Республіка
Діяльність політик
Alma mater Львівський національний університет імені Івана Франка
Членство Варшавське наукове товариство
Посада Депутат Державної думи Російської імперії[d]
Конфесія католицтво
Рід Потоцькі
Батько Альфред Потоцький
Мати Марія Клементина Потоцька
Брати, сестри  • Роман Потоцький[d] і Климентина Тишкевич
У шлюбі з Q28949767?
Діти Q28951950? і Józef Alfred Potocki[d]

БіографіяРедагувати

Народився у сім'ї графа Альфреда Потоцького, австрійського намісника Галичини у 18751883, та княжни Марії Санґушко у Львові. Онук учасника польського повстання 1830—1831 Романа Адама Санґушка.

Від матері Марії Санґушко успадкував численні маєтки у Волинській губернії площею 60 тис. десятин (63 тис. га), зокрема — у Антонінах, куди він і переїхав після отримання російського підданства у 1887.

У 18961901 роках був віце-президентом сільськогосподарського товариства у Києві. Був почесним головою сільськогосподарського товариства у Старокостянтинові. Володів промисловими підприємствами, зокрема Шепетівським та Кременчуцьким цукровими заводами, одними з найбільших у Волинській губернії[1].

Був найвідомішим польським мисливцем свого часу, регулярно брав участь в африканських сафарі[1].

У 1906 Юзефа Потоцького було обрано членом Державної Думи Російської імперії I скликання від Волинської губернії. Він належав до автономістів, входив до складу «Групи західних окраїн».

Володів лісопильним заводом в урочищі Паньково Піщівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії (26 робітників).

У 19181919 роках втратив більшість своїх земельних володінь та виїхав до Польщі, пізніше — до Франції. До самої смерті проживав у замку Монтрезор. У 1922 році потрапив у автомобільну аварію під час подорожі Францією, внаслідок чого отримав пошкодження, які призвели до смерті 25 серпня 1922[2]. Похований на цвинтарі міста Монтрезор.

Дружина — княжна Хелена (Гелена) Радзивілл (1874, Берлін — 1958, Мадрид, похована у Монтрезорі). Мав двох синів: Романа Антонія (1893—1971) і Юзефа Альфреда (1895—1968), уродженця Шепетівки.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати