Юзеф Кондрат
Ю́зеф Ко́ндрат (пол. Józef Kondrat; 3 березня 1902, Перемишль, Австро-Угорщина—7 серпня 1974, Варшава, Польща) — польський театральний і кіноактор, співак. Був братом акторів Тадеуша Кондрата та дядьком Марека Кондрата.
Юзеф Кондрат | ||
---|---|---|
пол. Józef Kondrat | ||
Дата народження | 3 березня 1902 | |
Місце народження | Перемишль, Австро-Угорщина | |
Дата смерті | 7 серпня 1974 (72 роки) | |
Місце смерті | ||
Поховання | Військові Повонзки | |
Громадянство | Польща | |
Професія | актор | |
Роки активності | 1933—1972 (кіно) | |
IMDb | ID 0464944 | |
Нагороди та премії | ||
Юзеф Кондрат у Вікісховищі |
Біографія
ред.Юзеф Кондрат народився 3 березня 1902 року в Перемишлі, який входив на той час до складу Королівства Галичини та Володимирії в Австро-Угорщині (нині Підкарпатське воєводство Польщі). Закінчив гімназію в Перемишлі, та же у 1922 році дебютував на сцені в любительських виставах. У 1924 році Кондрат склав акторський іспит, а потім був актором театрів в різних містах (Львів, Луцьк, Люблін, Познань, Варшава, Білосток, Ряшів, Бидгощ). У 1932—1939 роках виступав у Варшаві в Польському і Малому театрах.
У кіно Юзеф Кондрат дебютував у 1933 році, зігравши за час своєї акторської кар'єри ролі у понад 30-ти фільмах.
Під час окупації Польщі в роки Другої світової війни, восени 1940 року Кондрат виступав у варшавських кафе у мистецькій програмі режисера Леона Шиллера. У тому ж році він знявся в нацистському пропагандистському антипольському фільмі «Повернення додому» (реж. Густав Учицкі), за що був підданий підпіллям інфамії[1]. Реабілітував себе участю у 1941—1944 роках в підпільних і партизанських організаціях.
Після війни грав на сценах театрів у Білостоці, Ряшеві, Любліні та Бидгощі. Від 1948 року виступав у варшавських театрах. З 1968 року і до своєї відставки у 1971 році Юзеф Кондрат належав до трупи Народного театру.
У 1959—1969 роках Юзеф Кондрат виступав у виставах «театру телебачення» та в багатьох радіопрограмах «Польського радіо», співав на радіо та на естраді.
Помер Юзеф Кондрат 7 серпня 1974 року у Варшаві, де й похований на Військовому цвинтарі.
Фільмографія (вибіркова)
ред.Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
1933 | ф | Історія гріха | Dzieje grzechu | |
1933 | ф | Дванадцять стільців | Dvanáct kresel | таксист |
1935 | ф | Антек-поліцмейстер | Antek policmajster | Фелек |
1935 | ф | Кохай тільки мене | Kochaj tylko mnie | гонець |
1936 | ф | Його велике кохання | Jego wielka milosc | |
1936 | ф | Фред ощасливить світ | Fredek uszczesliwia swiat | Йозеф Бомба |
1937 | ф | Дипломатична дружина | Dyplomatyczna zona | Крупка, секретар |
1937 | ф | Три гульвіси | Trójka hultajska | Ігнацій Вюрек, підмайстер теслі |
1937 | ф | Королева передмістя | Królowa przedmiescia | Каєтан |
1938 | ф | Страхи | Strachy | Сікора, батько Терези |
1941 | ф | Повернення додому | Heimkehr | |
1953 | ф | Справа, яку потрібно залагодити | Sprawa do zalatwienia | пасажир потяга |
1954 | ф | Під фригійською зіркою | Pod gwiazda frygijska | |
1954 | ф | Бенкет Валтасара | Uczta Baltazara | дядько Кінзель |
1957 | ф | Король Матіуш I | Król Macius I | міністр |
1958 | ф | Прощання | Pozegnania | маестро |
1961 | ф | Комедіанти | Komedianty | Вернер |
1962 | ф | Будинок без вікон | Dom bez okien | директор Шарліт |
1962 | ф | Сім'я Мілцарків | Rodzina Milcarków | генерал Анрі ле Ронд |
1963 | ф | Боксер і смерть | Boxer a smrt | Вензлак |
1963 | ф | Вікенди | Weekendy | Малер |
1964 | ф | Перерваний політ | Przerwany lot | батько |
1965 | тф | Постріл | Wystrzał | |
1967 | тф | Батько | Ojciec | гомосексуал |
1969 | ф | Вознесіння на небо | Wniebowstapienie | Кароль Голдщейн |
1970 | ф | Пан Додек | Pan Dodek | Фелек |
1970 | ф | Нюрнберзький епілог | Epilog norymberski | |
1972 | тф | Система | System | Паті |
Примітки
ред.- ↑ Janina Hera, Losy aktorów w Generalnym Gubernatorstwie, «Pamiętnik Teatralny», 1997, nr 46.
Посилання
ред.- Юзеф Кондрат в театральній базі даних e-teatr.pl (пол.)