Новиков Борис Кузьмович

Бори́с Кузьми́ч Но́виков (13 липня 1925(19250713), станція Ряжськ-1, Рязанська губернія, РРФСР — 25 липня 1997, Москва, Росія) — радянський і російський актор театру і кіно. Заслужений артист РРФСР (1961). Народний артист Російської Федерації (1994).

Борис Кузьмич Новиков
Народився	13 липня 1925(1925-07-13) Ряжськ, Рязанська губернія, РРФСР
Помер	25 липня 1997(1997-07-25) (72 роки) Москва, Росія цукровий діабет
Поховання	Даниловський цвинтар
Громадянство	СРСР→ Росія
Діяльність	актор театру і кіно
Роки діяльності	1948—1996
IMDb	nm0637122
Нагороди та премії
Народний артист Росії
Борис Кузьмич Новиков у Вікісховищі

Життєпис

Закінчив Школу-студію Ю. Завадського при Театрі ім. Моссовєта у Москві (1948), у 1944—1962 рр. грав в цьому ж театрі.

У 1963—1972 рр. — актор Московського академичного театру сатири.

Знімався з 1954 р. в кіно. Зіграв близько ста двадцяти ролей в кінофільмах, телеспектаклях і серіалах («Тихий Дон», «Донська повість», «Ад'ютант його високоповажності», «Тіні зникають опівдні» та ін.).

Актор яскравого комедійного таланту, майстер епізоду. Знявся в ряді українських кінострічок.

Багато працював на озвучуванні мультфільмів («Дядя Миша» (1970), «Ми з Джеком» (1973), «Чарівне кільце» (1979, мужик на базарі), «Ну, постривай!» (1980, випуск 13), «Пригоди Васі Куролесова» (1981), «Каша з сокири» (1982), «Прибулець у капусті», «Прибулець Ванюша» (1989), «Ванюша і космічний пірат» (1991), «Ванюша і велетень» (1993) та ін.).

Найбільш відома «мультяшна» роль актора — листоноша Пєчкін у серії мультфільмів («Троє з Простоквашино» (1978), «Канікули в Простоквашино» (1980), «Зима в Простоквашино» (1984) за мотивами повісті «Дядя Федір, пес і кіт» Едуарда Успенського.

Помер 25 липня 1997 р. в Москві від діабету. Похований на Даниловському кладовищі цього міста.

Фільмографія

• «За вітриною універмагу» (1955, хуліган)
• «Перші радощі» (1956, Шубніков)
• «До Чорного моря» (1957, міліціонер)
• «Незвичайне літо» (1957, Шубніков)
• «Дівчина з гітарою» (1958, Циплаков)
• «Поема про море» (1958)
• «Капітанська дочка» (1958, Максимич)
• «Тихий Дон» (1958, Митька Коршунов)
• «На графських руїнах» (1958, Хрящ, бандит)
• «Повість полум'яних літ» (1960, Мандрика)
• «Перше побачення» (1960, цирковий артист, товариш по чарці Смурова)
• «Випробувальний термін» (1960, черговий Воробейчик)
• «Друг мій, Колька!» (1961)
• «Цілком серйозно» (новела «Історія з пиріжками») (1961, завідувач відділом)
• «Битва в дорозі» (1961)
• «Козаки» (1961, Назарка)
• «Червоні вітрила» (1961, художник (в титрах не вказаний)
• «Павлуха» (1962, Фертов)
• «Бий, барабане!» (1962)
• «Полустанок» (1963)
• «Зустріч на переправі» (1963)
• «Донська повість» (1964, Іван Чубуков)
• «Пригоди Толі Клюквіна» (1964, міліціонер)
• «Дорога до моря» (1965, московський таксист)
• «Пакет» (1965, підпоручик Гибель)
• «Постріл» (1966, Кузька)
• «Житіє і вознесіння Юрася Братчика» (1967)
• «Сім старих та одна дівчина» (1968, Степан Петрович Бубнов, «старий»-сантехнік)
• «Ад'ютант його високоповажності» (1969, Ісаак Ліберзон, київський ювелір)
• «Кабачок „13 стільців“» (1969, пан Спеціаліст)
• «Суворі кілометри» (1969)
• «Любов Ярова» (1970, Костянтин Грозной)
• «Після ярмарку» (1972, Степан Криницький)
• «Тіні зникають опівдні» (1972, т/с; Тарас «Купи-продай», він же Юргін Ілля)
• «Нейлон 100 %» (1973)
• «Фитиль» (кіножурнал, 1974, вип. 148 «Наочний урок»)
• «На ясний вогонь» (1975)
• «День сімейного торжества» (1976, Федір Матвєєв)
• «Кадкіна всякий знає» (1976, кум)
• «Злочин» (1976, Кузьма Опанасович)
• «Є ідея!» (1977, Наришкін)
• «Смішні люди!» (1977, чиновник)
• «Дивна жінка» (1977)
• «Живіть в радості» (1978)
• «Уроки французької» (1978, дід Ілля)
• «Розклад на післязавтра» (1978, Степан Федорович, завгосп школи)
• «Батько і син» (1979, Порфирій Гнатович Ісаєв)
• «Клуб самогубців, або Пригоди титулованої особи» («Пригоди принца Флоризеля») (1979, генерал Венделер)
• «Мелодія на два голоси» (1980, Аскольдич, слюсар)
• «Слідство ведуть ЗнаТоКі» (Справа № 16 «З життя фруктів» (1981), Микола Старухін)
• «Гарно жити не заборониш» (1982, дядько Бодрова)
• «Дамське танго» (1983, дядько Яша)
• «Підліток» (1983, Петро Іполитович)
• «Таємниця „Чорних дроздів“» (1983, дворецький Кремп)
• «Пароль — „Готель Регіна“» (1983, Семен Соловейчик, кравець)
• «Білі Роси» (1983, Тимофій)
• «Божевільний день інженера Баркасова» (1983, опалювач)
• «Ще люблю, ще сподіваюся» (1985, Павло Петрович)
• «Таємна прогулянка» (1985, дід Ігнат)
• «Єралаш» (1985, вип. 52 «Просто жах»; джин Пахомич)
• «Єралаш» (1987, вип. 63 «Металобрухт»; майстер)
• «Осінні сни» (1987, Микита)
• «Нехай я помру, господи…» (1988, мужик з собакою)
• «Полювання на сутенера» (1990, «Хоттабич»)
• «Вбивство на „Жданівській“» (1992, сусід)
• «На Муромській доріжці» (1993, Ахмет, двірник)
• «Бажання любові» (1993, лихвар)
• «Твоя воля, Господи!» (1993, Єгор Кузьмич)
• «Повернення „Броненосця“» (1996) та ін.

Роботи в картинах українських кіностудій:

• «Блакитна стріла» (1958, лейтенант Дудник)
• «Повість полум'яних літ» (1960)
• «Мовчать тільки статуї» (1962)
• «Повернення Вероніки» (1964, Медовой)
• «Над нами Південний хрест» (1965, епіз.)
• «Острів юності» (1976, Степан)
• «Чекаю і сподіваюсь» (1980, однорукий дід)
• «Квіти лугові» (дід Кузьма)
• «Білий танок» (1981, Хома)
• «Трест, що луснув» (1982, бомбардир)

Література

• Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.528;
• Раззаков Ф. Досьє на звезд. 1962–1980. М., 1998. — С.739-740.

Посилання

• Фільмографія на kino-teatr.ru(рос.)