Даниловський цвинтар

цвинтар у Москві

Дани́ловський цвинтар (рос. Даниловское кладбище) — один із найстаріших цвинтарів Москви, що розташований у Донському районі Південного адміністративного округу, має площу близько 35 гектарів.

Даниловський цвинтар
рос. Даниловское кладбище, трансліт. Даниловское кладбище
Інформація про цвинтар
55°42′14″ пн. ш. 37°36′31″ сх. д.H G O
Країна Росія
РозташуванняDonskoy Districtd
Відкрито1771
Статуспам'ятка архітектури[d]
Охоронний статусоб'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd[1]
СкладДаниловський мусульманський цвинтарd
Площа~35 га
Вебсайтritual.mos.ru/perechen/cemetery/danilovskoe-central.php
Мапа

Даниловський цвинтар. Карта розташування: Москва
Даниловський цвинтар
Даниловський цвинтар
Даниловський цвинтар (Москва)

Історія

ред.
 
Церква Сходження Святого Духу

Цвинтар заснований у 1771 році, під час епідемії чуми за наказом імператриці Катерини II. Назву отримав від села Даниловського, відомого як Даниловська слобода.

У 1829—1838 роках за проектом архітектора Федора Шестакова та за участю московського купця Семена Логіновича Лепьошкіна замість старої дерев'яної церкви був збудований новий кам'яний храм Сходження Святого Духу. Будівля церкви витримана у стилі ампір. Має два приділи: Семи херсонських мучеників та Успіння Святої Анни. У південно-західному напрямку від неї перебуває церква Миколи Чудотворця, яка була збудована як каплиця — пам'ятник Миколі Гребенському та освячена у 1901 році.

До 1917 року на цвинтарі ховали переважно ремісників, міщан та купців.

У радянські часи цвинтар був одним із місць поховання православного духівництва. З 1940 року ведеться архів з реєстрації похованих. Вважається, що вся інформація до цього часу є втраченою.

У 1965 році збудований меморіал на братській могилі воїнів, загиблих у Другій світовій війні (скульптор А. М. Туманов). На цвинтарі також є велика ділянка для поховань мусульман.

Відомі особи, поховані на цвинтарі

ред.

Примітки

ред.

Посилання

ред.