Ще люблю, ще сподіваюся
фільм 1984 року
«Ще люблю, ще сподіваюся» (рос. «Ещё люблю, ещё надеюсь») — радянська мелодрама 1984 року.
Ще люблю, ще сподіваюся | |
|---|---|
| рос. Ещё люблю, ещё надеюсь | |
 | |
| Жанр | мелодрама |
| Режисер | Микола Лирчиков |
| Сценарист | Микола Лирчиков |
| У головних ролях | Євген Євстигнєєв Тамара Сьоміна В'ячеслав Невинний |
| Оператор | Андрій Пашкевич Микола Жолудєв |
| Композитор | Марк Мінков |
| Художник | Віктор Сафронов |
| Кінокомпанія | Кіностудія ім. М. Горького |
| Тривалість | 76 хв. |
| Мова | російська  |
| Країна |  СРСР |
| Рік | 1984 |
| IMDb | ID 0266076 |
Сюжет
ред.Василь Васильович все своє життя без відповіді любить Агнессу. Любить, не дивлячись на те, що вона одружилася з іншим. Над ним жартують діти Агнесси, її онуки називають його «наречений бабусі». Навіть чоловік Агнесси по-своєму опікується над ним.
Агнесса вже мати й бабуся, і Василь Васильович вже також постарів, але все так само любить її. І щороку 6 січня він поспішає з роботи, щоб привітати її з днем народження…
У ролях
ред.- Євген Євстигнєєв — Василь Васильович
- Тамара Сьоміна — Агнесса Федорівна Захарова
- В'ячеслав Невинний — Борис Захаров, чоловік Агнесси
- Марина Левтова — Люся
- Костянтин Лавроненко — Женя
- Валентина Тализіна — Тоня, касирка в книжковому магазині
- Борис Новиков — Павло Петрович, продавець в книжковому магазині
- Людмила Гладунко — Зіна, дочка Захарових
- Євген Тетервов — Петро, син Захарових
- Марина Зудіна — дружина Петра
- Олександр Марін — Володя, однокурсник Жені і Люсі
- Любов Корнєва — медсестра
- В'ячеслав Гостинський — покупець з рулеткою
- Лілія Евтігнеева — продавчиня Лідія
Знімальна група
ред.- Автор сценарію — Микола Лирчиков
- Режисер — Микола Лирчиков
- Оператор — Андрій Пашкевич, Микола Жолудєв
- Композитор — Марк Мінков
- Художник — Віктор Сафронов
Посилання
ред.- Ще люблю, ще сподіваюся на сайті IMDb (англ.)